• USD 26.9
  • EUR 32.6
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

Нова екологічна політика Китаю спровокувала зростання світових цін на сталь, — Robinson Patman

Згода Китаю знизити викиди парникових газів спровокувала зростання світових цін на сталь – таку думку висловив керуючий партнер юридичної компанії Robinson Patman Дмитро Відсота у колонці "Інтерфакс-Україна"

Реклама на dsnews.ua

До недавнього часу доля Паризької угоди про заходи щодо зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері була під великим питанням через позицію найбільшого забруднювача повітря в світі – Китаю. Ті понад 60 країн, що підписали у 2015 році Паризьку угоду, взяли курс на вуглецеву нейтральність і вже почали працювати в двох напрямках: скорочувати викиди CO₂ та інших парникових газів при виробництві товарів і їх транспортуванні, а також компенсувати викиди за допомогою сторонніх проектів. Утім, вони довгий час залишалися в меншості перед КНР, на яку зараз припадає 30% світових викидів вуглекислого газу.

Але у вересні минулого року КНР підтвердила готовність виконувати всі основні умови Паризької угоди.

Було узгоджено графік переходу від нинішньої моделі економіки КНР (заснованої на застосуванні «брудних» енергоносіїв) до «вуглецевої нейтральності». Відповідно до укладених у вересні минулого року домовленостей Китай з 2021 року починає глобальну трансформацію економіки та планує досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року.

«Першим кроком Китаю стало – не більше і не менше – скасування з 1 травня поточного року повернення ПДВ на експорт 146 видів металопродукції. Зокрема, з початку місяця китайська влада скасувала для своїх виробників повернення ПДВ у розмірі 13% на експорт гарячекатаного прокату, катанки й арматури. Паралельно з цим Китай знизив до нуля мита на імпорт чавуну, брухту та напівфабрикатів, які використовуються у виробництві сталі», – уточнив Дмитро Відсота.

Міністерство фінансів КНР очікує, що перераховані заходи дозволять знизити вартість імпорту, збільшити обсяг імпорту чорних металів і спричинити тиск на внутрішнє виробництво сталі, спрямовуючи галузь до скорочення загального енергоспоживання, сприяючи трансформації та якісному розвитку сталеливарної промисловості.

У довгостроковій перспективі рішення про скасування повернення ПДВ має призвести до збільшення обсягів виробництва «вуглецево нейтральної» сталі. Однак, для досягнення цієї мети КНР доведеться пройти через скорочення виробництва «неекологічної» сталі на застарілих заводах з незадовільними екологічними показниками.

Китай зараз є найбільшим виробником сталі в світі – у 2020 році китайські сталевари збільшили виробництво сталі на 7% у порівнянні з 2019 роком (до 1065 млрд т.).

«Відповідно, будь-яка зміна державної регуляторної політики КНР безпосередньо впливає на світові ринки», – наголосив Дмитро Відсота.

І в короткостроковій перспективі таке рішення вже спровокувало паніку на світових ринках. Китайські експортери змушені збільшувати ціни на сталь, що дає привід іншим виробникам підвищувати ціни. Зокрема, на початку другої декади травня поточного року ціна на турецьку арматуру зросла приблизно на 100 USD/т – до більш ніж 750 USD/т FOB у порівнянні з серединою квітня.

Очевидно, що в результаті подорожчання китайської сталі частка її продажу на експорт суттєво зменшиться, відбудеться переорієнтація споживачів на світовому ринку сталевої продукції.

І приклад Китаю далеко не поодинокий. Регуляторний тиск на металургійну промисловість у всьому світі з кожним роком все зростає – у тому числі і в частині вимог до вмісту шкідливих речовин при виробництві тонни того чи іншого металу.

Дмитро Відсота нагадав, що в розвинених країнах все більша кількість споживачів відмовляється від роботи з постачальниками, діяльність яких повʼязана зі значними викидами шкідливих речовин в атмосферу. З такими викликами стикаються і металургійні гіганти, які змушені вже сьогодні інвестувати мільярди доларів у розробку та виробництво екологічно чистої продукції, а також в декарбонізацію усього логістичного ланцюжка.

    Реклама на dsnews.ua