• USD 39.6
  • EUR 42.3
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Про шахрайство в інтернеті та фінансові піраміди в Україні - інтерв'ю з Ярославом Шереметом

Хто і як намагається боротися з інтернет-шахраями, "ДС" розповів ексзаступник начальника відділу столичної Кіберполіції, голова ГО "Проф Фін Контроль України" Ярослав Шеремет

Ярослав Шеремет
Ярослав Шеремет
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Інтернет-шахрайство в Україні квітне буйним цвітом, щорічно збільшуючи кількість своїх жертв. Які основні загрози Ви б виділили?

Я.Ш. Під час пандемії більшість представників бізнесу та споживачів перейшли в онлайн, і за цей період, звісно, зросла кількість шахрайств. Наприклад, злодії користуються "кишеньковими" сайтами псевдо-платіжних систем. Тобто роблять оболонку платіжної системи, рекламують її у інтернеті, щоб вона була в топі запитів через "Гугл". Завдяки популярності громадяни її бачать та використовують для здійснення оплати. Що роблять шахраї? Вони отримують персональні дані під час реєстрації банківської картки, тобто її номер, термін дії і CVV код, а потім використовують їх для здійснення оплат, переказу грошей і так далі.

Поширені онлайн-шахрайства з продажу різноманітних товарів. Ось був випадок з інтернет-магазином "Ітіс", він наробив шуму, бо близько 200 потерпілих було, ця кількість потім зросла до 600, але організаторів затримала столична Кіберполіція спільно з колегами з Дніпра. Потім під час пандемії ми знайшли організатора товариства, яке продавало медичні маски за заниженими цінами. В цю аферу потрапили Національний виставковий центр, Володимирський ринок, аеропорт Жуляни і багато державних установ, організацій та приватний сектор. Нам вдалося виявити 150 структур, які стали жертвами шахрайства, знайшли організатора, провели в нього обшуки і зараз справа скерована до суду.

"ДС" Чим займається ГО "Проффінконтроль"?

Я.Ш. Основна наша діяльність як громадської організації – це боротьба з фінансовими пірамідами, скам-проектами, бінарними опціонами. Напримклад, бінарні опціони — це псевдофорекси. Їх напрямок лежить у площині криптовалюти. Поповнення віртуальних гаманців відбувається так званими інвесторами через віртуальну валюту. Наші юристи займаються законопроектом по легалізації віртуальних активів в Україні, це унеможливить діяльність так званих форексів.

Ми збираємо первинну інформацію про порушення для тогою, щоб правоохоронні органи взяли її в роботу та не витрачали час на пошук. Тобто нам поступає сигнал, який ми опрацьовуємо і передаємо далі.

Зазначу, що великим лихом на сьогодні є існування фінансових пірамід. Складність боротьби з ними полягає в тому, що законодавством чітко не врегульовано діяльність таких компаній. Вони надають або якісь послуги, або продають товари, як піраміда B2B Jewelry, і заробляють досить-таки непогані гроші.

Реклама на dsnews.ua

"ДС" Коли фінансові онлайн-піраміди зʼявилися в Україні?

Я.Ш. Як масове явище — у 2000-х роках, зокрема у Вінницькій області започаткували піраміди МММ 2011 та МММ 2012, але вони онлайн були не такі активні, як на сьогоднішній день. Тепер ми маємо соціальну рекламу, "Телеграм"-канали, спільноти соцмереж, які дозволяють розповсюджувати інформацію. Є і використання спікерів, які рекламують піраміди, втягуючи інвесторів у незаконну діяльність.

"ДС" Ще рік тому Україною гриміла історія піраміди B2B Jewelry, чи остаточно її закрили ? 

Я.Ш. Служба безпеки провела у них обшуки, оголосила підозри організаторам і учасникам і зараз проводить подальшу перевірку. Піраміда неактивна, вони не проводять семінарів, не використовують рекламу, про них немає новин. Наскільки нам відомо, вони зараз працюють на повернення коштів особам, які вклалися в сертифікати, продукцію.

"ДС" Назвіть будь ласка яскраві приклади пірамід, з якими ви боретесь, окрім вже згаданої?

Я.Ш. Зараз діє Miya holding, найближчим часом їхню діяльність ми припинимо. Також займаємось ще QBtec, це одна з великих фінансових пірамід. Минулого тижня вони відкрили офіси в Києві, Харкові і Дніпрі, але зараз знаходяться на етапі скаму. Але правоохоронні органи уже проінформовані заздалегідь про їхню діяльність, також ми зараз займаємося ще декількома фінансовими пірамідами. Є "Копилочка", вона на територію України тільки починає заходити. Це казахський проект, так само як і QBtec, там один і той ж організатор.

"ДС" І хто він?

Я.Ш.  Давайте зачекаємо, поки закінчаться оперативні заходи.

