Чому Коломойський боїться відбирати майно віп-втікачів

Єдину позицію проти спецконфискации зайняли екс-"регіонали" з "Оппоблока" та "Волі народу", Юлія Тимошенко і партії, близькі до Ігоря Коломойського
Фото: УНІАН

За два з половиною роки революції "гроші Януковича" встигли обрости міфами, немов скарби гетьмана Полуботко, хоча на відміну від останніх аж ніяк не міфічні. У цьому понятті змішані фінансові активи як самого Януковича, так і інших втікачів чиновників з його оточення і пов'язаних з ними компаній.

Національний інститут стратегічних досліджень оцінює обсяг финактивов, втрачених Україною внаслідок зловживань владою в часи Януковича, в $70 млрд, мала частина з яких вже заблокована у банках інших держав. Зокрема, за клопотанням Генпрокуратури України на рахунках колишніх українських чиновників у Швейцарії було заблоковано $2 млрд у Великобританії - активи Януковича на суму 17 млн євро, на Кіпрі - активи українських екс-чиновників на суму $3 млн, і 1,5 млн євро. Правда, повернути ці гроші в українську казну ГПУ досі не змогла.

Більш доступні для стягнення кошти в українських банках. Генпрокуратурою арештовані активи побіжного екс-президента на суму близько $127 млн. Крім того, Держслужба фінансового моніторингу були заблоковані кошти 19 компаній-нерезидентів, пов'язаних з оточенням Януковича, на суму, еквівалентну $1,34 млрд у тому числі на депозитних і поточних рахунках - $160 млн 378 млн грн, на рахунках, відкритих у цінних паперах, - $1,02 млрд і 1,49 млрд грн.

Українські парламентарії зробили кілька спроб повернути ці гроші в держскарбницю. Коли пост прем'єра займав Арсеній Яценюк, особливу наполегливість у цьому питанні виявляли представники "Народного фронту". Одна така спроба ледь не досягла мети. 17 березня 2016 р. був прийнятий у першому читанні (228 голосів "за") законопроект про внесення до Кримінально-процесуального кодексу змін, що стосуються особливостей звернення у дохід держави коштів, валютних цінностей, держоблігацій України, казначейських зобов'язань України, дорогоцінних металів і каменів, інших цінностей і доходів від них до ухвалення вироку суду. Авторами цього проекту виступили четверо депутатів із "Народного фронту" (Юрій Береза, Сергій Пашинський, Андрій Тетерук, Тетяна Чорновіл) і двоє з БПП (Іван Винник, Артур Герасимов).

Однак запропонована ними законодавча новація викликала критику з боку координатора проектів ОБСЄ в Україні Вайдотаса Верби, директорату з прав людини Ради Європи та представництва ЄС в Україні. У числі недоліків законопроекту називався ризик того, що його реалізація "в деяких випадках може спричинити порушення презумпції невинності". Зважаючи на таку позицію європейців українські парламентарії - члени комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і автори проекту - прийшли до спільного висновку про те, що він потребує суттєвого доопрацювання.

Після цього 15 квітня комітет вніс подання на зняття з розгляду проекту. Втім, відповідну постанову поки не прийнято, і проект формально числиться в черзі на друге читання. Але у нього немає шансів на ухвалення - справа тут не тільки в рішенні комітету, але і в зміні уряду. Володимир Гройсман, ставши прем'єром, вирішив, що Кабмін повинен внести з цього питання власний законопроект, який не викликав відторгнення у європейських інституцій. Він був розроблений Мін'юстом за участю народних депутатів і 15 вересня презентований міністром Павлом Петренко.

20 вересня проект був зареєстрований у Верховній Раді, а вже через день була зроблена перша спроба включити його до порядку денного сесії. Точніше, таких спроб було три, але всі вони виявилися безуспішними: на ранковому засіданні проголосували "за" 207 депутатів, потім на вечірньому - 196 і при повторі для здивування - 204.

Цей результат, звичайно, не означає провалу проекту, але цікавий розклад прихильників і супротивників спецконфискации по фракціях. Найбільш активно підтримали проект в "Народному фронті": проголосували "за" 68 при загальному числі членів фракції 81. Майже три чверті своїх голосів дала "Самопоміч" (19 з 26 депутатів) і майже дві третини - БПП (92-94 з 143). З п'яти депутатів "Свободи" вранці проголосували "за" двоє, а ввечері - вже четверо. Радикальна партія Олега Ляшка, яка має 21 депутатом, вранці дала 11 голосів "за", ввечері - вісім.

Ляшко зараз у шизофренічному стані: він декларує опозиційність до уряду, але не менш голосно кричить про необхідність експропріювати накрадене у Януковича та інших втікачів чиновників.

Чітко позначився і табір противників проекту. В "Опозиційному блоці" не знайшлося нікого "за", у групі "Воля народу" - один. "Батьківщина" вранці не дала жодного голосу "за", ввечері - один. У партії "Відродження", навпаки, вранці знайшовся один голос "за", ввечері - жодного. Також не підтримав проект ніхто з шести депутатів "Кропу". Таким чином, Юлія Тимошенко і партії, близькі до Ігоря Коломойського, виявили спільність інтересів з екс-"регіоналами" "Оппоблока" та "Волі народу".
Політичний союз "Батьківщини" та "Оппоблока" демонструється і в телеефірі. Наприклад, канал "Інтер" присвятив дискредитації законопроекту про спецконфискации дві програми "Подробиці" (20 і 25 вересня) за участю члена "Батьківщини" Сергія Власенка.