• USD 26.7
  • EUR 31.4
  • GBP 36.9
Спецпроєкти

Про газову війну Росії з Європою і водень в українській ГТС - інтерв'ю з Валерієм Боровиком

Про майбутнє газових відносин Росії і Європи та роль України в них «ДС» поговорила з головою правління Альянсу «Нова енергія України» Валерієм Боровиком

Голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик
Голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

«ДС» Останнім часом відбулося кілька подій, які змушують замислитись над перспективами газового шантажу Європи з боку Росії. Зокрема, «Газпром» відмовився бронювати додаткові транзитні потужності української ГТС в умовах дефіциту блакитного палива в Європі. До чого це призведе в найближчій перспективі?

В.Б. Звісно, це вплине на ціну. До цього року ціни на блакитне паливо в Європі влітку переважно падали, тож українські компанії намагалися за низькими цінами закачати газ літом, коли попит на нього менший, аби дорожче продати його взимку. Цього року аномальна спека, всі вмикають кондиціонери, обсяги використання електроенергії пішли вгору, тож і обсяги газу, який використовується для виробництва електроенергії, збільшилися.

Саме на здешевленні газу роблять акцент окремі гарячі голови в Європі, які підтримують завершення "Північного потоку-2". Мовляв, є надлишковий попит на газ, для освоєння якого потрібні додаткові потужності. Водночас ніхто не говорить, що наявних потужностей, за великим рахунком, вистачає, щоб транспортувати газ, який є в Росії, і навіть з Туркменії та Узбекистану.

«ДС» Чи можуть основні споживачі газу в ЄС замістити російський газ принаймні тимчасово? Як?

В.Б. Вони вже це роблять, адже за енергетичним законодавством ЄС економіка певної держави Євросоюзу не має залежати від одного постачальника палива, мають бути альтернативи. Так, Польща замінила частину газових потужностей, які викачувалися через наші газотранспортні системи з Росії, норвезьким газом, до Польщі пішли перші судна з скрапленим газом зі Сполучених Штатів. Тобто, європейські держави намагаються використовувати усі можливості для того, щоб забезпечити себе газом в обхід росіян.

«ДС» Чи ризикне Москва почати газову війну з Європою, як вона це вже не раз робила з Україною? Яку роль в такому сценарії грає запуск ПП-2?

В.Б. Відкрита газова війна можлива тільки в двох випадках. В першому — якщо США справді «дадуть по руках» додатковими санкціями по "Північному потоку-2". Такі санкції республіканці та частково демократи, планують провести через різні закони. Якщо будуть потужні санкції, які зможуть зупинити цей проект не на етапі сертифікації, постачання чи запуску, а на завершальному етапі будівництва, тоді Росія буде шантажувати серйозно.

Реклама на dsnews.ua

Другий варіант можливий тоді, коли газогін вже добудують. Тоді у Росії розв’яжуться руки, якщо їх не зв’яжуть якимись домовленостями, про які Німеччина легенько домовилась зі Сполученими Штатами. Втім, Росія не буде особливо зважати на ці застережні моменти, адже атакувати вона може зараз, а протидіяти їй будуть через розмови, дискусії чи то Німеччини, чи інших країн, якісь парламентські слухання, а це все може затягнутись. Тож Москві, за великим рахунком, начхати.

«ДС» Якими будуть наслідки газових «боїв» Росії з Європою для України, Польщі та наших найближчих сусідів, які втрачають свій транзитний потенціал?

В.Б. Поки цей газогін не добудують, не сертифікують, не запустять на повну потужність, ми не втрачаємо потенціал. Якщо існуюча європейська нормативна база буде регулювати його роботу, завантаженість газогону має бути не більше 50% з одного джерела. Також «Газпром» не може бути його єдиним акціонером, бо він володіє і постачальною, і ресурсною базою, що суперечить самій логіці Третього енергопакету. Якщо дія енергопакету буде поширюватись на весь газогін, а не на якусь його частину (а росіяни шукають такі лазівки в законодавстві), то "Північний потік-2" може або не запрацювати, або запрацювати не на повну потужність, що дасть нам змогу зберегти свій транзитний потенціал.

Якщо ж ми цей транзитний потенціал не бережемо, то це не катастрофа, але болючий удар по Україні — $2-3 млрд в бюджеті не зайві. Окрім того, запуск "Північного потоку-2" розв’яже руки Росії у можливих військових діях проти нас — вирішать одне питання і перейдуть до іншого. Піднімуть ставки, почнуть більш зухвало діяти, і європейці, а, можливо, й американці, потім будуть в холодному поту згадувати, які були шанси зупинити процес.

«ДС» Що ми маємо робити в умовах посилення газового тиску Росії на Європу?

В.Б. Встановлювати дуже міцні і гарні контакти з майбутньою правлячою політсилою в Німеччині, якою називають "зелених". І потрібно не просто товаришувати і заручатись підтримкою, а робити спільні проекти. Треба бути цікавими одне одному, не випрошувати щось, а будувати єдине бачення стратегій.

У нашої попередньої влади було багато помилок, але якраз у зовнішній політиці були непогані результати. Зокрема, у протидії добудові "Північного потоку-2" була скоординована робота і з поляками, і з країнами Балтії. Слід в такому ж руслі працювати і надалі.

Газогін ще не добудований, тому треба всі моменти використовувати. Зокрема, готуватися і до інших можливостей використання ГТС — скажімо, для водню. Поки що це лише проекти, але над ними дуже серйозно працюють, європейські фонди планують інвестувати дуже великі кошти саме в українську інфраструктуру. Україні слід бути не жебрачкою, що плаче, а зацікавлювати спільними проектами наших партнерів.

    Реклама на dsnews.ua