Передчуття газової війни. Чи може Путін перетворити всю Україну в Авдіївку
ДС зазначала, що ескалація агресії у періоди сильних морозів — традиційна російська тактика як у гібридної війні, так і в період газових воєн в 2006 і 2009 рр.. Тому, якщо морози протримаються ще кілька днів, слід чекати чергової істерики керівництва "Газпрому", мовляв, Україна " краде газ з підземних газосховищ, не виконує зобов'язань щодо забезпечення транзиту, і взагалі треба терміново будувати "Північний потік-2".
Росіяни не змусили себе довго чекати. "При підготовці до цієї зими Україна створила у своїх підземних сховищах аномально низький обсяг запасів газу. При цьому відбір почала раніше, ніж зазвичай, і веде його дуже інтенсивно. У випадку серйозного тривалого похолодання продуктивності сховищ може не вистачити для покриття Україною внутрішніх потреб", — заявив керівник "Газпрому" Олексій Міллер.
Відразу після заяви Міллера, з 1 лютого "Газпром" скоротив прокачування газу по "Північному потоку" і його східному відведення OPAL. При цьому росіяни не забарилися перевести всі стрілки на Польщу, мовляв, все через те, що обмеження наклав суд Євросоюзу, куди звернулися представники Польщі. Тепер же російська компанія рішенням підкорилася, проте дала зрозуміти, що нарощувати поставки газу в Європу через територію України не збирається.
Втім, як зазначає Михайло Корчемкін, гендиректор і власник East European Gas Analysis, проблема далеко не тільки в Україні (або взагалі не в Україні). "Північний потік-2" і "Турецький потік" спроектовані для обнулення транзиту газу через Україну. Попутно ці проекти вдарять по транзитному бізнесу Словаччини, Румунії, Болгарії і Австрії. Оператори згаданих країн — членів ЄС поки нічого не роблять. Пручається тільки Польща. Обсяги транзиту через газопровід Ямал—Європа зараз стабільні, але як тільки вони знизяться, Польща тут же стане лідером опору проектами "Газпрому", — вважає експерт.
Поки керівництво "Укртрансгазу" впевнено говорить, що постачання газу до Європи ніщо не загрожує, більше того,"з-за недопоставки газу російським "Газпромом" Україна дотувала власним ресурсом європейських споживачів".
Тим не менш сильні морози створюють відмінні передумови для чергової "газової війни" проти України. Більш того, українська промисловість уже відчула наслідки зростання попиту на газ в період холодів.
Ціновий шок
У січні український газовий ринок пережив ціновий шок — вартість блакитного палива на лютий перевищила 10 тис. грн за 1 тис. куб. м. За словами директора консалтингової компанії ExPro Геннадія Кобаля, ще до 20-х чисел січня ціни на ринку були на рівні 8450-8550 грн за 1 тис. кубометрів. Однак 23 січня найбільший гравець ринку — Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" — оприлюднив ціни на газ на лютий. Вони виявилися вище січневих на 21-22% і досягли рівня 9214,8—10 141,2 грн. за 1 тис. кубів (з ПДВ).
"Нафтогаз" пояснює зростання цін тим, що зросла ціна газу на європейських хабах. Ціни на газ в Європі безпосередньо впливають на український газовий ринок. За словами Геннадія Кобаля, близько 30% потреби українського ринку забезпечується за рахунок імпортного газу, а в промисловості частка імпорту — більше половини. Крім того, свій внесок в підвищення цін на газ вніс курс гривні.
Експерти відзначають, що раніше такого різкого підняття ціни не спостерігалося — максимальний ріст обмежувався 1 тис. грн. Тепер же "Нафтогаз" плигнув відразу на 1,5 тис. грн. Оскільки приватні компанії придивляються до "Нафтогазу" як найбільшого гравця на ринку, то і вони також підтягнули вгору свої ціни. Після оголошення ціни "Нафтогазом" в той же день і на наступний приватні продавці газу виставили свої цінники на рівні 8,5—9,1 тис. грн за 1 тис. кубів, а деякі компанії, які пропонували імпортний газ, навіть за 9,4 тис. грн.
Слідом за ними підняли ціни і українські видобувні компанії. "Звичайно, не так круто, як "Нафтогаз", але купити газ дешевше 9 тис. грн (з ПДВ) сьогодні — завдання із зірочкою", - зазначив Геннадій Кобаль. Поодинокі операції із закупівлі газу здійснюються за ціною 9 тис. грн за 1 тис. кубометрів.
Експерт зазначив, що зараз промислові підприємства взяли паузу в закупівлях газу і з надією дивляться на цінники на європейських хабах — минулого тижня ціни трохи пішли вниз. Якщо зниження цін на газ в Україні не відбудеться, то українську промисловість чекає колапс. Щоб прискорити процес, Путіну лише залишилося перекрити вентиль. Зараз, незважаючи на періодичні звіти про досягнення газової незалежності від Росії, ситуація, м'яко кажучи, непроста. Та іншого виходу, крім розвитку власного видобутку, поки не передбачається.
З глухого кута
Для українських газодобувних компаній цей рік обіцяє бути далеко не райдужним. Головна проблема для них — реалії українського податкового законодавства. Асоціація газодобувних компаній пропонувала встановити на 2017 р. стимулююче оподаткування у вигляді 12% ренти для нових свердловин, які пробурені після 1 січня поточного року. Це могло б створити стимул для припливу іноземного капіталу в українську газовидобуток і не призвело б до втрат бюджету. Однак замість стимулюючого оподаткування газодобувачі отримали на цей рік найскладнішу і непривабливу податкову систему в Європі, відзначає виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній Роман Опимах. Наприклад, сьогодні в Україні діє восьмиступінчаста диференційована ставка ренти залежно від виду сировини, що видобувається, глибини свердловини і форми співпраці з компанією, яка веде видобуток.
Останнім часом газовидобувна галузь переживає податкові гойдалки, коли умови оподаткування змінюються то в одну, то в іншу сторону. Це не може не позначитися на видобутку: якщо за підсумками минулого року в Україні видобуток газу виріс на 0,7%, то це було заслугою державної компанії "Укргазвидобування", тоді як приватні газовидобувні компанії вже третій рік поспіль знижують видобуток. Таку ж тенденцію Роман Опимах прогнозує на наступний рік - держкомпанія "Укргазвидобування" збільшить обсяги видобутого газу, а приватні компанії будуть і далі їх знижувати. Поки ситуація не змінитися, у Путіна буде залишатися стимул пограти з газовим вентилем.
