Внутрішні інвестиції: чим замінити "рятівників з-за кордону"
Іноземних інвесторів багато хто сприймає як рятівників економіки України. Однак при цьому забувається, що інвестори будуть виводити прибуток, отриману в результаті капіталовкладень. До того ж великі інвестори побоюються вкладати гроші в країну, де триває збройний конфлікт, нестабільна економічна і політична ситуація, не захищені на належному рівні права власників, а значна частка національної економіки знаходиться в тіні.
Якщо ж активніше задіяти внутрішніх інвесторів, робити ставки на їх проекти і допомагати їх розвивати, всі кошти залишаться всередині країни і будуть працювати на її економіку.
Економісти виділяють три типи внутрішніх інвестицій: державні, за рахунок накопичень громадян та інвестиції великого бізнесу. Перший варіант - вкласти в економіку держави, підтримати підприємства за рахунок бюджету - виглядає дуже простим і привабливим. Але на практиці це спрацьовує рідко, що добре видно на прикладі Білорусі, якій довелося продати "Газпрому" свою газотранспортну систему - компанії "Бєлтрансгаз" - щоб утримати економіку на плаву.
Що стосується інвестицій з заощаджень населення, то при більш-менш стабільній економіці частина коштів витрачається на споживання, а гроші, що залишилися, люди можуть інвестувати. Однак для мобілізації заощаджень фізичних осіб в економіку потрібно два важливих умови: довіра людей до банків і розвинений фондовий ринок є велика кількість інструментів (акцій, облігацій тощо), в які можуть вкладатися дрібні приватні інвестори. Але в Україні поки що не реалізовано ні одне з цих двох умов.
Залишається третій варіант - капіталовкладення успішних підприємств. Це етап розвитку, через який у другій половині ХХ ст. пройшли всі нині успішні країни Європи.
В сьогоднішній Україні, незважаючи на тривалу економічну та політичну кризу, доволі випадків, коли великі компанії за рахунок власних коштів реалізують інвестиційні проекти - насамперед у промисловості. Втративши значну частину своїх активів у результаті військової агресії на сході країни, компанії інвестують у модернізацію і розширення виробництва, активно завойовують зовнішні ринки.
Наприклад, компанія "Авангард" Олега Бахматюка планує повернути собі друге місце в списку найбільших світових виробників яєць.
"Протягом останніх чотирьох років ми вклали понад $2,2 млрд на сільськогосподарські активи в Україні. Ми працюємо над тим, щоб компанія "Авангард" повернула свої позиції другого за величиною виробника курячих яєць у світі. Ми втратили позиції не тільки з-за політичних подій 2013-2014 років, але і з-за втрати внутрішнього ринку в східних областях України", - каже Олег Бахматюк.
У його компанії внутрішні інвестиції підтримують весь виробничий цикл: від комбікормових заводів, інкубаторів, фабрик для підрощування молодняку і утримання курей-несучок, а також двох птахокомплексів повного циклу, до складів тривалого зберігання продукції, заводу з переробки яєць і біогазового заводу.
Варто також відзначити, що практика останнього десятиліття, що пройшов після світової фінансової кризи, показала: іноземні інвестиції можуть легко піти разом із зміною фінансового клімату. Але якщо в країні створені нормальні умови для реалізації великих проектів вітчизняних компаній, то її внутрішній ринок буде розвиватися незалежно від світової кон'юнктури.