Алібі для карателя. Навіщо ЛНР чистять від ультрас "Зорі"

Каральної акції окупаційної влади Луганська проти що залишилися в окупованому місті фанатів луганської "Зорі" можна було очікувати вже давно. Надто вже відверто небезпечними для "молодої республіки" були чорно-білі
Фото: УНІАН

Днями так зване Міністерство держбезпеки так званої Луганської народної республіки бадьоро відрапортувало про ліквідацію "підпільної неонацистської організації, що діє під керівництвом СБУ". Члени цієї організації звинувачуються чи не у всіх смертних гріхах, зрозуміло, за версією "російського світу". Це і "неонацизм", і шпигунство на користь "фашистської України", і заклики до підриву конституційного ладу, і тероризм, і навіть масові вбивства на Майдані у Києві і в Будинку профспілок в Одесі.

При цьому "ліквідація підпільників" була оформлена МДБ ЛНР публічно і з особливою старанністю. Відеозаписи допитів "неонацистів" і навіть їхніх дівчат, обшуків в будинках юнаків опублікували всі сепаратистські ЗМІ. Виходячи з такого масштабу, можна було б подумати, що мова йде про гігантської мережі українського підпілля в Луганську. За словами глави "держбезпеки" Леоніда Пасічника в "неонацистського угруповання" складається до 32 осіб, проте за фактом затримано чотири молодих людини 18-19 років з угрупування ультрас "Зорі": Владислав Овчаренко, якого називають лідером неонацистського угрупування, Артем Ахмеров, В'ячеслав Український, Дмитро Крамаренко. Всі вони дали на камери "свідчення", в тому числі і один проти одного, і навіть назвали імена співробітників СБУ, які нібито займалися. Під час обшуків у молодих людей виявили листівки і стікери з українською державною символікою та символікою полку "Азов", "заборонена література" — роман Василя Шкляра "Чорне сонце" і кілька димових шашок (річ для українських ультрас цілком буденна). Так що зовсім не дивно, що головним "терористичним актом на території ЛНР", який ставиться в провину юнакам, є спалення прапора "молодої республіки" і запис цього підривної акта на відео.

Намагатися розібратися, які з озвучених сепаратистами звинувачень правдиві, а які вигадані, — справа невдячна. Ультрас цілком могли і листівки розклеювати, і СБУ якісь дані передавати. Також не потрібно зайвий раз пояснювати, що може чекати молодих людей з такими "статтями" — 15-20 років підвалу, якщо їх не обміняють. Не дивує і сам факт облави на ультрас "Зорі" — про те, що більшість з них патріоти України, було дуже добре відомо і по той, і по цей бік лінії розмежування. Дивно як раз те, що подібну полювання на ультрас організували тільки зараз, а не рік чи два тому.

Історія з "неонацистської" угрупованням почалася ще наприкінці нинішнього літа, коли на одній з нарад сепаратистського "уряду" глава ЛНР Ігор Плотницький влаштував публічну прочуханку "міністру внутрішніх справ" Ігорю Корнет, який ніяк не перешкоджає молодим людям фотографуватися в центрі міста в комендантську годину з українською символікою. Серед знімків, які викликали таке обурення "вождя", було і фото Овчаренко.

До речі, Корнет разом з іншим силовиком, Пасічником, були головними конкурентами влади і бізнесу Теслярської в ОРЛО. В результаті "викриття" в кінці вересня спроби державного перевороту" Корнета, за одними даними, Плотницький заарештував, за іншими — заборонив виїзд з "республіки", що, як мінімум, означає втрату колишнього впливу. Однак Пасічник все ще залишається на плаву і саме його кагебісти і влаштували облаву ультрас.

Так ось, буквально через кілька днів після публічного обурення Теслярської фотографіями з українською символікою схопили першу партію фігурантів. Ними виявилися троє студентів, яким влаштували публічне покаяння і лекцію з метою перевиховання. Тепер, судячи з усього, дійшла черга і до ультрас, однак так легко, як перша партія, вони явно не відбудуться. Тут гебешники взявся за справу серйозно.

