У світі про економіку. Битва африканських гігантів, виробничий бум Індії та хатні ШІ-улюбленці

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Нова ера партнерств: технотитани об'єднують зусилля в епоху ШІ

У гонитві за перевагою в епоху штучного інтелекту колишні конкуренти в бігтеху перетворються на стратегічних партнерів. Бізнес-бюлетень How They Make Money ілюструє цю тезу на прикладі альянсів по обидва боки Атлантики. Йдеться про дві нещодавні угоди, що змінюють баланс сил: зближення американських гігантів Nvidia та Intel, а також стратегічне злиття інтересів європейського лідера літографії ASML і стартапа у сфері генеративного ШІ Mistral AI. Кожне з цих партнерств має свою логіку, але обидва вони націлені на зміцнення позицій у надзвичайно капіталомісткому та критично важливому секторі.

Для Intel, що роками боровся з відставанням у термінах та зростанням капітальних витрат, співпраця з Nvidia стала порятунком. Після того, як гендиректор Ліп-Бу Тан поставив наступне покоління 14A-чипів у залежність від залучення "значущого зовнішнього клієнта", на допомогу прийшли державна підтримка та стратегічний інвестор. Спершу уряд США купив 10% акцій Intel за майже $9 млрд. І майже одразу Nvidia оголосила про власні інвестиції у розмірі $5 млрд в Intel та започаткувала багаторічну співпрацю у сфері продуктів.

Таким чином Intel отримає гостро необхідне фінансування, а також відновлення довіри на ринку, а Nvidia матиме критичне "друге джерело" передової упаковки (advanced packaging) та нового партнера для кастомних чипів (custom silicon). Так Nvidia може зменшити від єдиного постачальника, тайванської TSMC. "Це не лише зміцнює ланцюжок постачань, а й знижує ризики, пов'язані з концентрацією критичного виробництва на Тайвані, що, з погляду національної безпеки США, є "екзистенціальною загрозою"", – стверджує видання. Утім, від себе варто додати, що TSMC як безперечний технологічний лідер масово виробляє найменші та найпотужніші мікросхеми (наприклад за техпроцесом 3 нм і скоро 2 нм), потрібні для топових відео карт та ШІ-прискорювачів Nvidia, і Intel як чипмейкер поки що не в змозі повністю їх замінити.

Водночас у Європі лідер ринку літографічного обладнання ASML обрав інший шлях для зміцнення свого панування на ринку. Компанія придбала стратегічну частку в розмірі 11% у стартапі Mistral AI. Тут мета не розширення ринку, а підвищення ефективності власного виробництва. Це дозволить ASML інтегрувати ШІ-технології у продуктовий портфель. Якщо співпраця між Nvidia та Intel є проявом "co-opetition" (конкуренції-співпраці) між колишніми суперниками, то альянс ASML з Mistral AI демонструє, як технологічний гігант використовує інновації меншого партнера для підсилення своїх внутрішніх операційних процесів. Це партнерство забезпечує ASML, єдиного виробника машин для екстремальної ультрафіолетової літографії, інструментом для подальшого зміцнення своєї беззаперечної позиції.

Обидва ці приклади демонструють потребу у стратегічних альянсах в епоху, коли технологічний прогрес вимагає великих капіталовкладень. Ці угоди покликані забезпечити стійкість ланцюгів постачань для гігантів, прискорення інновацій та зрештою — для утримання лідерства гігантів бігтеху в глобальній технологічній гонці.

Додаток

Щоб глибше зрозуміти логіку таких об´єднань, варто розглянути технологічну піраміду штучного інтелекту, де на верхньому рівні — додатки (СhatGPT, Gemini, Copilot тощо), на середньому — самі ШІ-моделі, а на нижньому, фізичному рівні — власне мікросхеми та їх упаковка. Мапа світових гравців на базовому рівні виглядає так:

