Поверніть гроші! Чи є сенс судитися за зниклі з-за карантину квитки

У зв'язку з епідемією коронавіруса скасовані сотні рейсів авіакомпаній, десятки концертів та бізнес-конференцій
Люди стоять в черзі до каси для повернення квитків на Центральному залізничному вокзалі в Києві. Фото: УНІАН

Тепер маса українців задає собі питання: чи повернуть мені гроші за невикористані квитки? "ДС" зібрала думки юристів та експертів, які розповіли, на що можна сподіватися.

В суд або суд?

Авіакомпанії стали попереджати своїх пасажирів, що якщо рейс скасовано, то вони можуть перебронювати квитки на іншу, пізнішу дату. Однак багатьом пасажирам перенесення дати вильоту не підходить.

Олексій Бурчевский, глава авіаційного сектору міжнародної юридичної фірми Kinstellar, зазначив, що в Україні існує поняття "обставини непереборної сили", яке часто ототожнюють з форс-мажором. Він вказав на те, що самі по собі обмеження на перевезення пасажирів не є обставинами непереборної сили не звільняють авіакомпанію від зобов'язань за договором перевезення. "Щоб не платити, авіакомпанія повинна довести в суді, що конкретний заборону влади призвів до неможливості повернути гроші за конкретний квиток. Якщо рейс скасований за ініціативою авіакомпанії, швидше за все, суд все одно зобов'яже перевізника повернути гроші за скасований рейс, навіть якщо він буде посилатися на форс-мажор. Однак нести відповідальність за невиконання рейсу (наприклад, за оплачену готель або зіпсований відпочинок) авіакомпанія не буде", - сказав він.

Конкретний випадок: пасажир 7 березня купив квиток, плануючи 23 березня вилетіти до Іспанії і 28 березня повернутися назад. Тепер же авіакомпанія пропонує перебронювати квиток на іншу, пізнішу дату, але повернути гроші відмовляється. Пасажир у зв'язку з перенесенням поїздки взагалі вирішив від неї відмовитися. Як бути?

Олексій Бурчевский пояснив, що, якщо покупець самостійно вирішив відмовитися від перевезення в Іспанію у зв'язку з небезпечною епідеміологічною ситуацією в країні або з неможливістю в'їхати в неї, перевізник не зобов'язаний повертати такому пасажиру вартість квитка, але повинен повернути суму невикористаних аеропортових зборів.

Якщо ж рейс скасований за ініціативою перевізника (наприклад, після опублікування рішення влади про закриття кордонів), авіакомпанія зобов'язана повернути повну вартість квитка або перебронювати політ на іншу дату за згодою пасажира.

"Однак у такому випадку пасажиру не слід розраховувати на додаткову компенсацію у розмірі 250-400-600 євро, навіть якщо скасування сталася менш ніж за два тижні до відправлення рейсу. Авіакомпанія може відмовитися виплачувати зазначену компенсацію, посилаючись на заборону влади як на надзвичайні обставини", - сказав він.

З цим згоден і Дмитро Нікулеско, адвокат юридичної фірми "Ільяшев і Партнери". За його словами, навіть поповнення переліку форс-мажорних обставин таким, як карантин, введений Кабміном, прописане в законі від 17 березня, не дає права компанії не повертати повної суми, сплаченої за квитки. "Форс-мажор звільняє виключно від відповідальності, наприклад, право вимагати повернення додаткових витрат, які понесли покупці у зв'язку з відміною заходи, компенсації, пені, штрафу, моральної шкоди і т. п. Однак відмова від повернення повної суми за невдале захід або поїздку є незаконним", - сказав він.

Адвокат зазначив, що у разі порушення прав пасажирів їм слід звертатися в Державіаслужбу, а якщо їх питання не вирішиться, можна йти в суд. "Позови про захист прав споживачів звільняються від сплати більшості судових зборів, тому пасажирам є сенс вирішувати конфліктні ситуації з авіакомпаніями в судовому порядку", - сказав він.

У той же час Олег Горецький, керуючий партнер юрфірми "Горецький і Партнери", вважає, що відмова компанії повертати повну вартість квитка - цілком законний. Якщо спір про відшкодування ціни за квитки в зв'язку з не наданням будь-яких послуг з-за коронавіруса дійде до суду, то суд визнає такий випадок форс-мажорних. Тому доцільно отримати від авіакомпанії ті гроші, які вона повертає.

Шоу для розуміючих

Однак ситуація з поверненням грошей за квитки на різного роду концерти, які були куплені через сайти типу Concert.ua, виявилася складніше. За словами Олени Куликової, голови громадської організації "Споживча довіра", на таких сайтах, як правило, розміщений договір публічної оферти, згідно з яким вони взагалі не повертають квитки, і це правило діяло і до епідемії. "Те, що вони не повертають гроші, не пов'язане з коронавірусом. У них такі умови роботи, і вони завжди були такими", - сказала вона.

Дмитро Нікулеско вважає, що відмова повертати гроші сайтом, продав квитки, є законним. "Так, це законно. Фактично сервіс виконав свої зобов'язання, квиток був придбаний, а тому послуга посередника надана", - сказав він.

Однак у випадку, якщо була скасована яка-небудь бізнес-конференція, то стверджувати, повинні бути повернуті кошти в повному обсязі, складно. "Не можна сказати однозначно, так як багато чого залежить від умов, з якими погодився покупець, купуючи квитки. Якщо в умовах передбачено, що квиток повернути не можна, в тому числі у разі перенесення події на іншу дату, тоді єдиною опцією для покупця буде згода з іншою датою або втрата грошей, якщо дата не влаштовує. Якщо ж квиток за умовами повернути можна, тоді покупець має право вимагати повернення коштів, якщо нова дата для нього незручна", - сказав він.

Підкреслимо, що сказане вище стосується роботи посередників. А ось організаторів, за словами адвоката, форс-мажор звільняє лише від відповідальності (за ті ж додаткові витрати, які понесли покупці у зв'язку з відміною заходи), але не від повернення грошей за квитки.

Хто визначає форс-мажор

Ірина Низькая, юрист ЮФ "Місечко та Партнери", пояснила, що введення карантину навіть на державному рівні апріорі не прирівнюється до форс-мажорній ситуації повсюдно. Державним органом в Україні, який підтверджує факт форс-мажорні обставини, є Торгово-промислова палата України (ТПП) і уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, в інших країнах для цього теж існують спеціальні органи. "Будь-контрагент просто посилатися на форс-мажор не може, у нього повинен бути відповідний підтверджуючий документ, наприклад свідоцтво Торгово-промислової палати України, який може звільнити його не від виконання зобов'язань за договором, а тільки від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором", - сказала вона. Тому, пояснила Ірина Низькая, якщо послуга не була надана і сторони не врегулювали зміна умов її надання (час, місце), послуга вважається наданою і оплаті не підлягає.