"Улюбленець" НАБУ: Чим відомий померлий суддя Бобровник
За попередньою інформацією, у Бобровника стався серцевий напад і він пішов з життя у кареті швидкої допомоги.
Квартира пенсіонера і скандали
У 2007 р. Олександр Бобровник вперше був призначений на посаду судді Солом'янського райсуду. Такі дані надає рух "Чесно". У його "портфоліо" - справа пенсіонера Олександра Кучерявенко, екс-працівника Інституту Патона, у якого Бобровник відібрав квартиру. По цій справі журналісти проводили розслідування. Українська Гельсінська спілка, юристи якого захищали в суді Кучерявенко, відзначали, що за позовом нібито колишньої співмешканки покійної, яка через шість років після смерті доводила, що проживала з тіткою, суддя Бобровник заочно прийняв рішення і забрав квартиру у пенсіонера, віддавши її аферистам. Апеляційний суд Києва рішення Бобровника скасував, але це справа дивним чином знову потрапило до скандального судді Солом'янського суду. У Гельсінській спілці відзначали, що, захищаючи Кучерявенко, вони натрапили на кілька подібних справ, які вів цей суддя. Згодом правозахисники подали скаргу до Вищої ради правосуддя (ВСП) з вимогою перевірити законність дій Бобровника.
Двокімнатну квартиру пенсіонеру, який став бездомним і прожив на вулиці більше трьох років, все-таки повернули. А проти Бобровника було порушено кримінальну справу за ст. 375 КК України (завідомо неправосудне рішення), яке швидко було закрито.
За підсумками 2015 р. Бобровник отримав антипремію "Будяк року" від Української Гельсінської спілки з прав людини. Його визнали самим зухвалим суддею-правопорушником, який протягом 2013-2014 рр. брав неправомірні рішення, "спричинили тяжкі наслідки".
Як писали "Наші гроші", у березні 2008 р. голова Нацкомісії з питань регулювання зв'язку звернувся до Вищої ради юстиції зі скаргою на дії судді. Йшлося про позов громадянина Коваленко, який разом з ПП "Юком АВК-2006" вимагав від НКРЗ скасувати низку нормативних актів. Також у травні 2008 р. один з членів Вищої ради юстиції внесла подання на звільнення Бобровника з посади судді за порушення присяги по цій справі. ВСЮ розглянув справу в 2011-му, але виніс рішення на користь Бобровника.
Насиров, Онищенко, Іванющенко, Мартиненко
Бобровника олександра вважали "улюбленим" суддею керівника НАБУ Артема Ситника.
З системою автоматичного розподілу (програмне забезпечення, введене в 2011-му, який автоматично і випадково обирає суддю) Бобровник отримував досить цікаві справи. Але цю систему можна обдурити.
15 січня 2016 р. проходило автораспределение по справі підприємства "Укргазвидобування", за яким оголосили в розшук екс-нардепа Олександра Онищенка. У суді працювало троє слідчих суддів. Але двоє з них одночасно захворіли. Під час автоматичного розподілу у Бобровника Олександра не було конкурентів, і справу направили до нього.
У НАБУ стверджували, що окремі особи, включаючи неназваних нардепів, використовуючи схему спільної діяльності приватних підприємств з "Укргазвидобуванням", протягом 2014 р. реалізовували природний газ через фірми-прокладки за заниженими цінами, в результаті держава недоотримала прибуток 1 млрд грн. Директор НАБУ Артем Ситник заявляв про те, що Онищенко звинувачують в організації схем в компанії "Укргазвидобування", якими завдано значної шкоди державі. Статті, які інкримінуються нардепу, передбачають покарання від 7 до 12 років ув'язнення.
Згодом САП звинувачувала Солом'янський суд у затягуванні "газової справи" - резонансного розслідування НАБУ. Онищенко біг і називав Бобровника "ручним суддею НАБУ", його адвокати в заочному справі навіть домоглися відведення Бобровника.
Вже 27 січня 2016-го в Солом'янський райсуд потрапила справа екс-нардепа з оточення Януковича Юрія Іванющенка. Його підозрювали у розкраданні 2 млрд грн з бюджету. Система автоматичного розподілу знову вибрала Бобровника завдяки тому, що двоє інших суддів були відсутні на робочому місці. Справу проти Іванющенко було закрито через кілька днів з-за бездіяльність ГПУ. У прокуратурі запевняли, що цього не станеться, а антикорупціонери звинувачували ГПУ свідомої бездіяльності.
Крім цього, НАБУ звернулося до Солом'янський суд щодо доступу до документів Міністерства екології у справі екс-міністрів Миколи Злочевського та Едуарда Ставицького. Їх підозрювали в розкраданні 51 млн грн на тендерах Мінекології з дистанційного зондування землі. Детектив НАБУ хотів отримати доступ до банківських документів. Суддя Бобровник відмовив йому, і справа розвалилася.
Схожий випадок був відносно клопотання НАБУ по справі про розслідування продажу продукції Одеського припортового заводу на більш ніж півтора мільярда гривень (неправомірна знижка склала 100 000 000 грн). Слідчі НАБУ 23 лютого 2016-го просили суд дозволити почитати Viber члена правління ОПЗ Ольги Ткаченко. Її листування повинна була вивести слідчих на кінцевого бенефіціара операції. Справа ОПЗ розглядав суддя Андрій Макуха, але саме в той день, коли надійшло клопотання, він поїхав на навчання. Суд проводив автораспределение, але дивним чином в систему не ввели номер справи за ОПЗ, а номер старого справи про розбій, яке розглядав Бобровник. Система автоматично направила розгляд клопотання до Бобровнику, який відмовив слідчим у доступі до листування Ткаченко. В суді ж помилку назвали "помилкою".
