У USAID та ЄБРР високо оцінили результати роботи НКРЭКУ Дмитра Вовка

Український енергосектор стає все більш привабливим для іноземних інвесторів завдяки зусиллям, докладеним Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) під керівництвом колишнього голови Дмитра Вовка

Таку думку в ході Українського фінансового форуму (#UkrFinForum2018) в Одесі висловили представники USAID та ЄБРР.

Так, заступник директора ЄБРР в Україні Марина Петров впевнена, що завдяки роботі, проведеній НКРЭКУ за останні кілька років, створені умови для приходу інвесторів на такі об'єкти, як "Центренерго".

"Ми дуже сподіваємося, що до виборів уряд все-таки зможе провести хоча б одну велику приватизацію. Ось навіть те, що мала приватизація вже почалася, і ми бачимо перші успішні приватизації - це все позитивні ознаки, і мені здається, що ставлення інвесторів почало змінюватися. І ми зараз бачимо більше інвесторів, які готові зайти на наш ринок, ніж за попередні три роки", - констатувала експерт.

Марина Петров підкреслила, що кілька років тому в складі великої команди регулятор під керівництвом Дмитра Вовка взявся міняти структуру української енергетики - як з точки зору вторинного законодавства, так і з точки зору конкретної імплементації.

"Регулятор в рамках своєї діяльності намагався імплементувати ці закони. Щось вийшло, щось не вийшло, але найголовніше - що було велике бажання імплементувати. І дуже сподіваюся, що новий регулятор продовжить курс і буде працювати над імплементацією законів, тому що одне із завдань якраз незалежного регулятора і полягала в тому, щоб, незалежно від політичної ситуації, регулятор займався своєю основною функцією, а саме - поліпшенням регуляторної бази, створенням стимулів для того, щоб інвестиції в енергетику тривали, але при цьому були максимально захищені й інтереси споживачів", - зазначила заступник директора ЄБРР в Україні.

Вона додала, що саме ця задача пошуку балансу - дуже важлива роль регулятора, і важливо, щоб дії нинішнього складу НКРЭКУ викликали довіру гравців ринку.

"І регулятор, і уряд будуть більш захищені, якщо ціни будуть формуватися ринком, а не адміністративними рішеннями. Ми зараз працюємо над тим, щоб створити ринок біржі газу та електроенергії. Тому що саме ринкові механізми дозволять залучати інвестиції - це з одного боку, а з іншого - приберуть репутаційні ризики, які пов'язані з адміністративним розрахунком", - уклала Марина Петров.

У свою чергу, старший радник з енергетики місії USAID Шукру Богут зазначив, що нинішній склад НКРЭКУ продовжує працювати згідно курсу, наміченого командою Дмитра Вовка - імплементує закон про ринок, щоб забезпечити реалізацію реформ.

"Я думаю, що нинішня регуляторна комісія - там п'ять осіб, яких обрали на конкурсі - вони сильно працюють. Продовжують сильно працювати, але у них є ще велика домашня робота. Ми з ними тісно співпрацюємо. Вони з великим ентузіазмом ставляться до роботи. Це перша комісія, яку обрали на основі відкритого і справедливого конкурсу. Перед ними великі завдання, і їм потрібна допомога. І їх біль полягає в тому, щоб захищати людей, споживачів. І у них є підтримка", - уклав Шукру Богут.

Завдяки зусиллям, докладеним незалежним регулятором, сектор альтернативної енергетики - номер один по інтересу для іноземних інвесторів, - розповів представник Офісу по залученню інвестицій при уряді України Іван Юрик.

"Всі розуміють, що в альтернативній енергетиці привабливі тарифи, привабливі умови, але ризики є. Договір купівлі-продажу енергетики - PPA - є ядром, ключовим документом, або ключовим документообігу контрактом, яким держава реалізує свою державну політику щодо підтримки альтернативної енергетики", - зазначив експерт.

Він додав, що цей документ був істотно допрацьований в 2017 році з допомогою ЄБРР і, зокрема, завдяки зусиллям екс-глави НКРЭКУ Дмитра Вовка.

"Я хотів би відзначити лідерство регулятора, особливо під керівництвом попереднього керівника, Дмитра Вовка. Ми вдосконалили документ, втілили зміни, головне - це попередній договір, щоб до будівництва можна було підписати твердий контракт до 2030 року, мати право міжнародного арбітражу, мати перелік форс-мажорних обставин і переуступки прав", - поділився Іван Юрик.