Планета роботів. Скільки залишилося Землі до технологічної сингулярності
Технологічною сингулярністю називають той гіпотетичний момент часу, коли інтелектуальні машини стануть розумнішими людини. Поняття це явно спекулятивний, адже воно залежить від того, за якими параметрами порівнювати людський розум і "розум" машини. Якщо по швидкості рахунку - то комп'ютери давним-давно обігнали людини. Якщо ж за вмінням проникати в суть речей і придумувати все більш глибокі наукові теорії - то взагалі не видно, яким чином машини могли б цьому навчитися.
Тим не менш, у світі є кілька впливових людей, які щиро вірять у наближення цієї самої сингулярності. І не просто вірять, а прикладають зусилля до того, щоб їхні прогнози збулися. Причому деякі готові вкладати в це сотні мільярдів своїх і чужих доларів.
Колективний розум експертів
Спочатку варто навести результати недавнього опитування, що було проведено Інститутом вивчення майбутнього людства (Future of Humanity Institute) при Оксфордському університеті і охопив понад 350 експертів у сфері машинного навчання та робототехніки. Усереднивши експертні оцінки, автори дослідження прийшли до висновку, що в найближче десятиліття ІІ, тобто штучний інтелект, обійде людини в галузі перекладу з іноземних мов (приблизно до 2024 р.), написання шкільних творів (до 2026 р.) і в управлінні вантажним транспортом (до 2027-му).
З часом алгоритми і роботи освоять нові навички. Так, вже до 2031 р. ІІ перевершить людини в сфері торгівлі, в 2049-м - напише книгу-бестселер, а до 2053-му стане видатним хірургом. З 50%-ною вірогідністю вчені прогнозують, що через 45 років (на початку 2060-х років) ІІ зрівняється з людиною за інтелектуальним здібностям у всіх завданнях. Це і буде технологічна сингулярність. А через 125 років (на початку 2140-х) ІІ досягне переваги у всіх сферах праці й автоматизує, тобто відбере у людей робочі місця.
Автори опитування відзначили цікаву особливість: експерти з Північної Америки відводять на прогрес ІЇ більш довгий термін і вважають, що технологічна сингулярність настане лише через 74 роки. Навпаки, азіатські вчені припускають, що це станеться вже через 30 років, європейські - менш ніж через 45 років.
Проблема емуляції
В підтвердження обережності американців можна навести цитати з недавнього дослідження IEEE Spectrum, присвяченого тій же темі. Його автори опитали кілька відомих американських експертів.
Робін Хансон, професор економіки Університету Джорджа Мейсона і автор книги "Епоха Ем: робота, любов і життя, коли роботи правлять Землею", вважає, що комп'ютери досягнуть рівня розвитку людського мозку тільки років через 100. І то лише в тому випадку, якщо ми зможемо добитися емуляції мозку, тобто відтворення його програмними або апаратними засобами. Тому Хансон і говорить про "епоху Ем" (від слова "емуляція"). Якщо ж емулювати мозок не вдасться, а ИИ буде розвиватися в якомусь своєму, зовсім не схожому з людським напрямку, то він, як припускає Хансон, зрівняється з мозком по здібностям лише років через 200-400.
Родні Брукс, голова і технічний директор Rethink Robotics, теж прогнозує, що пройде понад 100 років, можливо, багато сотень років, перш ніж в комп'ютерах з'явиться свідомість на рівні людського. А ось до рівня собаки, на думку Брукса, ІІ дійде через 50-100 років.
Ручір Пурі, головний архітектор суперкомп'ютера IBM Watson, оснащеного питально-відповідною системою ІІ, взагалі не називає жодних термінів і підкреслює, що людський мозок фундаментально відрізняється від комп'ютера, що грає в шахи чи го. Людина здатна проявляти турботу, співчуття, винахідливість, новаторство - ті якості, які, впевнений Пурі, машини ще довго не зможуть знайти, не кажучи вже про ту неймовірну енергоефективності, з якою людський мозок працює і навчається.
Причини оптимізму Курцвейла
Вибивається з цього ряду обережних американських експертів відомий футуролог Рей Курцвейл. Він заявив IEEE Spectrum, що вже до 2029 р. комп'ютери зрівняються по можливостям з людиною, а потім перевершать його. Та найкраща стратегія для людства, на думку футуролога, - злитися з ними, при цьому неважливо, чи будуть вони фізично знаходитися зовні чи всередині наших тіл і мізків, забезпечуючи нам віртуальну і доповнену реальність і робить нас розумнішими.