• Виробники обладнання (ASML, Lam Research, Applied Materials) продають все необхідне для створення мікросхем (EUV/DUV, осадження, травлення), вони визначають темпи прогресу.
• Фабрики, або "ливарні компанії" (TSMC, GlobalFoundries, UMC, SMIC) випускають чипи для інших компаній. Вони отримують готові проєкти (креслення) і переносять їх на кремнієві пластини, перетворюючи віртуальний дизайн на фізичну мікросхему. Їхній бізнес ґрунтується на обсягах виробництва кремнієвих пластин (wafer volume), коефіцієнті виходу придатних чипів (yield) та пакуванні.
• Нефабричні розробники (NVIDIA, AMD, Qualcomm та внутрішні підрозділи великих техногігантів) розробляють чипи, але віддають на аутсорс саме виробництво. При цьому їхні R&D-відділи зосереджені на архітектурі та програмному забезпеченні.
• Виробники інтегрованих пристроїв (Intel, Samsung, Micron, Texas Instruments) займаються як розробкою, так і виробництвом. Intel — єдиний гравець із штаб-квартирою в США, який досі просуває передові логічні схеми у великих масштабах.
• Постачальники інструментів проектування та інтелектуальної власності (Arm, Synopsys, Cadence) надають набори інструкцій, бібліотеки та інструменти проектування, які роблять можливим решту процесів. 

Продаж TikTok у США як "пограбування"

На цьому тижні сталося "найбільш недооцінене придбання у сфері технологій за десятиліття", або ж "грабунок серед білого дня". Принаймні так охрестили західні ділові медіа новину про можливу реструктуризацію TikTok. Йдеться про потенційне відокремлення американського сегменту TikTok зі створенням відповідного спільного підприємства, яке офіційно оцінили лише у $14 млрд. Китайська ByteDance мусить знизити участь у ньому до менш як 20%, а американські інвестори, включно з Oracle та приватною фірмою Silver Lake, візьмуть більшість акцій.

Аналітики загалом вважали, що американський сегмент TikTok сам по собі коштував би значно дорожче, можливо, до $35–40 млрд, якби він продавався як повністю незалежна компанія. Однак низька офіційна оцінка в $14 млрд свідчить про те, що інвестори купують бізнес, який, можливо, буде технологічно залежним від ByteDance, що залишатиметься власником серця мережі — алгоритму рекомендацій.

Однак $14 млрд все одно видаються надто малою сумою за найпопулярніший у світі додаток, який лише у США налічує понад 180 млн активних користувачів.. Особливо в контексті ринкової вартості інших соціальних мереж: 

Перезавантаження Африки: як Марокко і Алжир перекроюють карту впливу

Не секрет, що в останні десятиліття світові гравці якісно переоцінюють роль Африки у своїх стратегічних інтересах. Поки європейці, як-от Франція, відходять від справ, дедалі більшої ваги на континенті набуває Китай, зокрема завдяки ініціативі "Пояс і Шлях". США також намагаються утримати Африку у зоні впливу.

Однак за глобальними інтересами звіддалі непомітні перегони за лідерство між самими африканськими країнами. Про баталії в північній частині континенту, тропічно-саванному регіоні Сахель, про затяту геоекономічну боротьбу між Марокко і Алжиром розповідає Далія Ганем, директорка програми з питань конфліктів і безпеки та старша наукова співробітниця Близькосхідної ради з глобальних питань у блозі на на Project Syndicate.

Регіон Сахель

Марокко та Алжир — це гіганти Північної Африки. Вони сукупно генерують річний ВВП у понад $418 млрд. Ці країни впевнено заповнюють порожнечу, залишену після відходу Заходу з регіону. Вони просувають власні економічні інтереси, перетворюючи Сахель на арену стратегічного суперництва. Утім, тут на кону не лише регіональна перевага, а й світові торговельні маршрути, енергетична безпека та, можливо, геополітичний вибір на користь Європи чи Росії.

Як зазначає Далія Ганем, Марокко збирається запропонувати країнам Сахелю, що не мають виходу до моря, свій Атлантичний шлях. Його серце — запланований глибоководний порт у Дахлі, мегапроєкт вартістю $1,2 млрд, розрахований на щорічну перевалку 35 млн т вантажів. Крім того, позиціонуючись як міст між Сахелем та Атлантикою, Марокко прагне розширити торгівлю з країнами Африки на південь від Сахари: відповідний оборот з 2004 р. до 2022 р., за підрахунком авторки, зріс у 17 разів — до $1,2 млрд. Це не просто марокканський порт, а символ нової морської сили.

Алжир відповідає своїм сухопутним маршрутом — Транссахарським шосе, що пролягає на майже 5000 км до нігерійського Лагоса. І хоча супутній проєкт нового алжирського порту в Шершелі вартістю $5 млрд поки що залишається в планах, дорога вже стає головною артерією. Вона покликана зробити Алжир ключовим мостом між Європою та величезним ринком Західної Африки, зміцнюючи його позиції як регіонального лідера.

