Навіщо Ярославський пересів на трактор

Повернення ХТЗ в орбіту харківського мільйонера може дозволити йому повернути прихильність влади і почати заробляти на замовлення "Укроборонпрому"
Фото: varta.kharkov.ua

Харківський бізнесмен Олександр Ярославський вирішив зробити послугу своєму давньому російському бізнес-партнеру і другу Олегу Дерипасці. В кінці квітня на сайті групи DCH Ярославського з'явилася інформація про те, що він придбав контрольний пакет акцій ПАТ "Харківський тракторний завод". Пропозиція викупити папери при цьому виходила не від Дерипаски, неформально вважався власником заводу, а від австрійського бізнесмена Зігфріда Вольфа, який є керуючим директором канадської групи Magna International - одного з найбільших світових виробників автокомплектуючих. Втім, з урахуванням того, що Вольф з 2008 р. входить до складу ради директорів російського ВАТ "ГАЗ", основним власником якої є все той же Дерипаска, його цілком можна вважати представником інтересів російського мільярдера.

У прес-релізі австрійського бізнесмена, процитованому DCH, йдеться про те, що "партнерство з Олександром Ярославським дозволить надати розвитку заводу новий імпульс", а також про загрозу інвестицій у підприємство, які, власне, і стали причиною рокіровки інвесторів. В інформації про ХТЗ для іноземних ділових кіл, поширеною прес-службою Вольфа, міститься інформація про "широкомасштабної кампанії, розпочатої проти ХТЗ українськими органами безпеки" і про чотирьох обшуків, проведених СБУ з 21 березня по 8 квітня, результатом яких стало вилучення фінансових та інших важливих документів. Служба безпеки, зокрема, звинуватила акціонерів і менеджерів ХТЗ в тому, що в 2013-2015 р. вони завдали збитків державі більш ніж на 640 млн грн. Від сплати цих сум, як вважають в СБУ, підприємство штучно йде, "створюючи умови для затягування претензійної роботи з метою передачі основних засобів та активів підприємства в забезпечення кредитів підконтрольних банківських та інших фінансових установ, якими задовольняються вимоги інших кредиторів (російських комерційних організацій)".

Проблеми заводу посилює і те, що попит на вироблену ним сільгосптехніку залишається невисоким. Так, за минулий рік його доходи скоротилися майже на чверть-до 513 млн грн, а збитки перевищили 200 млн грн. Таке положення багато в чому стало наслідком того, що в 2014 р. у ХТЗ була зупинена ліцензія на виробництво спецтехніки та продукції подвійного призначення з-за наявності в складі акціонерів резидента РФ - компанії "Курганспецмаш", близької до згаданої групи "ГАЗ" Дерипаски.

Незабаром після цього в складі акціонерів відбулися коригування, а саме підприємство заявило про те, що насправді їм володіє "європейський інвестор" (ним, як з'ясувалося пізніше, виявився Зігфрід Вольф). Однак українська влада це не зробило ніякого ефекту - і в СБУ, і в РНБО продовжували вважати, що фактичним бенефіціаром харківського заводу, керованого російськими менеджерами, залишився все той же Дерипаска.

Офіційне поява на ХТЗ старого нового мажоритарія (як повідомляла "ДС", в 2007 р. Ярославський поступився структурам Дерипаски контроль над підприємством), судячи з усього, покликана розв'язати гордіїв вузол проблем, в яких заплутався тракторний завод. Ярославський відноситься до когорти найбільш багатих і впливових підприємців України, якому цілком по силам розпочати процес пошуку компромісу з владою.

Одним з важливих напрямів, на яких зосередиться екс-власник Укрсиббанку, швидше за все, буде як раз повернення ліцензії на виробництво спецтехніки та продукції подвійного призначення, і можливе отримання замовлень від "Укроборонпрому".

Адже ХТЗ має багатий досвід виробництва військової продукції - завод, зокрема, раніше масово виробляв гусеничні бронетранспортери серії МТЛБ, на базі шасі якого їм був освоєний випуск цивільного всюдихода ХТЗ-3Н. Правда, для того, щоб військові почали закуповувати цю продукцію, Ярославському потрібно довести, що російський олігарх не має ніякого відношення до ХТЗ, в чому, у принципі, максимально зацікавлений також і сам Дерипаска. Адже кремлівський диктатор, який розв'язав в 2014 р. "гібридну війну" в нашій країні, явно не погладить його по голові, дізнавшись, що підприємство власника "Газу" стало постачати українську армію військовою технікою.