У оптимізму Курцвейла є принаймні одна поважна причина. Ще в 2008 р. він став співзасновником Університету сингулярності (Singularity University), який розташувався у створеному NASA дослідному парку в Каліфорнії. Так що технологічна сингулярність - це та фішка, на якій Курцвейл заробляє гроші. Втім, Курцвейл має можливість і власними зусиллями наближати реалізацію своїх пророцтв. З 2012 р. він обіймає посаду директора з інженерних питань в компанії Google, очоливши команду, яка розробляє інтелектуальні машини і вчить їх розуміти звичайну людську мову.
Більш детально своє бачення майбутнього футуролог виклав на конференції SXSW в Техасі. Там він заявив, що в 2029 р. ІІ пройде так званий тест Тюрінга, просто кажучи, зможе видавати себе за людину при відповіді на питання. А справжня технологічна сингулярність настане у 2045 р., вважає Курцвейл.
Він пророкує, що одночасно з процесом зближення ІІ з людиною буде йти зустрічний процес зближення людини з ІІ. "Машини роблять нас розумнішими. Вони можуть ще знаходитися всередині нашого тіла, а до 2030-х років ми зв'яжемо наш неокортекс - ту частину нашого мозку, якою ми думаємо, - з інтернет-хмарою", - запевняє футуролог. На його думку, ця технологія поліпшить життя людей. "У нас буде більше неокортексу, ми будемо більш смішними, ми будемо краще сприймати музику і станемо більш сексуальними, - заявив Курцвейл. - Ми дійсно будемо більшою мірою демонструвати все те, що ми цінуємо в людях".
Таким чином, він передрікає безпрецедентний синтез людини і машини. "Я встановив дату 2045 р. для сингулярності, коли ми помножимо наш ефективний інтелект в мільярд раз, об'єднавшись з створеним нами інтелектом", - підкреслив футуролог у коментарі сайту Futurism.
Курцвейл визнає, що сучасні системи ШІ, незважаючи на свої можливості водити машини, вести нібито осмислені діалоги чи складати музику, все ще далекі від здібностей людського мозку. І разом зі своєю командою вчений шукає схему так званого верховного алгоритму, яка є ключем для створення справжнього ІІ.
На думку Курцвейла, цю схему можна підглянути в людському неокортексі, який відповідає за вищі нервові функції і складається з приблизно 300 млн модулів. Всі модулі мають приблизно однакову структуру і призначені для розпізнавання шаблонів. Модулі організовані в ієрархію і тому здатні перетворювати прості шаблони в складні концепції. Завдяки їм ми здатні розуміти, як влаштований світ, тому що світ теж влаштоване ієрархічно, каже вчений.
Подібний верховний алгоритм і розробляють Курцвейл і його колеги, сподіваючись, що це дозволить машині, наприклад, опанувати людською мовою. В опублікованому Університетом сингулярності відео Курцвейл розповідає: "Думаю, що математика мислення стала зрозумілою. Але я не стану стверджувати, що ми розуміємо її повністю. Однак, в процесі вивчення мозку у нас стає все більше даних".
SoftBank пішов ва-банк
Можливо, на даний момент ніхто не бажає настання технологічної сингулярності сильніше, ніж генеральний директор японської телекомунікаційної корпорації SoftBank Масаесі Сон, який за даними Forbesє найбагатшою японським магнатом із станом $20,4 млрд. Він не просто готується до епохи сингулярності, але і робить інвестиції в розрахунку на неї.
У лютому, виступаючи на Mobile World Congress в Барселоні, голова SoftBank заявив, що людство досягне сингулярності в найближчі 30 років, тобто до 2047 р. До цього часу, на думку бізнесмена, високорозвинені роботи перевершать людини за чисельністю і за інтелектуальним здібностям.
До категорії роботів Масаесі Сон відносить різні види механізмів, наділених ІІ. Великі роботи, мікророботи, що літають і плаваючі пристрою, двоногі і стоногие - всі вони будуть перевершувати людини за своїм інтелектуальним характеристикам. Якщо вимірювати інтелект роботів в показниках IQ, то в майбутньому він складе 10 тис., тобто в 100 разів більше, ніж середній IQ людей.
"Надрозум буде настільки перевершувати людини, що доводиться замислюватися: що буде з нашою роботою, нашим життям? Чи принесе це користь чи шкода?" - зазначив підприємець. Усвідомлення наближення змін змусило Сона оперативно приймати рішення: "Я вірю, що сингулярність настане, тому я поспішаю зібрати гроші і інвестувати їх".
