Чому самі старі демократії воліють мажоритарку, а українці винаходять велосипед? (ВІДЕО)
ЕКСПЕРТ РОЗПОВІВ, ЧОМУ В УКРАЇНЦІВ НЕ СКЛАДАЄТЬСЯ З МАЖОРИТАРКОЮ
Мажоритарна система не приживається в Україні, так як партіям прикладати значно більше зусиль, щоб пробитися у Раду
Про це в ході відеоконференції "ДС" заявив голова правління Українського центру громадських даних, електоральний географ Сергій Васильченко.
"Мажоритарна система вимагає від партій і політиків роботи - постійної роботи з виборцями. Це постійна робота як всередині партій, так і з виборцями. У нас цим не складається", - заявив він.
Крім того, Васильченко додав, що мажоритарна система вимагає від партій яскравих кандидатів, яких потрібно розставити по округах. "Партії, у яких є один-два таких кандидата, можуть йти на вибори з такою кількістю і потім мати лише один-два округи.
"В Україні 450 округів. Значить у партії повинні бути 450 яскравих політиків національного рівня. І потрібно зуміти з ними домовлятися", - додав експерт.
За його словами, українці не вміють цього робити. "Ми бачимо, скільки в партіях розколів, постійних конфліктів. Наприклад, та ж "Самопоміч", - резюмував він.
ВАСИЛЬЧЕНКО РОЗПОВІВ ПРО МІФИ НАВКОЛО ПРОПОРЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
Пропорційна система популярна в Україні, тому що так партії можуть отримати місце в парламент тільки завдяки гаслам і рекламі, - сказав експерт
"З мажоритарною системою одними гаслами і телерекламою не пройдеш. Чому і стала популярною пропорційна система. 1998 рік, коли Партія зелених, фактично, з допомогою ТВ-реклами яскраво про себе заявила і отримала необхідну кількість голосів.
"Ідею з пропорційною системою запустили на початку 90-х, в першу чергу, наші демократи", - заявив він.
Крім того, він зазначив, що навколо пропорційної системи існує багато міфів.
"Одним з міфів було те, що європейські країни мають пропорційну систему, а мажоритарка - пережиток СРСР і від неї треба відмовлятися. Навіть я спочатку вірив, що потрібна така система. Потім коли поїздив за кордоном, вивчив питання і зрозумів, що не все так просто - мажоритарка працює в демократичних країнах, і для нас в чомусь було б навіть краще. І цей міф існував досить довго", - зазначив експерт.
За його словами, в США, Великобританії або Франції діє мажоритарна система і вона не змінювалася.
"У нас існує штамп: прогресивна - пропорційна система, а мажоритарна - не дуже. Чому перейшли на пропорційну систему: в 90-х роках зрозуміло, що у нас демократи не вміють домовлятися", - резюмував Васильченко.
ЗАПРОВАДИТИ ПРОПОРЦІЙНУ СИСТЕМУ ПОЛІТИКІВ ЗМУСИЛИ БІЗНЕСМЕНИ, - ЕКСПЕРТ
У 90-х роках політики мало уваги приділяли сектору економіки, тому бізнесмени вирішили самостійно вирішувати важливі питання, - заявив голова правління Українського центру громадських даних, електоральний географ Сергій Васильченко
"Погодитися на пропорційну систему лівих і правих у 90-х змусила сектор економіки. Був спад, комуністи сподівалися на мажоритарку і на те, що люди повернуться до ідей СРСР. І тут на арену вийшли представники сектора економіки - бізнесмени, які самостійно або через своїх представників вирішили йти в органи влади", - розповів він.
Експерт також додав, що політики в 90-х дуже мало звертали уваги на сектор економіки. "Відповідно економічний блок в країні не був розроблений.
Тому сектор економіки пішов у владу і цим налякав обидва табори - і лівих, і правих. Вони тоді вже і домовилися міняти систему на пропорційну", - зазначив він.
ПОЛІТИКИ АПЕЛЮВАЛИ ДО НІМЕЧЧИНИ, А ВИБОРЧУ СИСТЕМУ "ЗДЕРЛИ" У РФ, - ЕКСПЕРТ
Перехід на пропорційну систему проходив поступово, аргументуючи такий вибір еровпейским досвідом, - вважає Сергій Васильченко
"Відразу перейти на пропорційну систему не могли, оскільки було більше кількість мажоритарників, яким це не підходило. Аргументували свою відмову прикладами з Європи і говорили, що партії слабкі, і потрібно створити тепличні умови", - зазначив він.
Крім того, він додав, що політики апелювали до німецького досвіду, а виборчу систему здерли у росіян.
ЯКІСНИМИ БУЛИ ТІЛЬКИ ПЕРШІ СКЛИКАННЯ РАДИ, - СОЦІОЛОГ
Голова правління Українського центру громадських даних, електоральний географ Сергій Васильченко вважає, що пропорційна система створила своєрідний бар'єр між виборцем і депутатами
"Перші скликання були якісніше. Деякі політики йшли вивчати юриспруденцію, щоб підвищити свій рівень. Після округу збільшувалися і вимагалося все більше ресурсів, щоб зустрітися зі своїми виборцями", - зазначив він.За його словами, пропорційна система взагалі поставила бар'єр між виборцем і депутатом.
"І навіть зараз після місцевих виборів, ці округи, які були створені, це не мажоритарні округи. Вони потрібні для визначення рейтингу кандидата на момент виборів. А люди все одно сприймають ці округи, як мажоритарні. І скаржаться, що в нашому окрузі немає депутата, пишуть в Раду з питанням, до кого можна звернутися. Хоча є ряд депутатів від певного міста, потрібно вибрати і піти до депутата", - зазначив він.
ЗАКОНИ ПИШУТЬ НЕ ДЕПУТАТИ, А ЇХНІ ПОМІЧНИКИ, - ЕКСПЕРТ
Робота депутата на власному окрузі не знизить якість законопроектів, вважає Сергій Васильченко
"Це стереотип (що робота депутата на окрузі знижує якість законів - ДС). Закони насправді пишуть працівники аналітичних центрів та помічники депутатів. Завдання депутата - вміння захищати і представляти інтереси виборців", - сказав експерт.
Він також зазначив, що мажоритарна система відкриває перед депутатами та виборцями нові можливості. "Чим краще мажориторка - це вміння домовлятися. Спочатку треба домовитися з колегами, щоб вони не йшли з партії. Це перший елемент роботи", - додав він.