Утім, конкуренція Марокко та Алжиру виходить за межі інфраструктури, перетворюючись на боротьбу за мінеральні скарби та зелене майбутнє. Сахель має колосальні ресурси: Нігер — сьомий у світі за обсягом видобутку урану, Малі — третій в Африці виробник золота, а Буркіна-Фасо володіє великими покладами марганцю. Марокко, що тримає в руках 70% світових запасів фосфатів, прагне забезпечити доступ до цих багатств. А Алжир бачить у них можливість відійти від нафтової залежності, а також інструмент для протидії впливу сусіда.

Успіх однієї з цих країн не лише визначить майбутнє Сахелю, а й значною мірою вплине на глобальні інтереси.

Так, вплив у Сахелі дозволить Марокко і/чи Алжиру отримати доступ до нових енергетичних ресурсів. Марокко вже до 2030 р. планує виробляти 52% електроенергії з відновлюваних джерел, покладаючись, зокрема, на "зелений" водень. Алжир, з його сонячним потенціалом у 180 ТВт-год на рік, прагне забезпечувати 10% попиту Європи на "зелений" водень до 2040 р. Якщо він виграє в цій гонці, то зможе стати ключовим гравцем у європейському "зеленому переході". 

"Зроблено в Індії". Як уряд Моді перетворює країну на світовий виробничий хаб

Рівно тиждень тому прем´єр-міністр Індії Нарендра Моді звернувся до співвітчизників із закликом купувати товари вітчизняного виробництва. У відповідь на 50%-і митні тарифи на індійську продукцію з боку США він закликав "позбутися" продуктів іноземного виробництва. А прихильники влади вже розпочали кампанії з бойкоту популярних у країні американських брендів, як-от McDonald's, Pepsi та Apple.

Важливо, що це не просто заклик Моді, а продовження масштабної економічної стратегії, спрямованої на трансформацію Індії у глобального лідера виробництва (переробної промисловості). Отже, на сторінках рубрики "У світі про економіку" нам випадає нагода продовжити тему підтримки національного виробника у найбільших економіках Сходу, яку минулого тижня започаткували аналізом китайської політики Made in China 2025.

Так, за офіційними даними, переробна промисловість формує близько 16–17% ВВП Індії, але уряд поставив за мету підвищити цей показник до 25%. Наразі сектор стабільно зростає та збільшує кількість робочих місць (зараз — понад 27 млн).

Індійська переробна промисловість спирається на кілька ключових переваг. По-перше, це кваліфікована та доступна робоча сила. По-друге, зростання внутрішніх інвестицій: за 2023–2024 фінансовий рік їх обсяг досяг $428,04 млрд, що вчетверо вище, ніж у 2021 р. І темпи прискорюються: за 9 місяців 2025 фінансового року цей показник уже сягнув $370,2 млрд.

Експорт також демонструє вражаючі результати. У 2025 фінансовому році продажі за кордон принесли $820,934 млрд, показавши зростання на 5,5%. Важливо, що ефект досягається значним збільшенням експорту ненафтових товарів і послуг, зокрема фармацевтичних препаратів, електроніки, інженерних товарів, хімікатів та товарів електронної комерції. Завдяки підтримці уряду, експорт смартфонів зріс на 42% у 2024 фінансовому році, сягнувши $15,6 млрд. Крім того, сьогодні Індія має всі шанси стати світовим центром виробництва компонентів для вітроенергетики та електроніки.

Отже, яка роль держави в успіху виробництва? Провідну роль відіграють програми "Make in India" та "Aatmanirbhar Bharat".

• "Make in India". Запущена в 2014 р. ініціатива мала на меті перетворити Індію на глобальний виробничий хаб, спрощуючи ведення бізнесу та залучаючи іноземні інвестиції. Програма фокусується на 25 ключових секторах, сприяє модернізації інфраструктури, створенню промислових коридорів та підготовці кваліфікованих кадрів. Завдяки цій політиці прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у виробничий сектор зросли на 69% за останнє десятиліття, досягнувши $165,1 млрд.
• "Aatmanirbhar Bharat" ("Самодостатня Індія"). Ця програма стартувала в 2020 р. як відповідь на пандемію та посилила ідею "Make in India", зробивши акцент на самодостатності та зменшенні залежності від імпорту. Її найважливішим інструментом стали Стимули, пов’язані з виробництвом (Production Linked incentives, PLI ). Уряд передбачив них $27 млрд (протягом 2022–2026 фінансових років) для створення глобальних лідерів виробництва у 13 галузях. Йдеться про фінансові стимули компаніям, які розширюють виробництво та досягають певних інвестиційних показників.

