• USD 28.2
  • EUR 34.3
  • GBP 38.4
Спецпроєкти

Вдивляючись у діру. Де Зеленському взяти 20 млрд грн на обіцянки ФОПам і не тільки

Президент України Володимир Зеленський нарешті пообіцяв підтримку бізнесу, що постраждав від карантинних обмежень, не в абстрактних планах, а в конкретних сумах. Ціна питання — десятки мільярдів гривень. Залишилася справа за малим — зазирнути глибше в бюджетну діру і зрозуміти, де знайти гроші...

Реклама на dsnews.ua

Блискучий аверс: хто отримає виплати і компенсації

Отже, глава держави в сьогоднішньому відеозверненні пообіцяв, що в парламенті зʼявляться законопроєкти, якими передбачається матеріальна допомога фізособам-підприємцям (ФОП) і найнятим у них працівникам, якщо той чи інший бізнес потрапляє під карантинні обмеження.

Коротко, про що йдеться (а заразом порахуємо гроші):

- одноразова допомога в розмірі 8 тис. грн ФОПам, що закрилися через карантин, а також їх звільненим працівникам. Програма розрахована на більш ніж 1 млн чоловік, на неї необхідно 10 млрд грн;

- допомога субʼєктам господарювання заради збереження робочих місць. Стосується бізнесів, які постраждали, але втрималися на плаву, не зачинилися, однак були змушені відправити деяких співробітників у вимушену відпустку. Вони отримають гроші для компенсації працівникам за простій (до 8 тис. грн на кожного). Президент не назвав загальний розмір компенсацій, проте і тут загальна сума підтримки, найімовірніше, буде обчислюватися в мільярдах гривень;

- компенсація витрат на сплату єдиного соцвнеску (ЄСВ). Майже 1,5 млрд грн для майже 120 тис. юросіб.

- погашення податкового боргу в розмірі до 3060 грн майже 4 млн громадян. Неважко порахувати, навіть якщо не у всіх, хто має на це право, борг дорівнює максимальній для «прощення» сумі, — це може обійтися державі в кілька мільярдів гривень.

Реклама на dsnews.ua

- податкові канікули в разі посилення обмежувальних заходів — в такому разі 200 тис. ФОП I групи будуть звільнені від сплати всіх податків і зборів, включаючи єдиний соціальний внесок.

Також президент обіцяє надання матдопомоги ФОПам з дітьми до 10 років, компенсацію з часткового безробіття, кредитні канікули для бізнесу в рамках програми 5–7–9.

Навіть за скромними підрахунками, ці обіцянки президента потягнуть на 20 млрд грн.

Звернімо увагу і на формулювання: в різних програмах йдеться то про ФОПів, то про юридичних осіб, то про субʼєктів господарювання загалом. Тому дуже уважно слід буде дивитися обіцяні президентом законопроєкти. Наприклад, якщо все залишиться, як сказано в ролику, на 8 тис. грн зможуть розраховувати саме фізособи-підприємці (і їх працівники), що закрилися через карантин; на компенсацію ЄСВ — саме юридичні особи, а на допомогу по збереженню робочих місць — і ті, і інші.

Але це аверс реальності, а що на реверсі — де взяти ці мільярди гривень?

Непоказний реверс: звідки взяти гроші

Почнемо з того, що і без додаткових витрат у держбюджеті діра — яскраві цифри днями навів ексзаступник міністра економіки Павло Кухта. За даними Казначейства, неоплачені фінансові зобовʼязання станом на 23 листопада становили 9,4 млрд грн, з них 3 млрд за захищеними видатками. За словами джерел ексміністра, «казна працює в режимі картотеки — до ночі зводять надходження, на ранок формують пул витрат, які будуть профінансовані, все інше відкладають». Що примітно, Кухта досить точно (хоча і за іншими статтями) визначив, що на підтримку зайнятих в постраждалих сферах потрібно як мінімум 20 млрд грн. Щоправда, він не вказав, звідки їх можна взяти без продовження співпраці з МВФ і відкриття доступу України до запозичень.

Значно далі в прогнозах і порадах пішов колишній шеф Кухти — ексміністр економіки, торгівлі і сільського господарства, а з недавнього часу радник глави ОПУ Тимофій Милованов, який запропонував два варіанти, де взяти гроші.

По-перше, це все-таки спробувати хоча б домовитися з МВФ до кінця року про майбутній транш, що відкриє можливості для залучення комерційних позик, отримати їх, а вже наступного року, як тільки буде транш, ще раз перекредитуватись на кращих умовах. Звучить гарно, але занадто оптимістично.

По-друге, про це Милованов говорить вже кілька тижнів, через що наривається на критику неоліберальних політиків і економістів, можна все-таки надрукувати грошей, але тільки в обмеженій кількості — на підтримку бізнесу і людей, які постраждали від карантину, при цьому ввести локданун на три-чотири тижні, аби спробувати збити епідемію коронавірусу. Для багатьох це звучить страхітливо: в українських експертних колах і що ще важливіше — в розмовах з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ, тема додаткової емісії гривні майже завжди сприймається в штики, адже все ще памʼятають хвилі галопуючої інфляції в Україні, які були викликані, зокрема, включенням друкарського верстата. І хоча багато держав під час кризи проводять емісію з метою управління попитом і стимулювання виробництва, а сам факт друку грошей не завжди призводить до відчутного підвищення цін, в Україні такий варіант навряд чи можливий, якщо, звичайно, мається на увазі випуск грошей безпосередньо для поповнення скарбниці. Про це 13 листопада у Вашингтоні недвозначно заявив глава НБУ Кирило Шевченко. В усякому разі, за його словами, «немає підстав для розмов, що Національний банк України буде друкувати гроші для фінансування дефіциту бюджету».

До речі, про дефіцит державного бюджету. На цей рік він був передбачений на рівні 300 млрд грн, на наступний уряд пропонує залишити діру в 270 млрд грн. Переважну більшість відсутніх грошей як планувалося, так і планується отримувати за рахунок запозичень. Якщо говорити про зовнішніх кредиторів, то багато що впирається в незговірливий МВФ (звичайно, можна позичати і на комерційній основі, але без співпраці з Фондом відсотки за ризик за облігаціями держави Україна будуть захмарними). Однак і дефіцит в 300 млрд грн, як уже можна констатувати, повністю перекрити не вдасться.

А за рахунок чого все-таки можна профінансувати витрати? Можемо додати варіант «від себе», яким, втім, нишком користуються НБУ і уряд. Вище ми обмовилися, що емісія гривні безпосередньо для поповнення скарбниці у нас неможлива (та й незаконна, до речі). Але є обхідний шлях — Нацбанк видає кредити рефінансування (тобто друкує гривню) комерційним банкам (під менший відсоток), ті купують держоблігації і перераховують гроші уряду (під більший відсоток). Всі задоволені. Цю схему недавно описав у статті «Таємниця друкарського верстата» постійний автор «ДС» Олексій Кущ. За розрахунками автора, вже у вересні фінансування дефіциту бюджету через цей канал сягало 100 млрд грн. А ризик зрозумілий і описаний вище — інфляція.

Ну і є ще один рятівний «ресурс». Не всі міністерства і відомства ефективно використовували відведені їм гроші, тому можна просто перерозподілити кошти…

    Реклама на dsnews.ua