• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Фестивальний бум. Як пандемія змінила концертну індустрію України

Керівники PR-компанії "Дель Арте" Ольга Стельмашевська і Юрій Гулевич розповіли про те, в якому стані знаходиться концертно-гастрольна галузь України після локдауна, як розвивалися її відносини з владою і на що вона розраховує в найближчому майбутньому

Пара молодих людей на фестивалі
За теперішніх часів надійніше провести фестиваль на відкритому просторі, ніж захід у закритому приміщенні / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Як пандемія коронавіруса вплинула на концертно-гастрольну індустрію. Який головний урок отримали з ситуації, що склалася, артисти і організатори концертів?

О.С. Найголовніший урок — класика вічна. Поясню. Шоу-бізнес, який звик до великозальних концертів і турів, в умовах пандемії виявився не дуже гнучким. А класика, яка була у нас на периферії масового інтересу, в умовах карантину навпаки — виявилася більш життєздатною і креативною. Класичні музиканти завжди жили в більш жорстких умовах, ніж шоу-бізнес, який звик до інших грошей. Але знову ж таки ті ж класичні музиканти і актори театрів не могли проводити репетиції, а для них це смерті подібно. Відповідно, керівники колективів змушені були шукати нові форми і локації. У хід йшли навіть зовнішні балкони фасадів театрів, які не використовувалися ніколи, їх стали пристосовувати під імпровізовані сцени і показувати там спектаклі. У моду увійшов формат open air — заходи під відритим небом. Особливо це стосується концертів оперної та симфонічної музики. Задіяли все — сади, парки, дахи. І це справляло фурор, адже публіка дуже любить якісь нестандартні рішення.

Ю.Г. До речі, зірки шоу-бізнесу теж намагалися дивувати публіку, придумуючи цікаві формати. Один з них — так звані "безпечні концерти". Першими в Україні такий концерт зробила рок-група Green Grey, яка спорудила сцену на трансформаторній будці, а глядачі викуповували номера з балконами в київському готелі "Братислава". Зрозуміло, що витрати на організацію подібного концерту не відбивалися продажем квитків. Швидше це була акція з серії "нагадати про себе". Наступним естафету в Києві підхопив готель "Баккара", там теж почали влаштовувати різноманітні концерти, де глядачі сиділи на балконах в готелі, а імпровізована сцена була на воді на понтоні. Плюс група "Беz обмежень" організувала безпечний тур в форматі авто-кінотеатру і поїхала з ним по містах України. Люди перебували в своїх автомобілях, які були розташовані на достатній відстані один від одного, а на тому місці, де зазвичай розташовувався екран, грала група. Фінальний концерт цього туру відбувся в аеропорту "Бориспіль" на минулий День Незалежності. І таких концертів було досить багато, а в "Баккарі" вони проходять до сих пір.

З приводу класики. Не варто забувати, що ці колективи виживали в основному за рахунок того, що знаходилися на балансі держави і їх зарплатний фонд не опускався нижче 70% навіть під час локдауна. А ось гастрольний бізнес за час пандемії постраждав дуже серйозно. Локдаун відкинув його десь років на 7 назад, приблизно до 2014 року. Сила-силенна заходів і концертів в один момент скасувалася і перенеслася. Були лише три винятки, коли організатори, скасувавши концерти, повернули гроші за квитки. Мова про концерти Стінга, Ленні Кравіца і Андреа Бочеллі. Всі інші досі не відпрацювали всі перенесені заходи. Організатори концертів і фестивалів залишилися покинутими напризволяще. Держава палець об палець не вдарила, щоб хоч якось їм допомогти пережити цей період. Люди залишилися один на один з величезними боргами. Артистам під заплановані концерти були виплачені гонорари, якщо не цілком, то починаючи від 50%, запущені і проплачені рекламні кампанії, заброньовані готелі, викуплені переїзди і перельоти. Всі ці витрати — сотні мільйонів гривень, втрачених назавжди. Ринок досі не прийшов до тями.

Ольга Стельмашевська і Юрій Гулевич
Ольга Стельмашевська і Юрій Гулевич

"ДС" Ну хоч якісь гастролі заплановані на найближчий час?

Ю.Г. Буквально кілька тижнів тому на афішах з'явилося ім'я Ніка Кейва. Його концерт запланований на кінець серпня 2022 року. Квитки вже є в продажу. Але знову ж таки, якщо ми подивимося на ринок реклами і якихось зовнішніх проявів, то реклами концертів навіть українських зірок, не кажучи вже про закордонних, практично немає. Зараз організатори перестали рекламувати концерти — бояться, адже кожен день нас лякають черговим локдауном. Люди просто не розуміють, що їм робити.

Реклама на dsnews.ua

"ДС" Торік усі постраждалі від локдауна галузі тим чи іншим чином нагадували про себе державі. Як це робила концертна індустрія і чи робила взагалі?

