Полетіли. Як людство заробляє на космосі
Космос перестав бути долею обраних, у Кремнієвій долині щорічно створюються сотні космічних стартапів, готельний магнат Роберт Бігелоу будує грандіозну орбітальну готель, а європейські компанії планують налагодити видобуток цінних металів з астероїдів. Бажання заробити у всі століття була двигуном прогресу, і космічна експансія — відмінне тому підтвердження — видобуток корисних копалин з астероїдів.
Всього сотню років тому багато корисні копалини, включаючи золото і платину, лежали практично на поверхні землі, і їх можна було збирати мало не голими руками. Сьогодні для їх видобутку потрібна складна і дорога техніка, вартість розробки земних надр зростає, і уряди розвинених країн все частіше замислюються про видобуток корисних копалин за межами нашої планети.
Справа в тому, що більшість металів, які видобуваються з верхніх шарів земної кори, є залишками астероїдів, що впали на Землю під час ранньої метеоритного бомбардування близько 4 млрд років тому. За минулий з тих пір час важкі елементи під дією гравітації опустилися до ядра планети, у той час як на астероїдах всі хімічні елементи лежать практично на поверхні.
Обсяги корисних копалин, що борознять простори Всесвіту, воістину грандіозні. За даними NASA, вартість однієї тільки платини на багатому цим металом астероїді може досягати $2,9 трлн і в 174 рази перевищувати її річний видобуток на Землі.
Все вищеописане — не просто сухі цифри. Компанія Deep Space Industries, яка працює за підтримки уряду Люксембургу, уже в 2017 р. збирається запустити космічний апарат Prospector-X і з його допомогою випробувати технології, які стануть основою для космічної видобутку цінних металів. В якості палива Prospector-1 буде використовувати перегрітий водяний пар — завдяки цьому апарат зможе "заправлятися" прямо в космосі, використовуючи воду або лід з астероїдів. Повноцінний старт програми запланований на найближче десятиліття.
Космічний туризм
Перші розмови про комерційні польоти в космос почалися ще в 60-х роках минулого століття. Але перший турист відправився на орбіту лише в 2001 р. Американський підприємець Денніс Тіто виклав за дев'ятиденне перебування на борту Міжнародної космічної станції (МКС) $20 млн. У загальній складності в космосі побувало сім туристів, останнім з них став в 2009 р. засновник Cirque du Soleil Гі Лаліберте, який заплатив за путівку $35 млн.
Сьогодні організацією такого роду подорожей займається тільки одна американська компанія Space Adventures в партнерстві з "Роскосмосом". Але вже в найближчі кілька років конкуренцію їм можуть скласти три "фірми" — Річарда Бренсона Virgin Galactic, Bigelow Aerospace Роберта Бігелоу і Blue Origin засновника Amazon Джеффа Безоса.
Остання буквально днями представила нову багаторазову ракету New Glenn, перший політ якої відбудеться до 2020 р. Конфігурація з трьох ступенів дозволить здійснювати польоти за межі низької навколоземної орбіти. Що стосується Virgin Galactic, то компанія вже прийняла заявки від більш ніж 450 осіб і зараз займається випробуваннями другого корабля з серії SpaceShipTwo. Перший примірник під назвою VSS Enterprise розбився під час випробувального польоту в 2014 р. В результаті катастрофи загинув один пілот, а офіційною причиною аварії був названий людський фактор.
Але найбільш сміливі плани розвитку космічного туризму будує Роберт Бігелоу. Американський готельний магнат активно працює над створенням першої в світі космічного готелю.
Bigelow Aerospace вже запустила два експериментальних космічних модуля — Genesis I і Genesis II, а до кінця 2017 р. планує запуск комерційної космічної станції "Бігелоу". Що цікаво, обидва модулі були виведені на орбіту за допомогою українських ракет-носіїв "Дніпро" і досі крутяться навколо земної кулі, формально вважаючись безлюдними космічними станціями.
В майбутньому Бігелоу планує здавати простір усередині станції туристам і космічним дослідникам. Двомісячна оренда однієї третини модуля площею 110 кв. м обійдеться бажаючим в $25 млн.
Для тих, хто не може дозволити собі повноцінний політ у космос, існує приземлена різновид космічного туризму — тури на запуски ракет на космодромах. Наприклад, на "Байконур" можна потрапити в складі організованої екскурсії за $1000-2000 і на відміну від реального польоту в космос учасником такої подорожі може стати будь-який бажаючий.
Виведення супутників і доставки вантажів на орбіту
Майже половину сторіччя дослідження космосу було прерогативою наддержав. Перша приватна компанія, що збирає космічні кораблі, з'явилася тільки в 2002 р. — їй стала заснована Илоном Маском SpaceX.
