Замовлення без конкуренції. Що не так з експерткою, найнятою НАБУ у справі "Мідас"

Чому для експертизи в одній з найрезонансніших корупційних справ країни обрали ФОП, а не державні спеціалізовані інститути, що здійснюють судово-експертну діяльність, — питання відкрите. 

Сім експертиз замість однієї: як НАБУ обійшло відкриті торги

Згідно з даними Prozorro, у листопаді 2025-го — січні 2026-го НАБУ уклало щонайменше сім договорів із ФОП Радківською на проведення судових оціночно-будівельних та комплексних експертиз. Йдеться про такі послуги: судова оціночно-будівельна експертиза, комісійна будівельно-технічна експертиза та кілька комісійних комплексних будівельних та земельних експертиз.

Усі ці експертизи, судчи з усього, стосуються одного об’єкта — цілісного котеджного містечка у Козині, яке досліджується в межах кримінального провадження "Мідас". Нагадаємо, частина записів розмов, оприлюднених НАБУ та САП в рамках спецоперації "Мідас", стосуються будівництва маєтків в Козині. "На плівках" засвітилися колишній віцепрем´єр Олексій Чернишов та співвласник студії "Квартал-95" Тімур Міндіч. Вони, до речі, отримали підозри, що стосуються масштабної корупції у сфері енергетики.

Очікувана вартість кожної закупівлі — від 40 до 99 тис. грн, тобто рівно в межах, які дозволяють не проводити відкриті торги та не використовувати електронну систему закупівель у конкурентному режимі. При цьому назва предмету закупівлі вказана як "Судова оціночна будівельна експертиза" та класифікована за ДК 021:2015 за кодом 71310000-4 "Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва". Проте, експертні послуги за ДК 021:2015 класифікуються зовсім за іншим кодом — 71319000-7 — "Експертні послуги".

Схоже це було зроблено свідомо, оскільки закупівля експертних послуг у ФОПа суперечить вимогам податкового законодавства з огляду на те, що судово-експертні послуги не можуть надаватись ФОПом, а надаються або приватним експертом — самозайнятою особою, або ж експертом, який працює у складі юридичної особи.

З погляду методології, питання оцінки вартості цілісного об’єкту принципово важливе, адже котеджне містечко є єдиним комплексом будівель, розташоване на спільній земельній ділянці зі спільною інфраструктурою, зонами загального користування тощо та не може бути коректно оцінене "по частинах" без втрати об’єктивності.

Цю ж логіку раніше застосовували самі детективи НАБУ в інших провадженнях. Наприклад, у справі того ж самого Чернишова щодо об’єктів на вул. Тираспільській у Києві вартість 43 об’єктів нерухомості та земельних ділянок була визначена одним експертним висновком КНДІСЕ. У цьому кримінальному провадженні на підставі одного висновку експертів КНДІСЕ No 7612/24-41/7613/24-41 від 22.05.2025 визначено ринкову вартість двох земельних ділянок та комплексу нежитлових будівель і споруд, який складається з 43-х об’єктів нерухомості.

У випадку з котеджами в Козині від цієї логіки чомусь відмовилися та відбулось дроблення дослідження на сім експертиз та, як наслідок, на сім окремих закупівель на допорогові суми.

Якщо скласти вартість усіх семи експертиз, загальна сума закупівель становитиме 629 758,8 грн. Тобто, можна припустити, що відбулося штучне дроблення об’єкта закупівлі на суми до 100 тис. грн, що мало на меті здійснити закупівлю без використання електронної системи у неконкурентний спосіб та унеможливило участь інших надавачів аналогічних експертних послуг. 

Це означає, що, за законом, НАБУ було зобов’язане або провести відкриті торги, або як мінімум — спрощену закупівлю з можливістю участі інших експертів. Натомість предмет закупівлі був поділений на частини, що прямо заборонено ч.10 ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі". Цією ж нормою прямо забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим законом. Аналогічні вимоги містяться й у Постанові КМУ від 12.10.2022 No 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Закон чітко визначає, що порушення цих вимог має наслідком нікчемність договорів закупівлі.