Ю.Г. У минулому році якась концертно-гастрольна асоціація разом з підрядниками по монтажу сцени, світла і звуку зібралися і поставили біля арки Дружби народів величезні прожектори, які били в небо, нагадуючи про те, що в країні крім усього іншого є і концертно-гастрольний ринок. Більше ніяких акцій не проводилося. І якщо чесно, я дивуюся українським артистам, які в цей важкий період так і не змогли об'єднатися. З усіх, хто протестував проти цих нескінченних карантинних заходів, запам'яталася лише Ольга Полякова. Якщо інші до неї не приєдналися, значить — справи у них йшли непогано.

Якщо говорити про агентства, які займаються конкретно гастролями, в тому числі і зарубіжних артистів, там існувала і існує абсолютна роз'єднаність. Їх не об'єднав навіть такий форс-мажор, як коронавірус. За свою багаторічну практику я пам'ятаю два прецеденти. Перший — коли держава намагалася обкласти гастрольно-концертний ринок додатковими податками в 2013 році. І другий — коли був розгляд між організатором концертів і квитковим оператором. Тоді промоутери підтримали колег тільки тому, що розуміли, що завтра на їх місці можуть виявитися вони самі.

"ДС" Якщо говорити про моду і мистецтво, то багато художників і дизайнерів скористалися паузою і нарешті зробили те, що давно планували, але до чого у них не доходили руки. У артистів і музикантів відбулося так само?

О.С. Звичайно. Дуже багато концертних майданчиків і театрів скористалися вимушеним простоєм і зробили ремонти, які не могли собі дозволити через насичений концертний графік або поточний касовий репертуар. Наприклад, в Національному палаці мистецтв "Україна" нарешті замінили яскраво-бірюзові крісла в залі для глядачів на крісла більш спокійних тонів, які не будуть вибиватися з телевізійної картинки при прямій трансляції. Ще обладнали пандуси для людей з інвалідністю, відремонтували туалети і зробили малий зал, перетворивши його в високотехнологічний майданчик. Поставили нарешті електронне табло, замінивши ним вічний базар з наклеєних і різношерстих афіш. Театр оперети також повністю відремонтував свою головну сцену і глядацьку залу. У Міжнародному центрі культури і мистецтв Федерації профспілок України, або як ми звикли його назвати Жовтневому палаці, повністю замінили крісла в партері. Я думаю, багато театрів і концертних майданчиків в різних містах зайнялися подібними речами.

Не варто забувати і про інший бік медалі — творчий. Багато колективів креативили цікаві програми, репетирували більше звичайного, наймали коучів, щоб підняти загальнокультурний рівень своїх виконавців. Яскравий приклад — Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика — INSO-Lviv: за період карантину зробили просто неймовірний прорив і перейшли на якісно інший рівень виконавської майстерності. До речі, саме цей колектив запропонував ще одну форму концерту. Вони зняли перші ряди крісел для глядачів у Львівській філармонії і зробили дуже чітке і виважене по необхідній дистанції розсадження самого оркестру. Звичайно, це різко скоротило кількість глядацьких місць в залі. Але це був дуже цікавий експеримент, який дозволив музикантам попрацювати зі звуком.

Колективи стали безпосередньо через соцмережі комунікувати зі своїм глядачем. За теперішніх часів, якщо ти не можеш продати свій музичний продукт і зацікавити споживача, то як би ти не грав і не співав, гріш тобі ціна. І якщо рок- і поп-зірки завжди приділяли увагу своїм соцмережах і вміли це робити і до локдауна, то театрам і колективам, виконуючим класичну музику, довелося цьому навчитися. У свою чергу, це дало потужний поштовх до появи такого жанру, як "Театр 360 градусів": знімається повна версія спектаклю, яка може істотно відрізнятися від сценічної. Яскравий приклад — спектакль "Камінний господар", який випустив Театр на Подолі до ювілею Лесі Українки. Це принципово інший підхід до зйомок театрального продукту. Ось тут ми вперше не наздоганяємо Європу, а знаходимося з нею на одній паралелі. Коли тільки почався карантин, всі творчі люди просто "залипнули" і дивилися в онлайн постановки Metropolitan Opera, Comédie-Française і інших світових лідерів в цій області. А подивитися там є що. Треба сказати, що під час карантину багато легендарних театрів відкрили свої архіви, і це теж привернуло певний сегмент глядачів, які раніше взагалі не цікавилися театром.

