Весна — готуємося до зими. Як українці відновлюють енергетику і чому навчають німецьких колег

Учора, під час Німецько-українського енергетичного дня, урядовці, енергетики та інвестори обговорювали не лише виживання, а й амбітні плани з децентралізації та децентралізації.

Німецька допомога: гроші, "залізо", захист

Німеччина є ключовим партнером України з підтримки і відновлення енергетики під час війни. Екстрена допомога нашому енергосектору вже перевищила 1,2 млрд євро. Зокрема, ФРН стала найбільшим донором Фонду підтримки енергетики України з внеском у понад 400 млн євро, констатував тимчасовий повірений Посольства ФРН в Україні Максиміліан Раш.

Окрім фінансів, постачається й величезний обсяг "заліза": німецькі компанії передали понад 30 тис. компонентів — від трансформаторів до складних мобільних систем, що забезпечують світлом понад 2,5 млн українців. Також виробники з Німеччини пропонують децентралізовані енергетичні рішення.

Захист енергооб'єктів починається з неба — з Patriot та інших систем ППО, РЛС та антидронових комплексів, які створюють "купол безпеки" над критичними вузлами. Відомо, що саме Німеччина масово поставляє ці засоби Україні.

"Наступна зима може бути навіть складнішою. Ми вже готуємося. Ми працюємо, щоб забезпечити справедливий мир в Україні. Але навіть після мирної угоди нам треба буде готуватися до зими", — зазначив Максиміліан Раш.

Битва за обладнання

За офіційними даними, Україна втратила понад 40 ГВт встановлених генеруючих потужностей — приблизно половину з них внаслідок окупації Криму і частини сходу в 2014 р. і ще половину — під час повномасштабної війни з Росією. За словами міністра з питань європейської інтеграції України Анатолій Куцевол, який теж брав участь у заході, станом на зараз маємо лише 10–12 ГВт (залежно від підходу).

Стратегічно потрібно розвивати децентралізовану генерацію, а тактично, саме зараз, на початку весни, вже відбувається підготовка до наступної зими, що означає передусім відновлення наявних потужностей. Без перебільшення можна сказати, що якби не масові поставки енергетичного обладнання від зарубіжних партнерів, зокрема з Німеччини, українська енергосистема не витримала б російських ударів. І цей запит лишається актуальним.

Символічно, що в тому ж самому залі у центрі Києва, де в четвер зібралися учасники Німецько-українського енергодня, приблизно півроку тому, в рамках Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ), голова правління "Укренерго" Олексій Зайченко наголошував, що Україна підійшла до зими з надзвичайно великим запасом енергетичного обладнання. Зима ж довела, що це було стратегічно правильне рішення, але готуватися треба ще більше.

І це складне завдання, бо на глобальному ринку енергетичного машинобудування спостерігається дефіцит. За словами керівника Управління відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК Олексія Поволоцького, виробники трансформаторів та систем керування перевантажені замовленнями, а термін виготовлення складного обладнання становить від шести місяців до року. Отже, домовлятися потрібно негайно.

"Майже половину наших потужностей було знищено. Завдання номер один — відновити цю систему…. Хочу сказати, що нам потрібно ще більше підтримки, що більше обладнання — то краще. Щоб ми вже у квітні і травні мали підписані контракти. Тоді у нас добрі шанси,щоб підготуватися до наступної зими", — констатував Поволоцький.

З позитиву, наявні широкі можливості з розподілу виробництва необхідного Україні енергетичного обладнання: "Різні країни можуть виготовляти різні частини. І ми можемо цим скористатися: змінити та перезапустити енергосистему", — зазначив заступник міністра з питань європейської інтеграції України Анатолій Куцевол.

До речі, Україна ініціює створення резервного фонду обладнання за межами країни, щоб мати стратегічний запас, готовий до негайної доставки у разі нових влучань. З інших джерело відомо, що наші інженери вже перебувають в Євросоюзі, щоб отримати обладнання станцій, виведених там з експлуатації.

Уроки України для Європи

Водночас з першої ж дискусії на форумі німецькі колеги особливо уважно прислухатися до українських фахівців, коли йшлося про досвід протидії загрозам і відновленню енергетики.

Зокрема, Олексій Поволоцький у загальних рисах розповів про багаторівневу пасивну оборону енергооб´єктів. Це три рівні захисту. Перший — від шрапнелю, дронових уламків тощо. Другий — бетонний захист металевими сітками (вимагає багато часу і грошей, але створюється за підтримки Міненерго і агенції з відновлення). Третій рівень — це по суті "закопатися під землю". Утім, судячи з усього, останній варіант (розміщення потужностей та вузлів під землею) надто дорогий і ще не набув поширення. Попри це, пан Поволоцький наголосив для німецьких колег, які мають більшу фінансову спроможність: "Будь-де за можливості варто закопатися під землю. Треба змінювати вимоги і враховувати в усіх регуляторних документах загрози часу — щоб можна було будувати під землею"

Він також нагадав, що активна оборона, звісно, має пріоритет: "Набагато легше запустити ракету в повітря, ніж потім долати руйнування — аналізувати ушкодження, розбирати завали, шукати час, гроші і обладнання".

Своєю чергою міський голова Златополя на Харківщині Микола Бакшеєв пояснив все максимально практично:

"У нас прифронтова територія. Котельні переходять на сонячні панелі, і такий фокус тримаємо з 2024 р. коли інвестували в це 20 мільйонів. Наступним етапом встановлювали сонячні панелі з акумуляторами… Кожен кіловат зеленої енергетики є додатковою цеглинкою у захист громади. Місцеві громади не мають гаяти час, ми маємо переходити на когенераційні [установки] і сонячні електростанції без зайвої бюрократії, створювати резервні фонди, модернізувати будинки", — сказав пан Бакшеєв.

Він також порадив німецьким колегам провести аудит кількості годин, скільки громада може прожити без води, електрики та інших комунальних базових речей.

"Стійкість — це не документ, а спроможність діяти в кризових обставинах", — підсумував мер прифронтового міста.

Загалом, складається враження, що досвід українських управлінців та інженерів змінює уявлення про енергетичну безпеку в самому ЄС. Якщо раніше Україна була "учнем", то тепер німецькі партнери уважно вивчають наші кейси.

"У Німеччині ми чітко усвідомлюємо: наша критична енергетична інфраструктура так само вразлива для потенційних атак. У цьому контексті досвід України є для нас безцінним — це не просто спостереження за ситуацією в іншій країні, а джерело знань, які ми маємо адаптувати. Військова спроможність захистити державу та цивільна готовність оберігати інфраструктуру — це дві сторони однієї медалі", — сказав по відеозв´язку гендиректор Директорату з питань промислової політики Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини Бернхард Клуттіг.

Він також наголосив на критичній важливості партнерства між державним та приватним секторами, особливо щодо захисту об'єктів інфраструктури: варто радикально поглибити співпрацю між операторами систем, наглядовими агентствами та органами влади.

"Україна вже дала нам багато уроків. Один із найяскравіших прикладів, який ми прагнемо перейняти, — це створення та функціонування високомобільних ремонтних бригад, здатних відновлювати мережі в екстремальних умовах. Моя головна теза: треба готуватися до найгіршого сценарію. А щоб це було ефективно, ми маємо вивести співпрацю між Німеччиною та Україною на якісно новий, глибший рівень", — підсумував Бернхард Клуттіг.