Окреме питання — правовий статус виконавця експертиз. Судово-експертна діяльність в Україні належить до незалежної професійної діяльності, а не до підприємництва. Приватні судові експерти не працюють як ФОП на спрощеній системі, сплачують ПДФО, військовий збір та ЄСВ як самозайняті особи та мають зовсім інший режим оподаткування. Оформлення договорів саме з використанням ФОП, який, за законом, не має права проводити експертні дослідження, створює обґрунтовані підозри в обході податкового законодавства — як з боку виконавця, так і з боку державного органу-замовника.

Хто така Тетяна Радківська і чому її обрали

Як відомо, під час відбору постачальника послуг за державні кошти враховується як наявність у нього матеріально-технічної бази, так і попередній досвід виконання аналогічних робіт.

Згідно з відкритими реєстрами, Радківська Тетяна Михайлівна має досвід судових експертиз, який зводиться до участі у трьох цивільних справах про поділ майна в Коростишівському районному суді Житомирської області.

25 травня 2010 р. Тетяна Радківська, будучи ще Борисенко, отримала свідоцтво експерта, якого була позбавлена вже через півроку роботи з одночасним звільненням з Житомирського відділення Київського НДІСЕ.

Чинне на той момент законодавство, зокрема Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 N 86/5 передбачало, що свідоцтво експерта для працівників науково-дослідних установ судових експертиз було дійсним протягом п'яти років, а для фахівців, що не є працівниками державних спеціалізованих установ — протягом трьох років. Строк дії Свідоцтва продовжувався після підтвердження експертом кваліфікації.

Законодавство, яке діяло на той час передбачало можливість анулювання чинного свідоцтва судового експерта лише внаслідок вчинення ним "грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер, а також через визнання його не відповідним займаній посаді або в разі набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо судового експерта чи визнання судом цієї особи недієздатною".

Нове свідоцтво експерта Радківська отримала лише у 2021 р. — вже після зміни прізвища з дівочого Борисенко на Борисенко-Жила, а вже потім на Радківська.

Після отримання свідоцтва, згідно з даними YouControl, вона за весь час мала лише 11 державних замовлень: 7 з них — це експертиза для НАБУ щодо котеджів у Козині, 3 — для комунального закладу "Крюківщинський заклад дошкільної оствіти "Барвінок" та один — для Оліївської сільради на Житомирщині. Загальна сума переможних лотів становить 887,8 тис. грн, з яких 77% — це гроші від НАБУ.

Родинний фактор і "житомирський слід"

Додаткову увагу привертає той факт, що чоловік експертки — чинний правоохоронець Дмитро Радківський, наразі працює старшим оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань НПУ і зовсім нещодавно працював в Головному управлінні Національної поліції у Житомирській області в ліквідованому Управлінні захисту економіки.

За дивним збігом обставин старший детектив у справі "Мідас" Олег Москаленко до приходу в НАБУ, ще у 2025 р., також працював в цьому ж Головному управлінні Нацполу у Житомирській області керівником слідчого підрозділу.

Попри скромні офіційні доходи, подружжя Радківських декларує право власності на низку об’єктів нерухомості, а саме 3 квартири на 145 кв. м (в сумі), низку земельних ділянок загальною площею 90 тис. кв. м, два гаражі, офіс, автомобілі Volvo та Tesla. Подружжя має готівкові заощадження на суму понад 30 тис. доларів США.

При цьому, відповідно до декларації за 2024 р., сама Радківська Т. М. не надала чоловіку-правоохоронцю інформацію про розмір свого доходу за останній рік.

У сукупності викладені обставини свідчать не лише про можливі процедурні порушення під час закупівлі експертиз, а й про глибшу проблему інституційної довіри до доказової бази у резонансних кримінальних провадженнях. Якщо факти штучного дроблення закупівель, неналежного статусу виконавця та потенційного конфлікту інтересів підтвердяться, це може поставити під сумнів як юридичну стійкість отриманих експертних висновків, так і доброчесність процесу їх отримання загалом.