У світі про економіку. Розширення БРІКС, тріумф британської гаубиці та "нові комірці" на ринку праці
П´ять публікацій, які ми не могли пропустити
У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали п'ять закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.
Новорічні обіцянки як подарунок бізнесу
Спочатку закриємо святкову тему. Минулого тижня ми розповідали, як поведінкова економіка може допомогти нам виконувати новорічні обіцянки самим собі. Але бізнес, можливо, ще більше зацікавлений в цьому, точніше в нашому стремлінні досягти нових цілей. Компанії, які надають певні послуги давно збагнули, що початок року — це той час, коли можна підсадити клієнта на свій абонемент. Звісно, це про ті послуги, які наближатимуть людей до успіху у виконанні новорічних обіцянок — передусім йдеться про оздоровлення. Так, за деякими оцінками, у США в січні подвоюється кількість нових членів у фітнес-клубах. Один зі стандартних способів — заманити клієнта великою знижкою, сподіватися на його лояльність і справну сплату повного членського внеску в наступні періоди.
Як пише BBC, у перші місяці року також зростає хвиля відвідувань на платформах з вивчення мов, у центрах психічного здоров´я, на курсах з персональних фінансів тощо.
Але маркетинг дійшов до того, що деякі бренди грають від зворотного. Так, глобальна фітнес-компанія Equinox проводить кампанію проти новорічних обіцянок під назвою "Ми не говоримо про січень" і… не дозволяє записуватись на тренування 1 січня. Мовляв, ми такі чесні, що не вдаємося до експлуатації теми новорічних обіцянок для продажу абонементів. Та, звісно, компанія також отримує приріст клієнтури за січень.
Утім, не варто думати, що компанії напали на золоту жилу. Вже незабаром бізнесу, який залучив таких "цілеспрямованих" клієнтів, доведеться думати, як їх утримувати… Новорічні обіцянки хиткі…
Розширення БРІКС не переверне глобальну економіку
Початок року ознаменувався збільшенням удвічі групи країн, що розвиваються, відомої раніше за абревіатурою БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка). До неї увійшли Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Ефіопія та Єгипет. Оновлене об´єднання по суті охоплює найбільших виробників енергії на планеті з найбільшими споживачами серед країн, що розвиваються. Що це означає для світу? На думку аналітиків Bloomberg Economics, розширення БРІКС "більше стосується політики і менше економіки". Передусім альянс може стати більшою противагою Групі семи.
Що ж до економіки — глобальні перспективи розширеного БРІКС, ймовірно, не відповідатимуть амбіціям деяких його учасників, найбільшою з яких можна вважати дедоларизацію глобальної торгівлі. Дещо раніше часто цитований нами економіст і блогер Ноа Сміт прогнозував, що напруженість у відносинах між країнами-членами (особливо Китаєм і Індією) є однією з причин, чому БРІКС ніколи не зробить те, що запропонувала Росія: запровадити спільну валюту на заміну долару США.
А загалом останні п´ять років усі учасники БРІКС, за винятком Індії, демонстрували гірші показники, ніж інші розвиткові країни, а інтерес інвесторів до них знизився.
І окремо про відносини з Росією. Попри те, що її партнери по БРІКС зайняли загалом нейтральну позицію щодо розв´язаної війни проти України, агресору не вдалося уникнути болючих наслідків. Новий банк розвитку, створений об´єднанням для фінансування інфраструктури, швидко заморозив російські проекти, а Москва не змогла отримати доступ до доларів через спільну валютну систему БРІКС. По суті в умовах посилення санкцій з боку США інші країни БРІКС вибрали доступ до доларової фінансової системи замість допомоги Росії.
Диктатури перетягнули канат: економічна інтеграція не зупиняє великі війни
На Заході цілі покоління зросли з думкою про те, що глобалізація та економічна інтеграція підштовхнуть країни до гри за правилами на міжнародній арені, а збройні конфлікти більше не відіграватимуть ключової ролі в розв´язанні суперечок між країнами. Підставою для цього був приклад повоєнної Європи, більшість країн якої — не без значної допомоги США — знайшли в собі сили об´єднатися та отримали від цього економічну користь. Сюди ж — і відносно мирне возз’єднання Німеччини, і приєднання до демократичного табору держав Варшавського договору після розпаду СРСР. Додавала оптимізму й поява вестернізованого середнього класу — і в Росії, і на близькому Сході, і подекуди в інших азійських країнах.
Але ці уявлення зазнали краху, пише всесвітньовідомий історик економіки Адам Туз в аналітичному блозі.
"Те, що сталося насправді, більше схоже на перетягування канату. І якими б потужними не були економіка і глобальна комерційна культура, сили були дуже нерівними. Пекін ніколи не здавався. Москва не змирилася з відкатом своєї імперії. Бойовики з обох сторін на Близькому Сході вважали за краще підірвати імпульс миру актами провокацій і насильства", — наводить приклади автор. І акцентує: ті, хто кидав виклик Заходу, не ізолювалися від світової економіки, а, навпаки, наживалися на ній (найбільш очевидний приклад — Китай).
