"Запасу міцності вже немає": Метінвест заявив про критичну ситуацію в металургії
Українська металургія зараз у критичній ситуації через російські удари по підприємствах, блокаду чорноморських портів, дорогу логістику, високі ціни на електроенергію та обмеження ЄС. Запасу фінансової стійкості, який допоміг пройти перші роки війни, у компаній практично не залишилося
Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine заявив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко, передає "ДС".
"У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо", — каже він.
За його словами, з українських активів Метінвесту зараз працюють лише Центральний та Північний ГЗК, і ті – приблизно на 50% потужності. Південний ГЗК простоює через закриття портів, Інгулецький ГЗК законсервований через високу вартість електроенергії. На тлі кризи компанія змушена готувати скорочення витрат і персоналу, передусім адміністративного.
"Запоріжсталь" і "Каметсталь" відновлюють після серпневих і вересневих атак. Через обстріли компанія втратила 13 людей, понад 40 були поранені. Строки повного відновлення виробництва поки невідомі.
Криза, за словами Мироненка, вже вийшла за межі окремої компанії: без портів, доступної логістики, підтримки держави та партнерів українська металургія ризикує втратити значну частину виробничого потенціалу.
Однією з головних проблем галузі Мироненко називає блокаду портів. Без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць, каже він; крім того, після втрати власної сировинної бази компанія імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця, а переорієнтація через Польщу та Констанцу підвищила логістику на 50–60%.
Через блокаду портів ЄС фактично залишився головним доступним зовнішнім ринком, але там діють квоти та CBAM — за словами Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від минулорічного обсягу. При цьому, всього за рік собівартість виробництва Метінвесту зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію.
Мироненко вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, подібні до тих, що діють для інших українських галузей.
"Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія — це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки", — зауважив Мироненко.
Нагадаємо, за 2022–2025 роки Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт". Підприємства компанії також налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.