Основною своєю метою Маск називає освоєння космосу. Він планує доставити першої людини на Марс до 2024 р. і за життя заснувати першу марсіанську колонію. Але, незважаючи на вкладені в розробку "марсиады" мільярди доларів, бізнесмен далекий від того, щоб займатися благодійністю. У минулому році SpaceX отримала контракт від NASA на $4,2 млрд, згідно з яким зобов'язується доставляти космонавтів і корисний вантаж на МКС. Незабаром SpaceX може зайнятися і перевезенням військових вантажів для Пентагону.
Другим джерелом заробітку для SpaceX є виведення супутників на орбіту. Завдяки використанню багаторазових ракет американська компанія оцінює свої послуги значно нижче конкурентів. Вартість запуску супутника SpaceX складає всього $60 млн, тоді як United Launch Alliance бере за один запуск $225 млн.
Правда, далекосяжні плани компанії серйозно зіпсувала аварія Falcon 9 з комерційним вантажем на борту вартістю $200 млн. На початку вересня 2016 р. ракета повинна була вивести на орбіту штучний супутник Facebook, але під час заправки паливом прогримів вибух, що повністю зруйнував Falcon 9. Катастрофа завдала серйозного удару по репутації SpaceX і поставила під питання надійність її ракет. Тепер компанія зможе відновити польоти не раніше, ніж через 9-12 місяців.
Космічне кладовищі
Для тих, хто не зміг побачити космос за життя, є можливість побачити зірки вже після відходу в інший світ. Дві американські компанії Elysium Space і Celestis надають послуги з вивозу праху померлих на орбіту. У космос можна відправити від одного до семи грам останків, при цьому кожен грам обійдеться замовникам від $1295 до $12 500 (залежно від дальності подорожі).
Найдешевша з програм Earth Rise пропонує політ останків по параболічної траєкторії, після чого вони знову повертаються на Землю. Працівники похоронного агентства підбирають капсулу і повертають родині покійного разом з письмовим засвідченням космічного польоту.
А ось за $12 500 прах людини відправлять за межі Сонячної системи з допомогою космічного апарата "Вояджер". У 2014 р. за цією програмою в глибини Всесвіту вирушили останки творців культового серіалу Star Trek Джина і Меджел Родденбері. Наступний політ такого роду заплановано на третій квартал 2017 р., так що бажаючі відправитися в космос ще встигнуть підготуватися до довгої подорожі. За аналогічну суму можна домовитися про "занедбаності" на місячну орбіту або ж безпосередньо на поверхню земного супутника.
Супутникова індустрія
Перші штучні супутники Землі були запущені в кінці 50-х років і спочатку використовувалися у військових і дослідницьких цілях. Протягом наступних років можливості супутників значно розширилися, і в 2014 р. обсяг цього ринку склав $203 млрд. Ось лише кілька галузей, які зав'язані на використання супутникових даних.
1) Телебачення. Словосполучення "супутникове телебачення" давно увійшло в побут мешканців навіть найвіддаленіших сіл. Завдяки сигналу з супутників власники телевізорів з усього світу отримують доступ до тисяч телеканалів, починаючи від російськомовних і закінчуючи арабської та південноамериканської екзотикою. Супутники слугують основою і для кабельного ТБ. Сигнал з центральної станції через супутниковий зв'язок доставляється на локальні станції і після цього вже розходиться по домівках користувачів через кабель. Прямі включення та репортажі з місць надзвичайних подій також транслюються через супутники.
2) Мобільний зв'язок. Незважаючи на рекламні слогани мобільних операторів про покритті ними 99,99% площі країни, у світі залишається чимало "білих плям", де мобільного зв'язку як і раніше немає. За прикладами далеко ходити не треба — мешканці кількох десятків сіл в Українських Карпатах живуть без мобільного зв'язку і для дзвінка рідним або близьким проходять пішки до десяти кілометрів. Аналогічна ситуація спостерігається в морі, на борту літаків та в багатьох інших місцях, де немає людських поселень.
Тому моряки, альпіністи, мандрівники та екіпажі повітряних суден користуються супутниковими телефонами, які приймають сигнал в будь-якій точці земної кулі. Така зв'язок коштує на порядок дорожче звичайної стільникового, але якщо ціна питання — це життя чи безпеку людей, то питання вартості відходять на другий план.
3) Навігація. У 2016 р. складно знайти смартфон, який не обладнаний GPS-модулем. На основі систем геопозиціонування працює безліч служб і сервісів — від супутникових карт до виклику таксі і тривожних кнопок SOS. GPS допомагає прокласти правильний курс повітряним і плавальним судам, зорієнтуватися на незнайомій місцевості військовим, інженерам, мандрівникам.
