Путінський кастинг. Чи справді Пушиліна поміняють на іншого Захарченка
Пошук кандидатів на заміну нинішнього "глави ЛНР" Пасічника поки був припинений, але Пушиліна, що залишився без серйозного московської "даху", вже не врятує від розжалування навіть важка форма COVID-19
В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Без КПВВ-чудес
На тижні, що минає, дехто в окупації чекав 10 листопада як манну небесну — в цей день повинні були запрацювати всі пункти пропуску на лінії розмежування. Незважаючи на те що українські прикордонники, як і обіцяли, відкрили на Донеччині чотири КПВВ — "Гнутове", "Майорське", "Мар'їнка" і "Новотроїцьке", — а на Луганщині до "Станиці Луганській" додалися нові КПВВ "Золоте" і "Щастя", дива не сталося. Окупанти на своїх блокпостах повернули пропуск громадян на лінії зіткнення з Орлоя лише в районі Станиці Луганській і з ОРДО — на транспортному коридорі Новотроїцьке-Оленівка, і то всього два рази на тиждень.
Більш того, російська окупаційна адміністрація в Донецьку вважає відкриття Україною всіх своїх КПВВ "провокацією", а її ватажок Пушилін Денис Володимирович взагалі назвав це "цинічним хайп Зеленського", мовляв, таки дії української влади "не відповідають нинішнім реаліям і епідеміологічній ситуації в Україні". І скільки б представники ОБСЄ в Тристоронній контактній групі не закликали Росію відкрити свої пункти в'їзду-виїзду на Донбасі, Москва залишилася до них глуха.
Як і у випадку з аналогічною спільною заявою країн — учасниць нормандського формату Німеччини і Франції, в якому Берлін і Париж зажадали від Кремля, що несе загальну відповідальність за виконання угод Паризького саміту "нормандської четвірки", максимально використовувати свій вплив на бойовиків, щоб ті негайно відкрили всі існуючі переходи через лінію розмежування. А вся справа в тому, що будь-яке реальне зближення України з ОРДЛО, навіть суто гуманітарне, не входить в справжні путінські плани. Зате, як вважає член української делегації в ТКГ Сергій Гармаш, Росія переслідує тут власні довгограючі демографічні цілі.
"Це політика, коронавірус — тільки привід. Вони проводять певну сегрегацію. Вони прибирають зі своїх територій людей, у яких є реєстрація на підконтрольній Україні, і закривають від нас "своїх". Таким чином створюють умови для віддалення від України і інтеграції з Росією. Москва вирішує проблему з демографією і дефіцитом робочих рук, а на Донбасі — дешева кваліфікована робоча сила. У людей не залишається вибору, як їхати працювати на російські шахти і заводи", — такі висновки зробив Гармаш. І ситуація на окупованому Донбасі лише підтверджує справедливість таких думок.
Напередодні соціального вибуху
Крім атмосфери катастрофи у зв'язку з тотальним поширенням в ОРДЛО COVID-19, стан речей в окупації посилює доведення тамтешнього населення вже до реального зубожіння. Так, перманентний передстрайковий стан, що охопив практично всі поки що працюючі місцеві шахти, закономірно розширився і на існуючу металургійну галузь. Причина, як і в випадку з шахтарями, банальна — багатомісячні заборгованості із зарплати металургам. Наприклад, працівники Донецького металургійного заводу вже втомилися писати листи і звернення з погрозами вийти на протест "главі ДНР" Пушиліну, "уряду" квазіреспублікі і "Внешторгсервісу" (саме ця компанія, південноосетинська за формою, що по суті належить окремим генералам ФСБ, управляє як ДМЗ, так і практично всією промисловістю в ОРДЛО).
Керівництво ДМЗ і місцевий "профком" з останніх сил стримували робочих від бунту, обіцяючи, що погасять заборгованість до 1 листопада, чого, ясна річ, не відбулося. Аналогічні проблеми спостерігаються на метзаводах в Єнакієвому і Макіївці, робочі яких також не мають наміру далі працювати безкоштовно, тому готові підтримати страйк донецьких металургів. Тому що ситуація для них безвихідна, і простим звільненням з заводу її не вирішити, адже знайти нову роботу в окупації просто неможливо.
