Марс — пекельна діра. Чому Маску пора спуститися з небес на землю

Журналістка і письменниця Шеннон Стірон в колонці для The Atlantic розкритикувала Ілона Маска за мрії про колонізацію Марса, закликавши його замість цього зосередитися на порятунку Землі.

Немає місця краще, ніж будинок. Якщо ти, звичайно, не Ілон Маск. За словами Маска, вже скоро, можливо, в найближчі дні, буде запущений прототип космічного корабля SpaceX Starship, який одного разу зможе доставити людей на Марс. Але що рухає Маском? Чому його так хвилює Марс? Суть бачення Маска, а також того, що з ним не так, можна знайти в уривку з інтерв'ю, яке він дав в 2019 р.

У цьому фрагменті інтерв'ю Маск читає уривок з книги Карла Сагана "Блакитна плямочка". Книга, що вийшла в 1994 р., була відповіддю Сагана на знамените зображення Землі як крихітної світитлої точки. Він умовив NASA зробити цей знімок після запуску "Вояджера-1" в 1990 р., коли той відправився на мільярди миль від Землі в далекий космос. Саган вважав, що якщо зробити фотографію нашої планети з такої відстані, то вона назавжди змінить наше враження про наше ж місце в космосі.

Маск цитує Сагана: "Наша планета — лише самотня порошинка в навколишній космічній пітьмі. У цій грандіозній порожнечі немає ні натяку на те, що хтось прийде нам на допомогу, щоб врятувати нас від нашого ж невігластва. Земля — поки єдиний відомий світ, здатний підтримувати життя. Нам більше нікуди піти — принаймні, в найближчому майбутньому ".

І тут Маск переривається і починає сміятися. З недовірою вимовляє: "Це неправда. Це неправда. Є Марс".

Як можна так помилятися? Марс? Марс — це пекельна діра. І головне тут те, що Марс і близько не Земля. Насправді, єдине, що дійсно об'єднує нашу планету і Марс, — це те, що обидві є кам'янистими планетами з невеликою кількістю водяного льоду, і на обох є роботи (та й на Марсі їх не так вже й багато).

На Марсі дуже розріджена атмосфера. У нього немає магнітного поля, яке могло б захистити його від сонячного випромінювання або галактичних космічних променів; там немає повітря, яким можна дихати, а середня температура на поверхні складає 80 градусів нижче нуля. Маск вважає, що Марс схожий на Землю? Щоб люди взагалі змогли жити там, їм доведеться будувати тунелі і жити під землею. Що привабливого в життя в тунелі під лампами денного світла і спробах вирощувати салат під ультрафіолетом? Ні глибоких вдихів, ні прогулянок без громіздкого скафандру, адже якщо ви вийдете у відкритий космос і з вами щось трапиться, то вас чекає жахливо болісна смерть за 60 секунд. Безумовно, прогулянка по Марсу стане дивною, неймовірною подією, яка змінить ваше життя. Але візит як підтвердження володіння потрібними технологіями або розширення меж людського потенціалу — це не життя на Марсі. Планет до нас негостинна. Марс вас вб'є.

Маск ні з Марса, проте він і Саган, схоже, прийшли з іншого світу. Як і Саган, Маск по-релігійному відданий космосу, у нього є величезне бажання туди потрапити, але цілі їх повністю розходяться. Саган надихав покоління письменників, вчених і інженерів, які просто відчували себе зобов'язаними відчувати таке ж благоговіння, яке той черпав в глибині своєї душі. Кожен, хто називає Сагана причиною, по якій він зайнятий в своїй сфері, має безпосередній зв'язок з тим, що він людина і вдячний удачі за те, що виріс на такій гарній і рідкісною планеті.

Вплив Маска на нинішнє покоління в корені інше. Маск використовував мрію і дослідження, щоб створити щось, що складається з віри в привілейованість, жадібності і его. Його не турбують наукові відкриття, у нього немає бажання зрозуміти, в чому відмінність Землі від Марса; як ми всі влаштовані і пов'язані між собою. Маски не дослідник; він просто ставить прапори. І схоже, він упустив одну з рядків в "Блакитній плямочці": "Напевно, немає кращої демонстрації дурного людського зазнайства, ніж ця відсторонена картина нашого крихітного світу".

Саган дійсно вірив в те, що людей можна відправити на Марс, щоб спершу його досліджувати, а потім, в кінцевому підсумку, оселитися там, щоб забезпечити виживання людства в дуже довгостроковій перспективі, але він також сказав наступне: "Що нам робити з Марсом? У нас було стільки прикладів того, як не варто поводитися з Землею, що мене лякає навіть сама постановка питання. якщо на Марсі є життя, я вважаю, що на Марсі нам робити нічого. Марс тоді повинен належати марсианам, навіть якщо [вони] всього лише мікроби ".

Маск, навпаки, заохочує віру в наявність права на космос: що ми можемо і повинні колонізувати космос, незалежно від того, хто або що там може бути, і все це заради довгострокового шансу на безпеку.

Є обґрунтовані причини турбуватися про виживання людства, і, так, було б непогано вміти більш ефективно подорожувати по Сонячній системі. Але я сумніваюся в будь-кому, хто продає історію про турботу про виживання людства так завзято, що змушений запускати ракети в космос. Хто-небудь, будучи на його місці, міг би зробити стільки всього корисного, власне, для нашої крихітної блакитної цяточки і допомогти нужденним.

Сміятися над словами Сагана — значить повністю обійти увагою саму суть: насправді у нас є тільки один справжній будинок — ми вже живемо в ньому.