• USD 28.4
  • EUR 33.4
  • GBP 36.9
Спецпроєкти

Залізниці потрібні нові вагони українського виробництва, — експерти

Мінекономрозвитку розробляє програму кардинального оновлення залізничної галузі країни на найближчі 10 років

Залізничний потяг
Залізничний потяг
Реклама на dsnews.ua

Про це повідомляє ІА «Українські новини».

«Завданнями є підвищення економічної ефективності та рівня безпеки перевезень, а також захист національних інтересів. Результатом повинні стати збереження робочих місць, відродження вагонобудівної галузі та підтримка доданої вартості суміжних галузей економіки», – прокоментував глава МЕРТ Ігор Петрашко.

За словами міністра, результатом має стати оновлення парку вантажних вагонів, а також додаткове зростання ВВП від 2,7% на рік.

Програма, зокрема, передбачає стимулювання розвитку вітчизняних виробників вантажних вагонів. Йдеться про гарантовані держзамовлення та заохочення попиту на нові вагони українських виробників шляхом компенсації відсоткової ставки за кредитами на придбання вантажних вагонів.

Протягом останніх років українські споживачі активно купували в країнах СНД вагони, що відслужили свій термін (перш за все – в Росії).

Директор департаменту постачання Aurum Group Євген Кочергін уточнює, що вантажний напіввагон у стані, близькому до аварійного, обходиться українському покупцеві в середньому $ 10 тис. – це при тому, що аналогічний новий вагон у вітчизняного виробника коштує близько $60 тис.

Імпорт старих вагонів в Україні з 2015 року склав близько 19,7 тис. одиниць, частка РФ перевищила 90%. На покупку старих вагонів вітчизняні споживачі за пʼять з незначним років витратили майже $200 млн. За ту ж кількість вагонів (тільки нових) українським виробникам могли б заплатити в 6 разів більше – тобто близько $1,2 млрд.

Є. Кочергін підкреслює: відмовляючись від виробництва вантажних вагонів в Україні, економіка нашої країни щорічно зазнає мільярдних втрат. За його оцінками, сума невкладених у вітчизняне вагонобудування засобів щорічно складає близько 5 млрд грн, а з урахуванням суміжних галузей загальний обіг грошової маси міг би скласти близько 15 млрд грн.

Заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський наголосив на важливості спрямування бюджетних коштів в економіку України.

«Вантажні вагони мають локалізацію за 95% – запускається робота цілого ланцюжка українських підприємств», – зазначає Д. Кисилевський. Над виробництвом кожного вагона працюють 125 тис. осіб.

На думку парламентарія важливо, щоб під час закупівлі великої партії вагонів виробничі ланцюжки були запущені саме в Україні, а не за кордоном.

Безпосередній ефект від будівництва вагонів на українських потужностях протягом 5 років дасть 106 млрд грн додаткового виробництва, 7,3 млрд відрахувань до бюджетів щорічно, 14,8 тис. робочих місць у вагонобудуванні. Мультиплікаційний ефект складе 9,3% додаткового зростання ВВП, 36,3 млрд. грн. відрахувань до бюджетів, до 30 тис. робочих місць у всіх задіяних галузях.

Зараз замість того, щоб бути списаними, старі вагони в українських реаліях проходять умовний ремонт і повертаються на колії з продовженням терміну служби до позамежних 35-40 років, а іноді й більше.

Експерти «ЦТС-Консалтинг» уточнюють, що в Україні вже зараз терміново потрібно оновити близько 120 тис. вантажних вагонів. Інші джерела говорять про більш ніж 90 тис. (понад 40% всього вантажного парку країни), які вичерпали граничні терміни експлуатації та мають статус «вагонів з продовженими понад норматив термінами».

При настільки відчутному дефіциті в Україні в минулому році було вироблено трохи більше 10 тис. вагонів (дані «ЦТС-Консалтинг») – тобто близько 8,5% реальних потреб ринку. Найбільш великими виробниками стали Крюківський вагонобудівний завод (5237 одиниць) і «Дніпровагонмаш» (1939 вантажних вагонів). Такі заводи, як Стрийський вагоноремонтний, Верхньодніпровський машинобудівний, «Полтавахіммаш», випустили від декількох до тридцяти вагонів.

За словами Д. Кисилевського, УЗ вже півтора року не займається оновленням вагонного парку і скоротила обсяги закупівлі вагонів у 150 разів.

Очевидно, що згадані вище 90-120 тис. одиниць – це і є той резерв, який може стати драйвером для вагонобудівної галузі та економіки країни в цілому, враховуючи кумулятивний ефект від вагонобудування на інші виробничі сфери. Питання лише в наявності в Україні політичної волі, здатної запустити маховик власного виробництва вантажного рухомого складу.

    Реклама на dsnews.ua