А маркером змін стало вторгнення Росії в Україну, збройне загострення ізраїльско-палестинської ворожнечі (в якій Ізраїль виглядає більше загарбником) та загалом документування Міжнародним інститутом стратегічних досліджень найвищої за три десятиліття кількості поточних конфліктів по всьому світу (183). "Модель економічного зближення, що веде до геополітичного і політичного вирівнювання, мертва", — констатує Туз і ставить питання: як Захід в особі США відреагує на цю поразку? Ризик у тому, що Вашингтон буде діяти так, як у середині XX ст., коли Америка прямувала до глобалізму. Намагання знову стати світовим гегемоном обернеться жорстким розчаруванням. Натомість потрібно відреагувати на великі зміни всередині Сполучених Штатів і у світі. Перше — це реалізація програми внутрішнього добробуту. Друге… а для зовнішньої політки більше немає готового рецепта навіть у Адама Туза. Для початку Штатам потрібно позбутися віри в американську винятковість, каже він.
Україна як вітрина озброєнь: кейс BAE Systems і гаубиці M777
Світові ЗМІ неодноразово писали, що західні країни, а особливо європейські, не приділяють достатньо уваги розвитку виробництва зброї, зважаючи на геополітичні виклики, такі як війна Росії проти України. Однак правда і в тому, що оборонні гіганти почали отримувати більше замовлень та перезапускати виробничі лінії. На цьому тижні The Telegraph вийшла із статтею про британське транснаціональне підприємство BAE Systems, яке спеціалізується на виробництві передової зброї та космічних технологіях.
В центрі уваги журналістів — гаубиці M777, що активно використовуються на полі бою в Україні. Остання така гаубиця зійшла з конвеєра в Британії на початку минулого року, коли компанія BAE Systems вирішила, що попит на буксирувані гармати вичерпався. Але незабаром лінії знову запрацюють, бо українці доводять ефективність такої зброї на полі бою. Стало зрозуміло, що мати мобільні артилерійські платформи критично важливо тоді, коли немає переваги над ворогом у повітрі. До того ж через інтенсивне використання в бою деякі з таких гаубиць потребуватимуть ремонту або модернізації — і про це BAE вже уклала контракт за армією США вартістю $50 млн. Він є продовженням окремої угоди з американськими військовими на виробництво 1500 деталей для M777.
Тепер, коли BAE відновлює виробництво, щонайменше вісім країн, що не називаються, висловили зацікавленість у розміщенні нових замовлень на ці гармати. BAE також має нові замовлення на низку боєприпасів, зокрема 155-мм снарядів, що використовуються у M777.
Це лише один з прикладів. Загалом, видання наголошує, що саме Україна стала "вітриною" для найефективнішого західного озброєння — від ракет Starstreak і NLAW до танків Leopard 2 і систем протиракетної оборони Patriot. Попит на зброю, яка під час реальної війни набуває популярності і довіри, дедалі зростає.
На заводи і в офіси виходять "нові комірці"
Усі знають, що працівників неформально ділять за "комірцями". "Білий" — людина розумової праці, "синій" — робітник. А ще є "рожеві" — доглядальники, продавці та інші фахівці зі сфери обслуговування — і дуже багато інших, менш відомих "комірців".
Але скільки б груп професій чи кольорів ми не розрізняли — настає час і з´являється щось нове. У добу розвитку високих технологій і штучного інтелекту (ШІ) на провідних шпальтах світу заговорили про феномен "нових комірців" (new collar). Як пише NYT, це працівники на тих посадах, які вимагають розвинутих спеціалізованих навичок, але не обов'язково вищої освіти. Особливо в нових високотехнологічних галузях, таких як ШІ, електромобілі та робототехніка.
Видання поспілкувалося з Вірджинією Рометті, екс-гендиректоркою IBM, якій приписують ідею "нового комірця". За її словами у 2016 р., IBM мала проблеми з заповненням вакансій у сфері кібербезпеки, частково через застарілі критерії, які вимагали, щоб кандидати мали вищу освіту. Тобто головне навички, а не диплом. "Якщо мільйони людей не будуть навчені навичкам, які зараз потрібні роботодавцям, — попередила Рометті, — вони ризикують залишитися без роботи навіть тоді, коли мільйони добре оплачуваних робочих місць залишаться вільними". Таким чином, вона зачепила ще одну грань теми — дисбаланс на ринку праці.
Водночас для кваліфікованих працівників, які вміють поводитися з машинами, відкриваються реальні можливості. Менеджери з підбору персоналу дедалі частіше використовують фільтри на основі навичок на LinkedIn. Вже 155 млн з більш як 930 млн користувачів платформи — це працівники без чотирирічної освіти.