"ДС" Що таке етап скаму?

Я.Ш. Це означає, що піраміда вже припинила виплати своїм вкладникам, тобто вона на етапі закриття. Так само як і Miya holding, QBtec заявили, що тимчасово припинили свою діяльність після проведення обшуків. Але при цьому відкрили новий проект "Ренесанс", який зараз почали розвивати. Організатор втік за декілька тижнів до проведення обшуків, зараз перебуває у Туреччині.

Під час нашої діяльності з нами звʼязалися активісти громадської організації "Кіберальянс" та запропонували свою допомогу. Під час активної фази українсько-російської війни вони допомагали Службі безпеки України виявляти вразливі місця в електронній інфраструктурі. Після зникнення організатора QBtec вони допомагали нам знайти його місцезнаходження.

"ДС" Чи є у нас законодавство, яке дозволяє ефективно боротися з шахрайствами?

Я.Ш. Ні, досі не принятий законопроект щодо фінансових пірамід. Ними має займатися Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, адже фінансові піраміди пропонують ваучери, сертифікати, які визнаються цінними паперами. Фінансові піраміди не є субʼєктами господарської діяльності, вони не відкривають ФОПів, ТОВ. Є просто фінансовий проект, який нічим не регламентований, він не є юридичною особою, але люди несуть туди кеш, або перераховують гроші через платіжні системи у віртуальні активи, які потім обготівковуються.

До речі, в згаданому в законопроекті буде враховано, що один із аспектів боротьби з пірамідами — це блокування інтернет-ресурсів. Як ми знаємо, РНБО заборонило доступ до "Вконтакте", "Однокласників", російських інтернет-ресурсів та деяких платіжних систем. Думаю, в проекті буде також передбачене блокування шахрайських проектів, до яких можливий доступ з території України. 

"ДС" А як будуть визначати, що це шахрайство, хто блокуватиме ресурси?

Я.Ш. НКЦПФР буде займатися тими проектами, які є на території України, виявляти їх будуть як правоохоронні органи, так і громадськість. Блокуватимуть за рішенням суду. Тобто правоохоронний орган буде звертатися до суду з відповідним клопотанням, звісно, якщо на це будуть законні підстави.

"ДС" Чи брали ви участь у розробці цього проекту?

Я.Ш. Наші юристи зараз працюють з авторами в іншому законопроекті про легалізацію ринку віртуальних активів, який регламентує діяльність криптовалют на території України. Перше читання вже пройшло. Загалом орієнтуємось на досвід Європи і на США, які є лідерами у законодавчому регулюванні віртуальних активів. Тому деякі аспекти беруться звідти, деякі з реального ринку України. До речі, в розробці активно бере участь Мінцифри.

"ДС" Чи є якісь ознаки, які відразу нам вкажуть, що маємо справу з шахрайством?

Я.Ш. Наприклад, є підозра, що сайт шахрайський. Треба погуглити, пошукати відгуки. Окрім того на сайті кіберполіції є вкладка Stopfraud, яка допомагає перевірити сайти, телефонні номери або банківські карти. Також потрібно дивитися на ціни на сайті, який викликав підозру, якщо вони занижені, то це сто відсотків шахрайство.

"ДС" Кажуть, багато шахрайств роблять з місць позбавлення волі. Які, наприклад?

Я.Ш. Це, зокрема, дзвінки нібито від служби безпеки банку. Тобто сидять собі хлопці, відбувають покарання, в них достатньо часу для того, щоб ознайомитися з усіма тонкощами роботи такої служби. Вони туди телефонують, спілкуються, вивчають навички операторів, їх вміння і потім використовують це в своїй діяльності. Зазвичай вони просять зазначити чотири останні цифри номера картки, CVV код для верифікації. Або кажуть, що ваш рахунок заблоковано і потрібне підтвердження для розблокування або перевипуску рахунку.

"ДС" Чи бореться з цим Пенітенціарна служба?

Я.Ш. З власного досвіду скажу — перед Новим роком, коли я ще служив в Кіберполіції, ми проводили оперативні заходи. Мали випадок шахрайства з "Монобанком". Тобто банк обікрали на 1,4 млн гривень, ми встановили, звідки відбувався дзвінок, причетних до скоєння злочину, і дійшли до однієї з установ виконання покарань. Ми провели обшуки, вилучили мобілки, якими увʼязненим, до речі, не можна користуватися. Після закінчення заходу на сайті Кіберполіції було розміщено новину про те, що ми вилучили техніку, і під одним з фото був коментар особи, причетної до скоєння того злочину. Тобто пройшло не так багато часу, і він знову перебував в камері з мобілкою, що дало йому змогу читати новини і знову шахраювати. Коментарі тут зайві.

    Реклама на dsnews.ua