Медведчук ставить на тарифний майдан

Цільова аудиторія. Медведчук розраховує на дві категорії українців. По-перше, це ті, хто досі не вийшов з-під впливу російської пропаганди і вірить, що в Україні йде громадянська війна, а ніякого російського вторгнення на Донбас не було. По-друге, ті (і їх більшість), хто відчув наслідки війни на собі - принаймні, у вигляді падіння рівня життя.

Основні спікери і посили

У Медведчука є створене ним "громадський рух" Український вибір", що володіє власним депутатом у парламенті - це член фракції "Оппоблока" Василь Німченко. Тези, близькі або тотожні медведчуківським, останнім часом нерідко озвучують народний депутат Надія Савченко і її сестра Віра.

Головна функція Медведчука і його креатур - відверта пропаганда кремлівської версії подій на сході України (громадянська війна, а не російське вторгнення) і путінсько-лаврівського інтерпретації Мінських угод. Також Медведчук активно просуває інші кремлівські меседжі. Наприклад, про Крим він сказав: "Якщо б влада в Україні хотіла, щоб Крим повернувся, то вона не відключала б електроенергію і воду, не оголошувала б економічну блокаду, не припиняла б повідомлення залізничного транспорту - як вантажного, так і пасажирського". Медведчук лише повторив те, що ще в листопаді 2015-го сказав Путін: "Вони говорять про необхідність повернення Криму до складу української держави і знущаються над людьми - діють у прямо протилежному напрямку. Ну що ж, це їх вибір такий". Звідси логічний висновок: поради Медведчука настільки ж "важать" для України, як і поради Путіна. Їх потрібно виконувати з точністю до навпаки.

Медіаресурси

"Український вибір" володіє однойменними газетою і сайтом, а також газетою "Освіта країни". Позицію Медведчука регулярно висвітлює інформагентство УНН. В останні тижні він дуже активно піарить в різних ЗМІ свою "видатну роль" в переговорах про обмін полоненими.

Кінцева мета

Своє завдання Медведчук чітко описав у статті "Колумбійський урок для України", що вийшла 30 серпня, де запропонував взяти за зразок мирну угоду між сторонами громадянської війни в Колумбії, підписану в Гавані 24 серпня. "Так, переговори йшли довго - три роки і дев'ять місяців. Але їх підсумком став документ, який разом з додатками займає майже 300 сторінок і повинен стати інтегральною частиною конституції країни... Дуже багато що з цього документа можна було б використовувати і для врегулювання конфлікту на Донбасі", - пише Медведчук, замовчуючи про те, що в Колумбію, на відміну від України, не вторгалися війська сусідньої держави.

Він підкреслює, що в Колумбії був призначений представник президента, уповноважений вести прямі переговори з повстанцями. У цій ролі Медведчук, схоже, бачить себе. "Ще один важливий момент - це сам факт прямих переговорів. Так, у них значну роль відігравали держави-посередники: Норвегія, Куба, Чилі і Венесуела. Але все ж формат цих переговорів, де всі сторони мали рівну суб'єктність, принципово відрізнявся від нинішньої Тристоронньої контактної групи", - вказує він. Дійсно, Путін дуже хоче переформатувати Тристоронню контактну групу, щоб сторонами конфлікту вважалися не Україна і Росія, як зараз, а Україна і ДНР/ЛНР (і щоб статус посередника мала не ОБСЄ, а РФ).

По суті, Путін вустами Медведчука висунув Києву ультиматум: або прямі переговори України з ДНР/ЛНР і укладення з ними мирної угоди по колумбійському зразком, або мінський процес буде зірвано (а винною в цьому буде названа, зрозуміло, Україна). Тому він і вирішив відмовитися від контактів з Порошенко в рамках "нормандського формату". Псевдодиверсия в Криму була лише приводом.

Чого чекати найближчим часом

Медведчук і надалі ретранслюватиме путінські меседжі, а також засмічувати інформпростір власними фантазіями. Він розраховує на різке погіршення соціально-економічної ситуації в Україні. За його прогнозами, восени в уряду "залишиться тільки два варіанти: залишити замерзати практично всю країну або надрукувати гроші для комунальних підприємств "Нафтогазу", щоб розблокувати криза неплатежів ціною обвалу національної валюти". Він сподівається, що холод і голод змусять українців вимагати економічного союзу з Росією. "Ні ЗВТ (зона вільної торгівлі) з ЄС, ні ЗВТ з Канадою, ні ЗВТ з Індонезією не зможуть компенсувати Україні російський ринок збуту", - не втомлюється повторювати Медведчук. Паралельно він чекає зростання антинатовських настроїв, бачачи грунт для них в тому, що "будь-які кроки Києва до зближення з НАТО, як і гучні заяви про незмінність курсу на євроатлантичну інтеграцію, будуть перешкоджати мирному врегулюванню на сході України, а значить, і реінтеграції Донбасу". Цей апокаліптичний для української влади сценарій повністю відповідає сподіванням Путіна, який, схоже, впевнений, що нинішній українській владі залишилося правити кілька місяців, а нова буде зговірливішим. Але проблема Путіна в тому, що ні економіка України, ні український народ не схильні слідувати прогнозами Медведчука.