Крім того, індійський уряд інвестує в майбутнє, виділивши $12 млрд на інноваційний фонд для перспективних галузей, що дало значний поштовх розвитку стартап-індустрії. А завдяки таким ініціативам, як "Skill India" з бюджетом у $1,1 млрд, Індія готує громадян до роботи в сучасних галузях.

Усі ці заходи свідчать про те, що Індія не просто прагне бути виробником, а має намір стати потужним гравцем у світових ланцюжках постачання. Позитивні тенденції та активна державна підтримка роблять реалістичним прогноз, що виробничий сектор досягне цільового обороту у $1 трлн до 2026 фінансового року.

Від себе додамо, що індійському виробничому буму, звичайно ж, сприяють потоки дешевої російської нафти, частка яких з початку 2022 р. збільшилася у понад 16 разів. З одного боку, це є ризиком для стратегії Моді, а з іншого — пояснює, чому Нью-Делі не готове відмовитися від російського ресурсу навіть ціною часткової втрати ринку США, хоча порівняння "в лоб" — виграш від дешевших закупок сирої нафти проти прямих втрат через нові мита Трампа — безумовно, свідчить про перевагу другого варіанта.

На ринок виходять пухнасті "тварини" зі штучним інтелектом

У вже далекі 90-ті світом прокотилася манія "тамагочі". Проста електронна іграшка від японської компанії Bandai стала символом дитинства для багатьох, бо вміло імітувала догляд за віртуальним вихованцем. Але згодом вона поступилася місцем новішим технологіям. Проте сама ідея не зникла. І сьогодні, у час цифрової революції та водночас зростання соціальної ізоляції, вона повертається у значно більш досконалій формі. І приходить знову ж таки — з Японії…

Компанія Casio, відома міцними годинниками G-Shock та електронною технікою, робить сміливу ставку на цю ностальгічну потребу, виводячи на ринок інноваційного "пухнастого друга" Moflin з елементами штучного інтелекту, пише Sherwood Media.

Це не просто електронний гаджет, а інтерактивний робот-компаньйон. Він має хутряне покриття, вміє видавати звуки та, найважливіше, володіє власним "характером", який формується і змінюється залежно від взаємодії з власником. Це принципова відмінність від примітивних іграшок минулого, що лише реагували на команди. Втім, виробник покладається не лише на технологічність. Casio попрацювала над маркетинговою стратегією і позиціонує Moflin як відповідь на глобальну "епідемію самотності", адже іграшка на базі ШІ начебто може створювати емоційний зв´язок із власником.

Отже, про бізнес. Casio, чий дохід невпинно знижується з 2008 р., а її традиційні ринки, як-от годинники та калькулятори, вважаються "зрілими", шукає нові шляхи розвитку. За словами представників компанії, "психічне благополуччя є очевидною сферою зростання". Casio продала вже понад 10 тис. Moflin на батьківщині і тепер націлилася на західні ринки: зокрема, в планах реалізувати 7 тис. пухнастих гаджетів у Великій Братанії вже до кінця березня 2026 р.

Виведення Moflin на ринок США (з 1 жовтня) та Великої Британії має допомогти компанії досягнути продажів цієї іграшки на $34 млн протягом наступних 3–5 років. Це доволі амбітна ціль, враховуючи, що інші подібні проєкти, такі як роботизований собака Aibo від Sony, не змогли досягти масового комерційного успіху, попри десятиліття на ринку.

Однак у Casio є перевага. За вартості в $429 Moflin суттєво дешевший, ніж пропозиції конкурентів від $1000, такі як Aibo і Lovot. Компанія сподівається повторити свій колишній успіх, що досягався завдяки доступній, але інноваційній продукції. Вона покладається на ринок аналізу емоцій за допомогою штучного інтелекту, обсяг якого, згідно з прогнозами, зросте з $8 млрд торік до $28 млрд до 2032 р.

Попри те, що чимало людей досі ставляться до подібних технологій з обережністю, зростання популярності ШІ-чатботів для "розмов та стосунків" свідчить про наявний попит на подібні емоційні контакти. Згідно з новим робочим документом, опублікованим OpenAI під назвою "Як люди використовують ChatGPT", 5,3% з понад мільйона вибіркових розмов були присвячені самовираженню, спілкуванню, стосункам або рольовим іграм. Moflin — матеріальне втілення цієї потреби, що може привабити нових клієнтів, які готові платити за інноваційного, але доступного компаньйона. Однак чи прийме Захід пухнастого робота так само тепло, як Японія, покаже лише час…