Україна готується розплачуватися за реструктуризацію
Уряд затвердив базовий прогноз економічного і соціального розвитку України на 2017-2019 роках Згідно з документом зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2017 р. прискориться до 3%, а інфляція сповільниться до 8,1% (прогноз Мінекономрозвитку на 2016 р. — 1% при інфляції 14%). В 2018-2019 роках економіка повинна зростати приблизно на 4% у рік. За словами першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва, такий сценарій може бути реалізований при виконанні декількох умов: швидкого і успішного реформування, підтримки міжнародного співтовариства, а також сприятливої зовнішньої кон'юнктури. В запасі у чиновників є і песимістичний сценарій. В його рамках ВВП в наступному році зросте на 1,5% при інфляції 10,3%, а в 2018 2019 роках економічне зростання складе 2% щорічно.
Базову оцінку зростання ВВП в 2017 р. (3%) експерти вважають занадто оптимістичною. "Проти прискорення економічного зростання можуть зіграти невизначеність на світових фінансових ринках у зв'язку з виходом Великобританії з ЄС та уповільнення економіки Китаю. Обидва ці чинники здатні чинити сильний вплив на сировинні ринки, насамперед на ринок сталі, який страждає від надлишкових потужностей і перевиробництва. Вони також можуть впливати на апетит до ризику і бажання інвесторів вкладати кошти в ринки країн, що розвиваються", — вважає аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько. Аналітики групи ICU прогнозують, що українська економіка в 2017 р. зросте на 2,4%. Експерти компанії Dragon Capital дають схожу оцінку — 2,5%. Прогноз Інституту суспільно-економічних досліджень ще скромніше — лише 2%.
Що стосується інфляції, вона має всі шанси утриматися в межах однозначних чисел. "За нашими попередніми оцінками, інфляція в 2017 році складе 9% (грудень до грудня). Фактори, які найбільше будуть стимулювати підвищення цін, — прогнозне збільшення тарифів на газ, електроенергію, воду, залізничні перевезення", — каже експерт з питань макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Христина Аврамченко. Проте зростання тарифів буде вже не таким "вибуховим", як в цьому році, купівельна спроможність населення залишається дуже низькою, а банківське кредитування навряд чи відновиться в скільки-небудь значних обсягах. Все це буде сприяти уповільненню інфляції.
А ось базовий прогноз уряду на 2018-2019 роках, на думку економістів, цілком реалістичний. "Темпи розвитку економіки в 2018-2019 роках можуть виявитися і вище 4%, багато залежить від зовнішнього середовища та динаміки розвитку країн–торговельних партнерів, а також від поліпшення інвестиційного середовища всередині України. Після глибокого спаду 2014-2015 років економіка має шанси на відновлювальне зростання, який може перевищувати 4% в рік, але для цього потрібні реформи і відновлення довіри інвесторів", — вважає старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтковська.
На такий же розвиток подій розраховують і в уряді. Наприкінці минулого тижня прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що "зростання може бути набагато більше".
Реалізація навіть базового сценарію на 2018-2019 роках означає, що вже в 2021 р. Україна може почати виплати по деривативах, випущеними для зовнішніх кредиторів країни, які погодилися на реструктуризацію боргу. Боргова операція була проведена українським Мінфіном восени 2015 р. Вона включала списання кредиторами 20% основного боргу України. Терміни погашення решти суми були відкладені на чотири роки — з 2015-2023 на 2019-2027 рр. Замість колишніх випусків єврооблігацій з купонною ставкою 7,22% річних Україна випустила нові євробонди з погашенням у 2019-2027 рр. і зі ставкою купона 7,75% річних. Крім того, власники боргових паперів отримали 20-річні державні деривативи, прибутковість яких прив'язана до показників економічного зростання нашої країни в 2019-2038 рр. Якщо темпи зростання ВВП перевищать 3% в рік, кредитори будуть отримувати свою частку від "надлишку" (понад 3%). При зростанні економіки від 3 до 4% тримачі деривативів отримають 15% від перевищення. Якщо ж зростання ВВП зашкалить за 4%, то додатково до цього Мінфіну доведеться заплатити за 40% від кожного відсотка, що перевищить 4%-ний бар'єр. Загальний період виплат, передбачений умовами угоди, — до 2040 р.
Правда, в угоді прописано ще одна умова: інвестори не отримають грошей до тих пір, поки розмір ВВП України складе $125,4 млрд (за оцінкою МВФ, такого розміру він повинен досягти в 2019 р.).
У минулому році номінальний ВВП України був $90,77 млрд (виходячи з фактичного середньорічного курсу 21,8 грн./$ — за даними НБУ). У законі про держбюджет-2016 номінальний ВВП запланований у розмірі 2,262 трлн грн. Враховуючи закладений у цьому ж документі прогнозний середньорічний курс 24,1 грн./$, у доларовому еквіваленті це складе близько $93,85 млрд. Оцінка Кабміну на 2017 р. — 2,6 трлн грн. при середньорічному курсі 27,2 грн./$. Тобто номінальний ВВП може зрости наступного року приблизно до $95,6 млрд. Такими темпами планка в $125,4 млрд може бути досягнута ще не скоро. Щоб це сталося, потрібно, щоб економіка росла дуже активно або уряд нарешті реалізував свій план щодо детінізації економіки. Як зазначив Володимир Гройсман, оціночний обсяг тіньового сектора становить від 45 до 60% ВВП. "Це трильйон (гривень. — "ДС"), який може працювати на громадян України", — констатував прем'єр. Від перемоги над сірою економікою бонуси отримають і власники держборгу України.
"У результаті уряд перебуває у важкій ситуації, коли, з одного боку, у нього є стимул до проведення реформ і забезпечення зростання економіки, але з іншого — зростання вище бар'єру в 3% буде вести до витрат у вигляді надбавок до основної суми зовнішнього боргу. Думаю, в такій ситуації очікувати зростання вище 3% не доводиться. У всякому разі до 2021 року", — відзначає аналітик компанії "Альпарі" Антон Козюра.