Судячи з усього, що пережив постпереворотные чищення, швидше за все, завдяки своїм прямим зв'язкам з Кремлем, Пасічник тепер став стурбований і власним піаром в очах ватного населення "молодої республіки". Щоб у Теслярської не виникло спокуси зробити чергову спробу зняти голову МГБ з його хлібного місця, чому б не обзавестися стійким іміджем захисника "народу ЛНР" від українських диверсантів. Після того, як він розкрив цілу "мережу агентури СБУ" у мирному Луганську, переконати суспільство, що він, як і попередні змовники, планував піднімати народ з гаслом "Порошенко, введи війська", буде куди складніше. А апріорі неблагонадійні ультрас в якості мішені "блискучої операції з ліквідації" підходить просто ідеально. Великої небезпеки вони не представляють (ніякої зброї у цих "терористів" точно не було), а от речових доказів у вигляді листівок та української символіки хоч відбавляй. Так що найближчим часом можна очікувати від Пасічника нових публічних викриттів у справі про "неонацистського угруповання".

Але якщо абстрагуватися від особистих амбіцій і страхів Пасічника, то ситуація з "шпигунами і диверсантами" видається для "молодої Луганської республіки" не дуже оптимістичною. Надто вже часто там ловлять ультрас з листівками, то студентів з українськими прапорами, то зовсім вже дітей, які нібито співпрацюють з СБУ. Все це створює стійку картинку повного неприйняття "російського світу" молоддю Донбасу. Для нас цей факт про загалом очевидний.

Для не обтяженої постімперської ностальгією молоді всі ці спроби повернуться в загублений рай СРСР через біль, війну і страждання виглядають зовсім безперспективним ідіотизмом. А ось в ОРЛО щасливим мешканцям "молодої республіки" вже почали пояснювати цей нібито феномен цілеспрямованим підступністю українських спецслужб. Мовляв, нинішні 20-річні — "втрачене покоління", яке встигли зазомбувати русофоби-галичани з СБУ при повному потуранні "прогресивних сил російського світу". Мовляв, якщо б з ультрас в свій час працювали проросійські організації, то всі вони ходили б під російським триколором, наспівуючи "Катюшу".

І тут элэнэровцы кривлять душею. Проросійські організації з молоддю в Луганську працювали систематично, активно і не можна сказати, що зовсім вже безуспішно. Доказом чого служать і "титушки", і "антимайдани". Працювали вони і з футбольними фанатами, але тут успіхи були куди скромніше. За великим рахунком проросійська агітація серед ультрас була приречена на провал. Активне футбольне вболівання без патріотизму неможливо.

Захоплюються футболом виключно з любові до краси гри вболівають за "Барселону", "Реал" і збірну Бразилії, а не за дуже скромну за світовими мірками "Зорю". Російським шовіністам вболівати за команду з "недогосударства", яким вони щиро вважають Україну, теж якось не з руки. Так що ідейні луганські прихильники "русского мира" вболівали за "Спартак" і "Зеніт" і на секторі в Луганську їм особливо робити було нічого. І коли молодіжні "вожді" від Партії регіонів спробували взяти під своє крило ультрас "Зорі", отримали у відповідь як мінімум нерозуміння. Так що регіоналам довелося створювати альтернативне проросійське ультрас-рух невеликого числа проросійських ультрас та із залученням нового активу. Саме ці хлопці стали після окупації регіону активними вболівальниками збірної ЛНР" та інших навколофутбольних утворень "молодої республіки".

Так що "втрачене покоління" русского мира було втрачено не з-за браку правильних "вихователів", а через нездатність "російського світу" запропонувати хоч що-небудь перспективне юнаку, що обмірковує життя. Тепер же бойовикам Донбасу залишається хіба що влаштовувати завдяки "втраченому поколінню" яскраві піар-акції з ліквідацією "неонацистських угруповань", які і ватному населенню не дають розслабитися і зайвий раз замислитися про умови свого життя в "молодій республіці", і владі створюють імідж рятівників від настання злісних фашистів, і дають зайвий привід для зачисток підконтрольній території з черговими грабежами і отжимами, ну а тим, хто за два роки окупації ще не втік і ватником при цьому не став, чітко дають зрозуміти, щоб і не думали висовуватися. Як бачимо, все в традиціях того самого СРСР, повернутися в який так хотіли ті, хто кликав на Донбас путінські танки.