4) Бізнес і фінанси. Комунікаційні супутники допомагають банкам, фінансовим організаціям і великим корпораціям миттєво передавати дані з найвіддаленіших куточків земної кулі. Завдяки супутникового зв'язку працюють банкомати і термінали в маленьких містах з поганим покриттям мобільного зв'язку. Великі компанії використовують такий зв'язок для відео-конференцій.
...І ще десятки різних варіантів. Супутникові дані служать підставою для складання прогнозів погоди, дозволяють моніторити зміни клімату і навколишнього середовища, проводити базову георозвідку територій, оперативно виявляти пожежі і, звичайно ж, вивчати космос. Можливостей застосування супутників безліч, а з розвитком технологій вартість виведення апарату на орбіту знизилася до кількох тисяч доларів і зробило можливим їх експлуатацію приватними особами.
Багато великі корпорації використовують космос для соціальних проектів. Так, Google і Facebook планують забезпечити безкоштовним супутниковим інтернетом країни, що розвиваються. Втім, благодійністю у чистому вигляді це складно назвати: можна не сумніватися, що "корпорація добра" і соціальна мережа номер один зроблять все можливе, щоб з допомогою інтернету просувати власні послуги і сервіси місцевому населенню.
Продаж ділянок на Місяці, Марсі, Венері та інших небесних об'єктах
Початок космічної ери породило безліч нових різновидів шахраїв і пройдисвітів. Найпопулярніший вид космічного "розлучення" — продаж ділянок на Місяці, Марсі, Венері та інших планетах. Першопрохідцем такого бізнесу став американець Денніс Хоуп, який нібито знайшов уразливість в міжнародних законах.
Ідея Денніса отримала широке поширення, і в нього вже почали з'являтися конкуренти по бізнесу. Дійшло до того, що ділки не змогли поділити між собою Всесвіт і домовитися про авторські права на продаж ділянок на Місяці. Зараз між ними йдуть судові розгляди, і можна тільки уявити відчай представників американської Феміди, яким доводиться розбирати цей позов.
Філії Місячного посольства є в багатьох країнах світу, включаючи Україну. "Продаються ділянки на Місяці площею 1 акр на березі Моря Вологості, в південній півкулі видимої сторони Місяця. Вартість однієї ділянки — 1850 грн.", — закликає сайт українських послідовників "шляхетного шахрая". За твердженням власників сайту, місячну нерухомість вже придбали багато відомих українців: Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, "Воплі Відоплясова", а також Райффайзен Банк Аваль, Приватбанк, медична клініка "Борис" і інші компанії.
Апогеєм абсурду став продаж ізраїльським сайтом CrazyShop ділянок біля місячного Мертвого моря. Багато громадян при купівлі думали, що мова йде про земної території. Так що можна тільки уявити їхнє здивування, коли вони отримали права на землю й побачили, що вона знаходиться на Місяці.
Ще одна кумедна історія трапилася в 1997 р. Коли NASA посадило зонди Sojourner і Pathfinder на Марс в 1997 р., три йеменца подали на організацію в суд за "незаконне проникнення на їх приватну територію". У суді вони намагалися довести, що успадкували планету від своїх давніх предків, які жили на Марсі 3000 років тому. Єменський суд не підтримав своїх співвітчизників у праведній боротьбі з американським імперіалізмом і пригрозив посадити махінаторів у в'язницю. Після цього "підприємці" відкликали позов і стали продавати ділянки на Марсі по $2 за квадратний метр.
Український шлях на Марс
Українська космічна галузь сьогодні перебуває в складному становищі. Велика частина замовлень українські підприємства і конструкторські бюро отримували з Росії, але в 2014 р. співпрацю з нашим північним сусідом, за винятком мирних дослідних місій, було припинено. За оцінками Міжнародного валютного фонду, українська космічна індустрія з того часу могла втрачати близько 2 млрд грн. у рік.
Зараз у Державному космічному агентстві України покладають великі надії на співпрацю з Європою і США і збираються зробити ставку на молоді космічні проекти. Тим більше що перші результати вже є.
У 2016 р. українська команда, що створила проект Mars Hopper, стала переможцем NASA Space Apps Challenge в номінації "глядацькі симпатії". Проект пропонує альтернативну технологію переміщення по поверхні Марса. Хлопці розробили аналог джетпака і модель ракетоплана, який використовує в якості палива вуглекислий газ. В майбутньому команда проекту має намір створити два прототипу свого винаходу (для наземних і стратосферних випробувань) і вже веде переговори з NASA на цей рахунок. У квітні 2017 р. у Києві пройде вже другий за рахунком хакатон NASA, і в цей раз його організатори очікують кілька сотень учасників.
