Заплатимо все. Як дефолт "ДТЕК Енерго" вдарить по кишені українців
Посилаючись на кризові явища в українській економіці, "ДТЕК Енерго" призупинила виплати купона за єврооблігаціями і відсотків по банківському боргу. Простіше кажучи, зараз, з умовах надзвичайної ситуації, гроші необхідні компанії для збереження безперервності виробничих процесів. Це на тлі того, що шахти "ДТЕК Добропіллявугілля", "Білозерська" і ЦЗФ "Жовтнева" з 1 квітня призупиняють роботи з видобутку, збагачення вугілля та підготовки гірничих виробок.
Але чи означає це, що компанія, визнавши тимчасову неплатоспроможність, стала на шлях до банкрутства? Немає. "ДТЕК Енерго" вже розробляє Пропозицію щодо введення standstill і реструктуризації боргу щодо випуску єврооблігацій. Тобто просить кредиторів почекати.
В теорії зупинка компанії, яка видобуває 2/3 вугілля і генерує чверть електроенергії на українському ринку, могла б призвести до неконтрольованих економічних і соціальних наслідків, особливо в умовах загальної кризи і епідемії коронавіруса. Але цього, ймовірно, не відбудеться. Як мінімум з двох причин.
По-перше, самим кредиторам невигідно жорстко наполягати на виконанні умов погашення боргу, довести компанію до банкрутства і в результаті не отримати нічого. Яка ціна питання?
У поточному році ДТЕК потрібно віддати борг у розмірі $50 млн, в 2021-2022 рр. - $20 млн, основні виплати припадають на 2023-2024 рр. -$1,104 млрд і $0,7 млрд відповідно. А тільки що оголошений дефолт стосується лише купона (зі ставкою 10,75%) за єврооблігаціями з погашенням у 2024 р. - він повинен бути виплачений до 1 квітня, а також певної банківської заборгованості, відсотки за якою потрібно заплатити 31 березня. Таким чином, кредиторам доведеться піти на реструктуризацію боргу, щоб в майбутньому отримати його основну частину і відсотки за кілька років.
По-друге, держава не допустить колапсу в енергетичній сфері, в тому числі за перерахованими вище причинами. Підстави так вважати дає і недавня історія. На кінець 2014 р. чистий борг ДТЕК досягав $2,9 млрд, а разова девальвація гривні зробила його непідйомним. Тому початку 2016 р. холдинг вже оголошував технічний дефолт і незабаром став домовлятися про реструктуризацію боргів. Зокрема, "ДТЕК Енерго" в кінці 2016 р. обміняла випущені раніше єврооблігації на $750 млн (c погашенням 4 квітня 2018 р.) та на $160 млн (з погашенням 28 квітня 2018 р.) на новий випуск з терміном обігу до 31 грудня 2024 р.
Не менш важливо, що вугільну енергетику в той час підтримала влада. Нацкомісія з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг (НКРЭКУ), тоді ввела формулу "Роттердам+", згідно з якою в ціну електрики, за якою держава купувала електроенергію у ТЕС, закладалися котирування вугілля на біржі в Роттердамі та вартість доставки. Тобто суми, які платили, в тому числі ДТЕК, за електроенергію сильно підвищилися. Ця підтримало холдинг.
Політичних рішень варто очікувати і зараз. У "ДТЕК Енерго" називають причинами зупинки своїх шахт не тільки системна криза в енергетичній галузі України, але і "триває імпорт електроенергії та вугілля, регулярне втручання в роботу ринку з боку політиків".
Іншими словами, владі натякають на необхідність підвищення цін на електрику.
Тільки вже іншими методами, оскільки тепер у нас діє ринок електроенергії, і просто постановою НКРЭКУ не обійтися. Як ми пам'ятаємо той же імпорт з Росії замислювався як запобіжник від цінових стрибків на українському ринку. ДТЕК також може домагатися збільшення виробітку, тобто частки ТЕС в енергобалансі України. А це також призведе до подорожчання електроенергії для кінцевих споживачів, оскільки теплова генерація в рази дорожче атомної.
