Титан замість Марса. У команді кандидатів на колонізацію заміна

З нагоди новорічних і різдвяних свят "ДС" згадує найбільш резонансні матеріали минулого року

"NASA вирішило колонізувати Титан!" — такі заголовки в кінці листопада рясніли на сайтах, присвячених науці і технології. Правда, мова йде не про офіційній заяві агентства, а про статтю планетології Аманди Хендрікс, яка 12 років працює в лабораторії реактивного руху NASA. Основний об'єкт її наукового інтересу — супутники Сатурна.

Хендрікс підкреслює, що її "проект Титан" поки тільки уявне представлення про те, як може виглядати колонія в далекому майбутньому. Втім, активні дослідження супутника Сатурна, які вже веде NASA, цілком можуть наблизити те саме далеке майбутнє.

Долетіти до гастроному

"Ідея створення колонії на Титані може виглядати божевільною, так як температура на його поверхні близько 180 °С нижче нуля, йдуть метанові дощі, а в вуглеводневі моря течуть этановые річки. Але цілком ймовірно, що Титан буде єдиним місцем у Сонячній системі, де можна побудувати людське житло", — стверджує Хендрікс. Вчений виходить з того, що навіть через багато років людство потребуватиме тих же речах, що і сьогодні: в будинку, обладнаному енергією, з комфортною температурою і захистом від космічної радіації, яка представляє одну з найбільших небезпек для людини в космосі. Виходячи з цього, Місяць і Марс виглядають не найкращими притулком для землян — ні одна з них не захищена магнітосферою чи атмосферою. Галактичні космічні промені, енергетичні частинки з далеких наднових бомбардують поверхні Місяця і Марса, так що люди там довго прожити не зможуть — космічна радіація руйнує клітини мозку. На Землі люди захищені від такого випромінювання водою в атмосфері. На Місяці або Марсі їм доведеться ховатися під землею. А будівництво підземної колонії неминуче пов'язано з величезним обсягом робіт і масштабними обмеження. Втім, якщо вже відправлятися під землю, то навіщо летіти на Марс?

Хендрікс впевнена: претендентом на колонізацію повинен стати Титан. Це єдине відоме космічне тіло, максимально схожу на Землю. Тут є озера і моря (правда, не з води, а з метану), йдуть дощі. В атмосфері Титану містить на 50% більше азоту, ніж у земній, а це може захистити людство від радіації. Крім того, захистом від променів стане і магнітосфера Сатурна. На поверхні Титану знаходиться безліч вуглеводнів у рідкій і твердій формі, які можна використовувати в якості джерела енергії. Щоб компенсувати нестачу кисню в атмосфері, можна використовувати лід, з якого складаються місцеві гори. Незважаючи на холод, щільна атмосфера Титану дозволить людям обходитися без громіздких скафандрів — знадобляться лише теплий одяг і респіратор. Приміщення можна будувати з пластику — сировини для виробництва на планеті достатньо, а нагрівати їх за допомогою кисню і азоту. Титанцам, як називає Хендрікс гіпотетичних колонізаторів, не доведеться сидіти в колонії під замком — вони зможуть не просто гуляти, а навіть літати над поверхнею завдяки слабкій гравітації і механічних крил. На думку вченого, якщо вже замислюватися про переселення, то замість Марса треба вирушати на Титан.

Розсовуючи хмари

Титан — найбільший з 62 супутників Сатурна. Він майже в півтора рази перевищує Місяць у діаметрі і майже вдвічі — в масі. Це єдиний супутник з щільною атмосферою, поверхня якого можна розглянути з-за хмар.

Титан довгий час не особливо цікавив учених. Перші фотографії його поверхні були отримані лише в 1990-х завдяки телескопу "Хаббл". На знімках видно метанові хмари, а також чіткий контраст між світлими і темними ділянками поверхні. Між тим звичних для супутників кратерів на Титані не було. У жовтні 1997 р. вивчати планету відправився апарат "Кассіні–Гюйгенс", створений спільно NASA, Європейським та Італійським космічними агентствами. З 2004-го "Кассіні", який знаходиться на орбіті Сатурна, в 2005-му на поверхню Титана сіл зонд "Гюйгенс".

Спочатку місія була запланована до 2008 р., але в підсумку продовжено до 2017-го. За 10 років роботи зонд задокументував вигляд майже половини планети, знайшов підземний океан, 35 озер і морів, передав безліч інформації про атмосфері і на поверхні планети. У жовтні цього року завдяки апарату "Кассіні–Гюйгенс" вчені змогли спостерігати зиму на Титані.

Дані, які передає апарат, вивчають сотні вчених. Багато з них намагаються розгледіти на Титані ознаки життя, адже на супутнику не просто є метан, запаси його щось підтримує. Вчені Університету Вашингтона припустили існування на планеті гігантських довгоіснуючих організмів. З-за холоду розмір клітин у таких форм життя повинен бути більше, ніж у земних, а процеси старіння сильно сповільнюватися. Дослідники з Корнельського університету вважають, що підходять для появи життя умови могла створити синильна кислота, що представляє небезпеку для людини. "Органічні молекули, рідкі озера і моря (метанові, не водяні), а також деяка кількість сонячної енергії, що досягає поверхні, — все це передбачає можливість формування середовища, де може утворитися якась екзотична форма життя", — говорить один з авторів дослідження Джонатан Ланін.

Докладніше розглянути планету повинен апарат Titan Saturn System Mission (TSSM), який NASA і ECA планують запустити у 2020 р. Через дев'ять років після початку польоту його посадковий модуль має приземлитись на рідку поверхню метанового моря у пошуках життя. Головні завдання місії — знайти джерело поповнення метану, з'ясувати, з чого складається внутрішній океан, знайдений "Кассіні", вивчити наявність аміаку на планеті. І зробити ще безліч відкриттів, завдяки яким людство коли-то, бути може, вирішить переїхати з Землі на околиці Сонячної системи.

Підводний човен в океані метану

На початку вересня цього року NASA представило один із самих футуристичних об'єктів у своїй історії — підводний човен для вивчення морів та океану на Титані. Передбачається, що проект може бути реалізований протягом найближчих двох десятиліть. Теоретично вона могла б зануритися в Море Кракена — найбільше скупчення метану на поверхні супутника. В якості джерела енергії на підводному човні пропонується використовувати радіоізотопний генератор, здатний перетворювати тепло від радіоактивних гранул в електрику. Ця технологія застосовується в апараті "Кассіні". Сама ж підводний човен буде діяти за тим же принципами, за якими функціонують аналогічні апарати на Землі: приводиться в рух за допомогою гребного гвинта, а занурюватися і підніматися на поверхню за допомогою баластних цистерн.