Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал знизить надходження до бюджету, - адвокат
Таку думку висловила в коментарі "ДС" адвокат АК "ПРАЙМ" K. A. C. Group Тетяна Кузьмич.
"З глибоких патріотичних спонукань поділяю мета, яку переслідує проект закону, замінюючи податок на прибуток податком на виведений капітал. Нам всім хочеться жити в процвітаючій державі, у яке інвестуються і реінвестуються ресурси. Дасть проект очікуваний ефект? Насамперед дуже цікаве порівняння з європейськими неофітами - економічними карликами. Мається на увазі досвід Естонії, Грузії, Латвії. Власне, у Грузії та Латвії досвіду поки немає. Зараз у них відбувається притирання змінився правового поля, до економічних реалій. А ось в Естонії податок на прибуток змінили податком на прибуток розподіляється вже досить давно. І ось що примітно, цієї естонської новацією насамперед скористалися підприємці з РФ і України. Дуже зручно: компанія і банківський рахунок в одній країні, податку на прибуток немає. А розподіляти її ніхто і не збирався", - заявила Кузьмич.
За її словами, прибуток "инвестировалась" в якісь фантомні послуги, товари та інше. Місцевим - складніше. В Естонії дуже жорстке законодавство, що регулює споживання. Громадянину Естонії потрібно надати довідку про доходи при покупці будь-якого товару дорожче мікрохвильовки, не кажучи про автомобілі або оплати навчання дитини.
Таким чином, робить висновок адвокат. без відповідного законодавства в Україні щодо контролю за споживанням, на виході отримаємо своєрідний конкурс креативних "на кращу інвестицію". Школа і традиція у вітчизняного бізнесу, за її словами, є.
"Але повернемося до історії введення аналогічного податку в зазначених юрисдикціях. Так от, перш ніж ввести податок на споживання замість податку на прибуток, економісти довго розраховували компенсаторну фінансово-фіскальну базу для "згладжування" бюджетної стрес-ситуації. У цих країнах, як і в Україні, частка податку на прибуток в бюджеті країн становила від 15 до 18%. Після введення податку на прибуток розподіляється в цих країнах бюджет просів до 5%. Але були задіяні схеми компенсацій. Починаючи від моделювання надходжень до бюджету з інших джерел: акцизи, мита, збільшення штрафів за податкові порушення (Естонія, Грузія). Фінансова підтримка ЄЕС (Латвія). У нас хтось бачив публічну інформацію про систему компенсації втрат бюджету від скасування податку на прибуток? Не виключено, що вдарять по бізнесу збільшенням ПДВ: дешево, надійно і практично", - вважає Кузьмич.
Також вона закликала не забувати про такий "небезперечний новації", як віднесення до операцій з виведення капіталу виплат пасивних доходів нерезидентам.
"Якщо оподаткування процентів за нерезидентним кредитами, де є пов'язані особи, ще можна пояснити, то додаткове оподаткування сплачуються роялті і страхових платежів іноземцям викликає питання. Величезна кількість технологічних продуктів, вироблених в Україні, випускаються за ліцензіями, технологій і рецептур, які належать іноземним компаніям. Жодна українська компанія не може взяти на себе повністю ризики, скажімо, атомних станцій, авіаперевізників etc. Вони вдаються до послуг великих міжнародних перестраховиків, і збільшення вартості страховки зважаючи додаткових податків їм вкрай нецікаво", - зазначила адвокат.
"З усіх трибун лідери думок волають про необхідність подолання Україною комплексу сировинного придатка: мовляв, заробляти треба на доданої вартості, вибудовуючи ланцюжок від поля за кінцевого споживача через переробку. Складно очікувати приплив інновацій в країну при оподаткуванні роялті максимальною ставкою НнВК.
Що ж, у будь-якому випадку міжнародні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (до компетенції яких належить регулювання податків на пасивні доходи) превалюють над національним законодавством", - уклала Кузьмич.
