• USD 36.6
  • EUR 39.9
  • GBP 45.3
Спецпроєкти

100 загиблих за 11 місяців Як у 2021-му падали російські літаки та гелікоптери

У році, що минає, перше місце за кількістю авіаційних катастроф і аварій у світовому антирейтингу впевнено займає Російська Федерація

Місце падіння L-410 Turbolet у Татарстані, 10 жовтня 2021 р. /Пресслужба МНС РФ
Місце падіння L-410 Turbolet у Татарстані, 10 жовтня 2021 р. /Пресслужба МНС РФ
Реклама на dsnews.ua

Причому кількість катастроф не пов'язана з тим, що там почали літати. Йдеться виключно про системну кризу, яка посилюється в російській авіаційній сфері з моменту розвалу Радянського Союзу. Справді, з 250 радянських авіапідприємств, що знаходилися на території колишньої РРФСР і займалися розробкою та виробництвом літаків та гелікоптерів, залишилися декілька десятків, та й ті ледве зводять кінці з кінцями.

Як результат, у сфері цивільної авіації все обмежується концептами, прототипами та дослідними зразками. А у військовій — черговими варіаціями конструкцій радянських літаків МіГ-29 та Су-27 та вертольотів Мі-8 та Мі-24. А єдиний по-справжньому проривний проєкт Су-57 міцно застряг на етапі передсерійних зразків та державних випробувань, серійне виробництво постійно відкладається на невизначений час.

Системна криза в авіаційній галузі призводить до постійних відмов техніки, найчастіше з людськими жертвами. За 11 місяців нинішнього року в Росії відбулася 31 авіакатастрофа цивільних та військових літаків – загинуло понад 100 людей. Зупинимося докладніше на кричущих випадках.

Отже, 23 березня зазнав катастрофи на землі Ту-22М3 через нештатне спрацювання катапультних установок. Три льотчики загинули. 14 серпня в турецькій провінції Кахраманмараш зазнав катастрофи гідролітак Бе-200 зі складу літакової групи МНС та МО Росії, яка виконувала гасіння лісових пожеж. Загинув полковник — ас палубної авіації Євген Кузнєцов.

У цивільній авіації найбільш помітною стала катастрофа єдиного прототипу легкого військово-транспортного літака Іл-112В, який спалахнув і впав за півтора кілометра від аеродрому "Кубинка" 17 серпня. Сталося це під час підготовки до показових польотів перед вищим керівництвом країни на форумі "Армія-2021". До речі, конструктори знали, що літак не доведений до ладу, і тому за планом польоти мали здійснюватися поблизу аеродрому, щоб у разі непередбаченої ситуації в повітрі екіпаж мав змогу здійснити аварійну посадку. Не допомогло — у повітрі спалахнув правий двигун, і увесь літак згорів дуже швидко. У катастрофі загинули льотчики-випробувачі Микола Куїмов та Дмитро Комаров, бортінженер-випробувач Микола Хлудєєв.

Причина фатальної аварії Іл-112В є типовою для російської авіаційної промисловості. Через неможливість купувати двигуни українського виробництва росіяни спробували зробити копію, яка виявилася набагато гіршою за оригінал.

Літаків L-410 Turbolet за рік впало чотири штуки, загинуло 28 людей — переважно парашутисти. Останній випадок стався 10 жовтня в Татарстані, коли в літаку, що належав Мензелинському аероклубу, загинуло 16 людей. Варто сказати, що машина експлуатувалася 34 роки. Однак і це не рекорд — 3 листопада Ан-12, що впав в Іркутську при заході на посадку (загинули 7 людей), експлуатувався з 1953 р.! Машинам цього типу вже давно заборонені польоти у небі Європи, а літають вони лише у колишньому СРСР та Африці, оскільки замінити їх насправді нічим.

Реклама на dsnews.ua

Техніка російського виробництва масово падає у всьому світі. Яскравий приклад — події 8 грудня, коли в Індії розбився гелікоптер Мі-17В-5, на борту якого було 14 людей, зокрема начальник генерального штабу збройних сил країни генерал Біпін Рават, його дружина, помічник міністра оборони, охоронці та пілоти. Генерал Рават перебуває у шпиталі в критичному стані. Іронія долі полягає в тому, що саме він був основним лобістом закупівель російської авіаційної техніки для потреб ВПС Індії. Вертоліт був випущений на Казанському вертолітному заводі в 2012 р., тобто відлітав зовсім нічого.

А буквально наступного дня стало відомо про те, що в Перу було знайдено військово-транспортний вертоліт Мі-171Ш ВПС країни, що 7 грудня під час чергового вильоту зник . Усі п'ять військовослужбовців, які перебували на борту, загинули. Судячи з заводського номера, гелікоптер теж був зовсім не старий.

Підсумовуючи результат, можна сказати, що російська авіапромисловість переживає сумні часи — у конструкторських бюро стався суттєвий розрив поколінь та проєктувати щось нове просто нікому. Мало того, орієнтація на іноземні комплектуючі та розрив відносин з Україною призвела до того, що зараз проєктувати нові літаки просто неможливо – немає двигунів, немає основних компонентів.

    Реклама на dsnews.ua