А тут ще плани Росії скоротити вдвічі робочі місця в своїх окупаційних адміністраціях в ОРДЛО — з 10 тис. нинішніх до 5 тис. В наступному році. Плюс, за даними різних джерел в донецьких колаборантських колах, на підписі у Пушиліна лежать три "документа", кожен з яких може спровокувати в Донецьку і окрузі масштабний соціальний вибух. По-перше, про підвищення в кілька разів цін на комунальні послуги. По-друге, про посилення заходів до неплатників за комуналку аж до конфіскації їхнього житла. А в третьому "указі" йтиметься про істотне підвищення цін на продукти харчування і предмети першої необхідності. Паралельно окуповані райони Донеччини та Луганщини вже повняться нав'язливими чутками про те, що з нового року Москва перестане платити пенсіонерам в ОРДЛО російські пенсії, використовуючи відому формулу — "грошей немає, але ви тримайтеся".
Кастинг на місце Пушиліна і Пасічника
За задумом Кремля, всі вищезгадані непопулярні заходи повинні асоціюватися в пам'яті народній ні з Путіним, а виключно з його нинішніми донбаськими гауляйтерами. Але звалити всіх собак на Пушиліна і Пасічника можна буде тільки після того, як обидва конкуруючі між собою "кремлівські вежі" сподобляться знайти заміну. Відповідний путінський кастинг стартував досить давно, і як тільки він остаточно завершиться, того ж Пушиліна, що залишився без будь-якої серйозного московської "даху", вже не врятує від розжалування навіть важка форма COVID-19.
В принципі, в Донецьку є готовий претендент на крісло "голови ДНР" — це відомий військовий злочинець, що зрадив присягу українському народу, колишній високопоставлений співробітник СБУ Ходаковський. Однак цей персонаж є стовідсотковою креатурою ФСБ, у якої вже є своя людина в ОРДО — "і. о. прем'єра ДНР", екс-глава "Внешторгсервісу'і громадянин РФ Пашков. Тобто кремлівський куратор окупованого Донбасу Дмитро Козак усіма силами намагається не допустити тотального перекосу в донецькому балансі інтересів на користь Луб'янки. Але "мер" Горлівки Приходько, що багато разів сватався Козаку в якості можливого замінника Пушиліна, також слабенький в усіх відношеннях — і в популярності, і в суто організаторських здібностях.
І тут, як чорт із табакерки, на кастинг вискочив екс-глава українського МВС Захарченко. У його перевагах одне тільки прізвище чого варте — навіть через два роки після своєї ліквідації в ресторані "Сепар" пушілінскій попередник залишається самим знаковим "борцем з хунтою" в умах всього ватнічества. І хоча його однофамілець ганебно втік в 2014-му разом з Януковичем на благополучні російські простори, імідж Захарченка, того, що Віталій, як розпорядника "Беркута" в "битві з майданутими", також грає свою роль. Що ж стосується чисто чиновницького функціоналу, то саме його перебування на посадах головного податківця України і міністра внутрішніх справ нібито має автоматично закрити це питання. Як би там не було, але цей претендент на крісло Пушиліна розглядається в Кремлі дуже серйозно, хоча за ним, як і за Пашковим, стирчать вуха генерал-полковника ФСБ і гендиректора російської корпорації "Ростех" Сергія Чемезова.
А ось пошук кандидатів на заміну нинішнього "глави ЛНР" Пасічника поки був припинений через те, що даний луганський ставленик Луб'янки весь жовтень провалявся з двосторонньою пневмонією в російських палатах. Як стверджує "Східна правозахисна група", чиї джерела в Луганську і розповіли про лікування Пасічника від коронавирусу то в Ростовській, то в Воронезькій областях РФ, то в самій Москві, "ходоки" від ватажка російської окупаційної адміністрації в ОРДЛО даремно часу не витрачали. Вони оббили всі пороги в приймальні Козака, домігшись реальної паузи в справі неминучої відставки Пасічника. Втім, з глобального порядку денного це питання все ж не знято, так що кастинг по луганському гауляйтеру Кремля тепер відновлений з новою силою.