У жовтні 2016 р. Сон заявив про намір створити венчурний фонд Softbank Vision Fund і залучити до нього $100 млрд. У травні 2017-го стало відомо, що фонд вже зібрав $93 млрд, завдяки чому став найбільшим фондом прямих інвестицій в світі. У число головних інвесторів фонду увійшли Mubadala Investment (ОАЕ), Apple і Qualcomm (США), Foxconn (Тайвань) і Sharp (Японія).
З допомогою свого венчурного фонду SoftBank придбав за $32 млрд британського виробника мікропроцесорів ARM, інвестував $4 млрд у американську корпорацію Nvidia, яка виробляє графічні процесори і видеоадапторы, і ще $0,5 млрд - британський стартап Improbable, що займається віртуальною реальністю. Також Softbank Vision Fund близький до закриття операції, що оцінюється в $8-10 млрд, з придбання 20% компанії Über. Ця компанія відома не тільки послугами таксі, але і своїми робокарами, а також роботами-охоронцями.
Але всі ці поглинання, як виявилося, тільки розігріли апетит підприємця. Півмісяця тому він розповів про ще більш грандіозні амбіції. SoftBank має намір зібрати 100 трлн єн, або за нинішнім курсом близько $880 млрд, для інвестицій у різні технології майбутнього. Для цього один за одним будуть запущені ще три ітерації Softbank Vision Fund.
За словами Сона, плануються інвестиції як мінімум в тисячу високотехнологічних компаній. Переваги будуть віддані спеціалізуються на ІІ та робототехніки. Сон говорить, що $880 млрд вистачить на 10 років інвестицій. Але, враховуючи вражаючу швидкість інвестицій SoftBank і його фонду за останній рік, 10 років здаються занадто великим терміном навіть для такої величезної суми.
Схоже, Масаесі Сон тепер не тільки найбагатший японський магнат, але і найбільший спонсор технологічної сингулярності. І заодно - найзавзятіший її пропагандист. Він пророкує, що через 30 років число розумних роботів на землі складе 10 млрд і перевищить кількість людей. "Всяка індустрія, створена людством, буде перезаписати: медична промисловість, автомобілебудування, інформаційна індустрія, взагалі всі галузі, які коли-небудь створювалися людством, навіть сільське господарство. Тому що інструменти, які ми створили в минулому, поступалися людського мозку. Тепер інструменти стають розумнішими самих себе", - цитує японського мільярдера американське агентство CNBC.
Хто придумав сингулярність
Ще в XIX ст. філософи, ошелешені промисловою революцією, стали усвідомлювати, що людство почало рухатися в дивному напрямку з поступово наростаючою швидкістю. Але тільки в 1950-х роках з'явилися перші формулювання, близькі до сучасного розуміння особливостей. Так, видатний американський математик угорського походження Джон (Янош) фон Нейман, що заклав основи вчення про архітектуру обчислювальних машин, зазначав, що прискорюється прогрес технології натякає на наближення історії людства до якоїсь сингулярності, після якої наш біологічний вид вже не буде існувати у відомій нам формі.
У 1965 р. британський математик Ірвінг Гуд посилався на сингулярність, не називаючи її як таку. Він писав: "Нехай сверхразумная машина буде визначена як машина, яка може значно перевершити всі інтелектуальні дії будь-якого розумного людини. Оскільки проектування машин буде одним з таких інтелектуальних видів діяльності, сверхразумная машина зможе проектувати ще більш досконалі машини. І тоді трапиться "вибух інтелекту" і розум людини опиниться далеко позаду".
Творцем терміна "технологічна сингулярність" вважається американський письменник-фантаст, професор математики Вернор Віндж. У 1993 р. він виступив з прогнозом, який так і називався: "Наближається технологічна сингулярність". Віндж пояснив, чому вирішив використовувати термін, який в космології означає подію, коли простір-час руйнується і формується той чи чорна діра, то взагалі нова всесвіт. "Це точка, в якій наші старі моделі доведеться відкинути, де запанує нова реальність. Це світ, обриси якого будуть ставати все чіткіше, надвигаясь на сучасне людство, поки ця нова реальність не затулить собою навколишню дійсність, ставши буденністю. І все ж, коли ми такої точки нарешті досягнемо, це подія все одно стане великою несподіванкою і ще більшою невідомістю".
Віндж передбачив, що цей переломний момент настане протягом 30 років. Як бачимо, роки йдуть, а термін 30 років, як і раніше дуже популярний у футурологів.
