За 5 років "заробітчани" забезпечили Україну більш ніж двома бюджетами

У кризу обсяг переказів впав на 80%

Українські заробітчани раніше вносять вагомий внесок в економіку нашої країни, справно забезпечуючи її валютою, про це свідчать дані Нацбанку, повідомляє "ДС" з посиланням на "Сегодня".

За останні 5 років ті, хто працює за кордоном (а таких, за різними оцінками, від 6 до 8 мільйонів чоловік), перевели в країну офіційним шляхом (через банки та міжнародні платіжні системи) майже $30 млрд. Ще понад $5 млрд, за оцінними даними НБУ, передали через посередників і перевезли "в кишенях" (див. інфографіку). Для порівняння: доходи держбюджету України на 2016 р. заплановані в розмірі близько $18 млрд. тобто за 5 років гастарбайтери забезпечили країну більш ніж двома бюджетами - адже, так чи інакше, ці гроші працюють на нашу економіку.

На жаль, за 2014 і 2015 роки надходження різко знизилися: у порівнянні з найбагатшою 2013-му, вони впали на 80% - з $7,4 до $4,1 млрд. Експерти прогнозують, що через кризу в ЄС все більше людей будуть повертатися назад в Україну. Тому владі варто потурбуватися питанням створення для них робочих місць.

Аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко називає кілька чинників того, чому перекладів стало менше.

"Перший - девальвація гривні: якщо раніше заробітчани надсилали рідним на життя 2000 грн в місяць - це було $250. А сьогодні висилають 3000 грн, але це всього $120, - підрахував Нікітченко. - Також йде міграція за кордон цілими сім'ями: людина їде за кордон, облаштовується там і забирає сім'ю. Відповідно, в Україну вже перекази не йдуть. А кризовий 2014 рік лише прискорив цей процес".

Значне падіння грошових переказів з Росії пов'язане з втратою Криму і війною на Донбасі: Крим не йде в українську статистику, а з-за війни багато українців відмовилися від роботи в РФ. Що стосується екзотичних країн, на кшталт Кіпру та Віргінських островів, то їх в розрахунок брати не варто - це країни-офшори, і наших заробітчан там немає, каже президент Украналітцентра Олександр Охріменко. "А ось в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччини, Великобританії легально працюють наші громадяни багато років, - аналізує Охріменко. - Тому й перекази звідти не скоротилися в рази, а злегка впали - в ЄС теж криза, і заробітчанам платять менше. Але вони все одно тримаються за місце, адже вдома перспективи для таких заробітків немає взагалі".

Те, що з роботою й оплатою стало гірше, говорять і самі заробітчани. "Я третій рік у Португалії працюю доглядальницею у паралізованої бабусі, - розповідає мешканка Волинської області Софія Петрів. - Поки господар не втратив хорошу роботу, мені платили 1000 євро, з них половину я відправляла додому. А зараз працюю за 600 євро. Але все одно це вигідно - адже у нас нянечка в лікарні може розраховувати максимум на 1500 грн". А ось херсонець Василь Стефанюк, який працював у Греції на збір оливок, вже вдома: "Мене і ще трьох земляків звільнили, так як для своїх немає роботи. Зараз став на облік у центрі зайнятості". Таких поверненців, за прогнозами експертів, може стати більше. Тому владі варто готуватися до того, що в невеликих містах може з'явитися багато безробітних, і задуматися, як забезпечити їх місцем роботи.

Охріменко каже, що неврахованої готівки насправді надходить більше, ніж $5 млрд. Насамперед це стосується заробітчан у Польщі, яка не увійшла в топ-7 постачальників валюти: за 5 років, за підрахунками НБУ, звідти надійшло всього $2 млрд, а за оцінками Охріменко - $8-9 млрд. Про те, що статистика НБУ щодо Польщі некоректна, говорить і HR-експерт rabota.ua Тетяна Пашкіна: "Через кордон щодня проходять сотні бусів з "туристами", які насправді їдуть працювати на 1-2 місяці. Вони перевозять зароблені за цей час 500-800 євро в гаманцях". За словами Пашкиной, Польща у нас займає перше місце по вакансіях: потрібні малокваліфіковані робітники (збирачі фруктів, пакувальники на зарплату 300-400 євро) і фахівці (електрик - до 600 євро, автомеханік - до 700).