Тіньова зайнятість. Як Зе-влада хоче по-новому ловити "трудових партизан"

Мінекономіки пропонує ввести критерії, які допоможуть виявляти роботодавців, які наймають персонал неофіційно. Але чи допоможе це зменшити нелегальну зайнятість?

Shutterstock

Трудові накази Мінекономіки

Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства продовжує наступ на нелегальну зайнятість. Ще в кінці минулого року це відомство під керівництвом Тимофія Милованова пропонувало зміни в законодавство про працю, щоб чіткіше прописати визначення трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником і таким чином полегшити виявлення тих, хто приймає на роботу персонал без офіційного оформлення, і, відповідно, не платить податки. Однак ця ідея так і не була реалізована.

Тепер же Мінекономіки знову хоче узаконити сім "ознаків роботи", які повинні знизити рівень тіньової зайнятості. У разі прийняття запропонованого відомством законопроекту роботодавець зобов'язаний буде прийняти на роботу співробітника, якщо є хоча б три з семи ознак офіційного працевлаштування, на повний робочий день.

Ознаки такі:

  1. Співробітник особисто виконує професійні завдання під керівництвом того, в інтересах кого вона виконується;
  2. Робота постійна, і, як правило, не передбачає конкретного результату за певний період часу;
  3. Робота виконується на узгодженому робочому місці, дотримується графік і трудовий розпорядок;
  4. Роботодавець забезпечує співробітнику умови праці (інструменти, обладнання тощо);
  5. Співробітник систематично отримує винагороду за роботу;
  6. Роботодавець встановлює тривалість робочого часу;
  7. Співробітник отримує компенсацію за відрядження та інші витрати, які пов'язані з виконанням завдань.

У Мінекономіки зазначають, що отримують скарги на роботодавців, які відмовляються офіційно оформляти людей, а натомість пропонують підписати договір трудового підряду, при якому роботодавець не повинен платити всі податки за співробітника, гарантувати йому лікарняний і відпустку, але при цьому може звільнити в будь-який момент. Щоб виправити ситуацію, міністерство хоче заборонити підписувати договори підряду з співробітниками, які працюють в небезпечних для здоров'я умовах, або працюють там, де є потреба у професійному доборі кадрів. В такому випадку можна буде залучати працівників або на повний робочий день і з повним офіційним оформленням, або — як фізособу-підприємця (ФОП).

Боротьба на століття

Масштаби тіньової зайнятості на українському ринку праці — воістину величезні. За даними Державної служби статистики, за результатами першого півріччя 2020 року в Україні налічувалося 3,3 млн неформально зайнятого населення, або 20,5% від загальної кількості зайнятих. Однак розподіляються вони по галузях економіки дуже нерівномірно: найбільша частка зосереджена в сільському господарстві — 44,7%, потім йде сфера будівництва — 16,7%, в оптовій і роздрібній торгівлі, у сфері ремонту автотранспорту їх 15,8%, в промисловості — всього 5,7%, а на транспорті, в складському господарстві та кур'єрської діяльності — 3,9%.

При цьому, як свідчить статистика, рівень тіньової зайнятості хоча і падає, але дуже незначно: за підсумками 2017 р. неформально зайнятого населення налічувалося 3,7 млн осіб (22,9% від усього зайнятого населення), за підсумками 2018 року — 3, 5 млн (21,6%).

Однак ці цифри не враховують тих співробітників, які отримують зарплату "в конверті", не оформляють роботу за сумісництвом і мають інші договори замість трудових. Як зазначає Держслужба з питань праці, офіційних даних за цими категоріями "нелегалів" немає.

Різкого зниження кількості неформально зайнятого населення не вдалося домогтися, навіть не дивлячись на жорсткі перевірки підприємств Держслужбою праці. Сьогодні інспектор цього відомства може прийти з перевіркою без попередження в будь-який час, може отримати вільний доступ до будь-яких виробничих, службових і адміністративних приміщень. Він може перевіряти будь-які документи, які стосуються співробітників, а також може спілкуватися з будь-яким керівником або співробітником, проводити фото, відео- та аудіозапис, і що більш важливо — залучати для перевірок правоохоронні органи. У інспектора з праці в запасі є 11 підстав для перевірки підприємства, тому якщо він захоче прийти, то завжди знайде причину.