Ще цікавіше було зі справою екс-глави ГФС Романа Насирова, якому 2 березня 2017-го НАБУ вручило підозру. Перед цим йому стало погано, він потрапив у Феофанію, а в Солом'янський суд був доставлений у суботу. У вихідний день система автоматичного розподілу не працює, а тому справа потрапляє до чергового судді. Звичайно ж, в цей день чергував Олександр Бобровник.
7 березня Бобровник ухвалив рішення заарештувати колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насирова на 60 днів з можливим внесенням застави в 100 млн грн. Апеляційний суд залишив це рішення без змін, хоча прокурори вимагали збільшення суми застави до 2 млрд грн. Родичі знайшли 100 млн грн, і Насиров вийшов із СІЗО.
22 квітня 2017 р. Бобровник відмовився заарештувати екс-нардепа від "Народного фронту" Миколи Мартиненка і віддав його на поруки. САП вимагала для Мартиненко арешту на 60 днів з можливістю внесення застави на суму 300 млн грн. 20 квітня 2017-го детективи НАБУ затримали Мартиненко в рамках розслідування справи про закупівлі ДП "Східгзк" концентрату урану через австрійську прокладку. За даними слідства, колишній член парламентської фракції "Народного фронту" Микола Мартиненко є співучасником розтрати понад 17 млн доларів держпідприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Також Бобровник відпустив колишнього голови наглядової ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому під особисте поручительство кількох народних депутатів. Він також був фігурантом справи Мартиненко", а крім нього - також кримінального провадження за фактом нанесення збитків Одеському припортовому заводу на суму 205 млн грн. Прокурори САП наполягали на обранні для Сергія Переломи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 150 млн грн. За Перелому поручилися нардепи з "Народного фронту".
25 січня 2018 р. Бобровник відпустив главу Госаудитслужбы Лідію Гаврилову під особисте зобов'язання. САП і НАБУ чиновницю підозрюють у незаконному збагаченні на суму 10 млн грн.
На початку року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила щодо Бобровника дисциплінарне провадження у зв'язку з інформацією про отримання ним хабарів та вживання алкоголю на робочому місці.
Кримінальні справи проти судді
Виробництво № 4201500000000205 проти Бобровника було відкрито в лютому 2015-го по ч. 2 ст. 375 (завідомо неправосудне рішення).
Мова йшла про рішення судді по справі згаданого раніше Олександра Кучерявенко. Це виробництво ще в березні 2015 р. було об'єднано з іншим виробництвом № 42015100000000315 за фактом одержання неправомірної вигоди суддею.
У квітні 2016 р. слідчий прокуратури Києва Тимошенко Ст. А. виробництво закрив через відсутність складу злочину.
Друге виробництво № 42016000000000566 було відкрито в лютому 2016-го. Воно стосувалося постанови судді у справі Юрія Іванющенка. Саме Бобровник ніби зобов'язав заступника генпрокурора Юрія Столярчука закрити справу проти Іванющенко.
Генпрокуратура дійшла до Верховного суду, намагаючись оскаржити постанову Бобровника, але отримала відмову. У травні 2017 р. Верховний суд вдруге відкрив виробництво і витребував матеріали за скаргою в інтересах Іванющенка.
Прокуратура витребувала особиста справа судді Бобровника, а також отримувала доступ до документів Солом'янського суду. Щодо Бобровника велися негласні слідчі розшукові дії. У його кабінеті велася прихована зйомка, результати якої виявилися у активістів Автомайдана, і ті їх оприлюднили. З записів випливало, що суддя вживав спиртне в робочому кабінеті і вважав якісь гроші. На початку року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила щодо Бобровника дисциплінарне провадження у зв'язку з інформацією про отримання ним хабарів та вживання алкоголю на робочому місці.
"Проти Бобровника порушено кримінальну справу за ст. 375 КК України (завідомо неправосудне рішення). Але дуже скоро воно було закрито. Адвокати оскаржили закриття, і воно було відновлено. Тиждень тому нам стало відомо, що воно знову закрито. Чергове свідчення, як працює кругова порука і формується система залежних суддів. Прокуратура, з одного боку, покриває Бобровника, а з іншого - міцно тримає його за яйця і стискає їх, коли треба", - писали активісти.
Що з майном
В останній декларації покійного Олександра Бобровника можна побачити, що значна частина його майна належить співмешканці Любові Одинець.
Бобровник був співвласником київської квартири площею 45 кв. м, а також мав автомобіль марки Lexus IS 250 2008 р. випуску. Вартість квартири і авто не вказується. Крім них у Бобровника було паркомісце вартістю понад 94 тис. грн.
Його співмешканка Любов Одинець має квартиру в Києві 67,4 кв. м загальною вартістю 405 004 грн, земельні ділянки в Калинівці, Житомирської області (9957, 32297 кв. м), а також будинок в с. Камені Житомирської області (75,2 кв. м).
У графі "заробітна плата, отримана за основним місцем роботи", у Бобровника Олександра значиться сума 298124 грн. У Любові Одинець - 112663 грн.