Ю.Г. Хочу ще додати про "Театр 360 градусів". Насправді першим минулого літа здійснив прорив Олег Винник, який на НСК "Олімпійський" зробив перший VR-концерт. Квитки, вірніше, паролі доступу, на нього коштували до 600 гривень. Будь-яка людина, купивши пароль доступу і маючи окуляри віртуальної реальності, могла подивитися концерт. Ця технологія дала глядачам відчуття повної присутності на концерті, причому там були такі опції, як купити плюшевого ведмедика і подарувати артисту. Концерт був реальним, з усіма належними атрибутами — сценою і всім необхідним обладнанням, тільки він проходив на порожньому стадіоні без глядачів.

Але хоч як не намагалися дивитися через окуляри, в машинах, з вікон готелів — живої присутності на концерті замінити ніщо не може. За рік до пандемії ми почали проводити концерти оперних зірок на Софійській площі під відкритим небом, і ми завжди дуже багато зусиль докладали для того, щоб заповнити сидячу зону. Так ось, минулого літа в серпні, коли ми проводили подібний концерт, ця зона замість звичайних півтори години заповнилася за 20 хвилин. І такої кількості захоплених відгуків в соцмережах ми ще не отримували ніколи. Люди, та й самі артисти, скучили по живому спілкуванню. Особливо це було відчутно на Atlas Weekend, який в цьому році, якщо вірити їх даним, відвідало близько 300-400 тисяч глядачів тільки за один день. Це рекорд.

"ДС" Після локдауна цінова політика зазнала якихось змін в гастрольно-концертній сфері? Чи підвищилися гонорари артистів, чи стали дорожче квитки?

Ю.Г. Якщо говорити про закордонних артистів, то поки ми не можемо нічого сказати. Гастролей немає, досі не видані всі борги по перенесенню концертів за 2020 рік, і зрозуміло, що ці заходи будуть проходити за старими цінами. З нових заявлений поки тільки Нік Кейв, який буде виступати в Палаці спорту, але я не можу сказати, що там "драконівські" ціни. Якщо говорити про молодіжний сегмент і виступи в нічних клубах, то ціни не особливо змінилися.

О.С. Зараз у артистів інша мета — повернути глядача в зали. Театри та філармонії саме тому не підвищували ціни на квитки. Ми в основному розмірковуємо і говоримо про Київ, а чим далі від столиці, тим менше платоспроможність глядача. Дуже багато театрів роками працюють над тим, щоб глядач прийшов в театр, і їм дуже важливо зберегти свою публіку.

Ю.Г. Концертні майданчики ціни на оренду залів точно не піднімали. Якщо говорити про гастролі, то тут на ціноутворення впливають ще й зовнішні чинники. Наприклад, тим, хто у нас зараз збирає повні зали — по 6-7 тисяч глядачів за вечір, потрапляти в Україну все складніше і складніше. Особливо з огляду на те, що зараз перекрито авіасполучення з Білоруссю, і те, що міжнародні поїзди ніхто так і не запустив. Якщо ми говоримо про англійсько-французько-німецько-американських відомих музикантів, то тут простіше — авіасполучення напряму.

О.С. З іншого боку, скорочуються витрати на рекламу. Мені самій цікаво подивитися, як будуть продавати великі концерти. Тому що продаж квитків на такі заходи вимагає значних рекламних вкладень. Зовнішні рекламні носії стали дорогими, їх у великих містах стає все менше. І там, де можна було розмістити сітілайт за 3 тис. грн в місяць, зараз стоїть діджитал-борд, який продається тільки мережею, і коштує це вже 30 тис. грн.

"ДС" Цієї осені в Україні бум фестивалів. Причому самих різних — від фестивалів борщу і картоплі до театральних і кіно-етнографічних. З чим це пов'язано?

О.С. По-перше, в минулому році фестивалів не проводили, а в цьому віддають борги. По-друге, якщо раніше вони розподілялися більш рівномірно і посезонно, то в цьому році все запустилися в літньо-осінній період. Плюс дуже багато грантових проєктів від Українського культурного фонду підтвердили пізніше звичайного, всі вони перенеслися на осінь. І знову-таки багато фестивалів — це наслідки локдауна. За теперішніх часів набагато надійніше провести фестиваль на відкритому просторі, ніж захід у закритому приміщенні.

"ДС" Коли, за вашими прогнозами, в повному обсязі відновиться обсяг гастрольно-концертного ринку?

Ю.Г. Для того, щоб в Україні гастрольно-концертна індустрія повернулася до рівня кінця 2019 року, знадобиться роки три-чотири. Якщо говорити про наших "запоребрикових сусідів", то у них величезна кількість гастролей зарубіжних зірок заплановано саме на 2022 рік. А враховуючи, що ми досі сильно залежимо від Москви і дуже багатьох великих артистів веземо звідти після того, як вони виступлять там, так би мовити "йдемо причепом", то і наш гастрольний ринок, швидше за все, пожвавиться в 2022 році. В даний момент у нас просто нема кому возити в Україну зірок категорії "А". Промоутери пішли з ринку.

    Реклама на dsnews.ua