Офіційний сайт Держслужби праці рясніє новинами про проведені перевірки і виявлених неоформлених офіційно працівників. Наприклад, з 1 вересня ця структура почала кампанію по виявленню неоформлених працівників, і проводить її з залученням співробітників податкової, Пенсійного фонду, місцевої влади та поліції. При перевірці 534 підприємств було виявлено 2202 незадекларованих співробітника, при цьому "нелегалів" праці знаходили в 92% перевірок — в середньому по чотири за перевірку.

Важелі тиску

Пропоновані Мінекономіки нові критерії, за якими роботодавця можна викрити в наймі персоналу "в чорну", дадуть інспекторам нові можливості для тиску на підприємця. Однак наскільки вони будуть ефективні?

Керівник юридичного центру "Смирнов і партнери" Олександр Смирнов вважає, що держава в боротьбі з тіньовою зайнятістю декларує зовсім не ті цілі, які в дійсності переслідує. Офіційно заявляється, що це робиться заради працівника і його майбутньої пенсії, але насправді — заради наповнення бюджету. Наповнення відбувається або за рахунок сплати роботодавцем податків на оплату праці, які в сумі складають 41,5%, або — за рахунок сплати порушником високих штрафів, що досягають 150 тис. грн за одного неоформленого співробітника.

За словами Смирнова, пропоновані 7 критеріїв потрібні для того, щоб спростити інспектору Держслужби з питань праці можливість залучити роботодавця до відповідальності за порушення при оформленні працівника, і на короткий час це підвищить кількість працевлаштованих. Однак потім, вважає він, це незначне збільшення буде нівельовано тим, що роботодавці, не витримавши високого податкового навантаження, почнуть закриватися або підуть працювати "в чорну". "І тоді порушника буде зловити ще складніше — він вже буде ні ФОП, ні юрособа. Як його взагалі можна буде знайти? Тоді показник офіційної зайнятості обвалиться ще нижче, ніж був до цих змін", — вважає юрист.

На його думку, знизити тіньову зайнятість можна, лише знизивши податкове навантаження на оплату праці. "Високі податки на зарплату можливі, тільки якщо українці матимуть більшу зарплату. Платити 30-40% податків з зарплати — це не проблема, якщо зарплата становить 5 тис. євро. Але таку зарплату роботодавці і українська економіка запропонувати не можуть. Якби уряд хотів побороти тіньову зайнятість, то він би знизив податки ", — сказав він.

У свою чергу і Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова, вважає, що запропоновані заходи для боротьби з тіньовою зайнятістю будуть марні. За її словами, тіньова складова на ринку праці і її зниження сьогодні слабо залежать від нормативного регулювання. "Жорсткість норм спрацювала б, якби у нас в іншому було все чудово — був дотримуваний державою і громадянами соціальний договір, був гідний соціальний пакет. Людина наймається на роботу" по білому ", коли отримує певні переваги. А якщо у нас прем'єр заявляє, що через 15 років ми не будемо отримувати пенсію, то хто після цього буде офіційно працевлаштуватися? ", — сказала вона.

Людмила Куса, адвокат Gracers Law Firm, прогнозує, що зміни в зв'язку з прийняттям цих норм навряд чи будуть істотними, оскільки тіньова зайнятість — це наслідок цілого комплексу причин: високі податки, правовій необізнаності працівника про процедури офіційного оформлення трудових відносин, спроб збільшити доходи за рахунок ухилення від сплати податків і соціальних внесків, прагнення працівників зберегти соціальну допомогу та субсидії, а також непривабливий рівень соцзахисту, коли розміри допомоги не мотивують до сплати внесків. Крім того, займатися незадекларованою працею працівників спонукають труднощі з доступом до звичайного ринку праці та безробіття. "Впровадження зазначених ознак не збільшить кількість офіційних співробітників і не допоможе в боротьбі з тіньовою зайнятістю", — резюмувала вона.

Складнощів для перевірок додадуть ще й зміни, які відбуваються на ринку праці еволюційно і в зв'язку з карантином — сьогодні все більше людей переходить на дистанційну роботу. Верховна Рада, слідуючи в фарватері змін на ринку праці, 3 листопада підтримала в першому читанні законопроект №4051, який передбачає введення двох нових видів робіт — віддаленої і надомної. Це означає, що проконтролювати, чи працює людина "в білу", буде практично неможливо — інспектор Держпраці не ходитиме по квартирах перевіряти, чим займаються люди і чи не працюють вони на когось.

Крім того, за оцінками самої Держслужби з питань праці, велика частина незареєстрованих працівників (близько 2 млн з 3,4 млн) трудиться як раз в нелегальному бізнесі, який, перш ніж перевірити, потрібно ще знайти.