Навіщо в Україні створюють фіскального карателя

У перспективі фінансова поліція може підібрати під себе повноваження не тільки податкової міліції, але і відповідних підрозділів Мінфіну, МВС, СБУ й органів прокуратури
Фото: УНІАН

Вже з наступного року в Україні може запрацювати фінансова поліція. У всякому разі, такі плани будує депутатська група з представників "Самопомічі", БПП, "Народного фронту" і Радикальної партії: 15 березня вона внесла до парламенту законопроект №4228, що дає життя новій структурі. Необхідність створення фінансової поліції законотворці мотивують, як і їх попередники (автори схожих законопроектів), низькою віддачею від роботи податкової міліції.

Пояснювальна записка до законопроекту з посиланням на дані офіційного сайту ГФС наводить таку статистику: у 2015 р. досудові розслідування велися по справах про ухилення від сплати податків на загальну суму 918,2 млн грн. (в 2014-му — 960,3 млн грн.). Фактично ж із цієї суми до бюджету надійшло лише 520,6 млн грн. (699,7 млн грн. роком раніше). При цьому витрати на утримання податкової міліції в 2015 р. склали 553,73 млн грн. "Витрати держави на утримання 5437 працівників податкової міліції перевищують економічний ефект від їх діяльності", — резюмує пояснювальна записка.

Автори проекту пропонують трансформувати податкову міліцію у фінансову поліцію, повністю відокремлена від ГФС, і підпорядкувати її Мінфіну. Штат нової структури має скоротитися майже удвічі — до 3 тис. осіб. Не виключено, що насправді депутати замахнулися і на більш радикальні зміни. У всякому разі, прикінцеві положення проекту зобов'язують, крім податкової міліції, ще й відповідні підрозділи Мінфіну, МВС, СБУ та органів прокуратури у тримісячний строк після набрання чинності документа передати всі бази даних фінансової поліції. Є ймовірність, що після цього "податкові" спецпідрозділу силовиків запропонують ліквідувати, щоб не дублювати повноваження. Хоча прямо про це в законопроекті, безумовно, не йдеться.

Щоб запобігти банальну міграцію силовиків на роботу в нову структуру, що законопроект обумовлює такі правила: сумарно в штаті фінансової поліції може працювати не більше 25% осіб, які раніше працювали на аналогічних посадах в СБУ, МВС і ГФС, і не більше 5% — в інших органах влади. Питання: з кого сформують залишилися 70% кадрового складу — залишається відкритим. Із законопроекту лише слід, що набирати співробітників стануть за прикладом Антикорупційного бюро — на конкурсній основі. Та й зарплати у новій структурі будуть пристойні - від 30 тис грн. для детектива до 60 тис грн. для керівника.

У перші п'ять років після створення фінансової поліції на її зміст і належний розвиток передбачається витрачати не менше 0,03% від ВВП за попередній рік. Якби структура працювала вже зараз, то в бюджет поточного року на неї довелося б закласти як мінімум 470 млн грн.

В цілому ж фінансова поліція буде займатися тим же, чим займається зараз податкова міліція, — оперативно-розшуковою діяльністю. "Проте є досить суттєві відмінності. По-перше, виходячи з положень законопроекту фінансова поліція буде приділяти більше уваги роботі з інформацією — її пошуку та обміну з іншими органами", — каже експерт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин. Причому поле діяльності фінансових полісменів буде куди ширше, ніж у нинішніх податкових міліціонерів. "Детективи фінансової поліції отримають прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, регістрів і банків даних, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, що може призвести до зловживань", — вважає керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.

Як пояснює адвокат ЮФ U&G partners Андрій Безсмертний, фіскальна поліція отримала повноваження до моменту порушення кримінальної справи на свій розсуд вимагати будь-які документи як від фізичних, так і юридичних осіб. При цьому такі документи не будуть мати статус матеріалів кримінальної справи і, відповідно, підпадати під захист у рамках таємниці досудового розслідування. А тому вони можуть бути надані зацікавленим в отриманні таких документів особам.

Крім того, фінансові полісмени зможуть активно користуватися послугами анонімних "стукачів" — від них будуть приймати інформацію в будь-якому вигляді,і на підставі викладених в анонімці відомостей відкривати кримінальну справу. "Ця законодавча ініціатива дозволить чинити тиск на бізнес, не готовий співпрацювати з владою, або просто тиснути на підприємців з метою поповнення дохідної частини бюджету", — вважає Віктор Мороз. "Тим більше, що людина, який подав помилкове заяву, не несе ніякої відповідальності. Хоча статтею 383 Кримінального кодексу україни за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину передбачена кримінальна відповідальність", — доповнює колегу Андрій Безсмертний.

Поліцейські-фіскали візьмуться за чиновників і олігархів

Щоб запобігти можливі зловживання, законопроект, по-перше, запроваджує систему персональної відповідальності посадової особи фінансової поліції за вчинення ним правопорушення. По-друге, обумовлює наявність служби внутрішнього контролю. "Однак відсутній ключовий "запобіжник" від зловживань. На рівні закону не запропоновано критерії оцінки діяльності працівників фінансової поліції. Адже головна причина агресивності податкової міліції в тому, що ключові показники, яких вони повинні дотримуватися, це надходження до бюджету, донарахування і кількість порушених справ. У той час як дотримання законності, відсутність шкоди сервисность" не грає ніякої ролі в оцінці кожного працівника і всієї служби", — вважає експерт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин.

Втім, увагу фінансовій поліції буде зосереджено не тільки на податкових ухильників всіх мастей, але й, скажімо, на олігархів, які спонсують неугодні політсили, і високопоставлених чиновників, які зазнали поразки у підкилимних іграх. Оскільки до підслідності нової структури законопроект відносить такі злочини, як, скажімо, порушення порядку фінансування політичної партії, витрачання бюджетних коштів без відповідних бюджетних призначень, видання нормативних актів, які суперечать закону про держбюджет, — зменшують надходження в казну або збільшують її витрати.

За словами одного з авторів законопроекту — першого заступника голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Андрія Журжія, документ підтримали всі парламентські фракції. Тому вже через півроку він може бути відправлений на підпис Президенту. Однак депутат не виключає, що між першим і другим читаннями проект буде серйозно допрацьований .