100 вибухів і 602 постріли. Чи продовжиться "перемир'я" розведенням військ під Маріуполем

Ситуація на фронті, не дивлячись на миролюбні заяви президента і запевнення офіційних прес-служб, все-таки дуже непроста і має тенденцію до погіршення. Насамперед варто сказати, що постійні обстріли нашого угруповання на Донбасі з боку окупаційних корпусів нікуди не поділися — їх просто перестали враховувати в офіційних зведеннях від прес-служби штабу проведення ООС.

Склалася парадоксальна ситуація, при якій СММ ОБСЄ, яку попередні роки критикували за "сліпоту і глухоту", нині видає у своїх звітах реальну картину, яка разюче відрізняється від української версії, — з обстрілами, продовженням будівництва інженерних споруд і накопиченням боєприпасів і ПММ з боку бойовиків. Так, з нуля годин 27 липня і до 26 серпня включно місія зафіксувала 713 порушень режиму припинення вогню, в тому числі 100 вибухів і 602 черги і постріли.

Мало того, є інформація від місцевих жителів, що противник активно готується до продовження бойових дій, проводячи розвідку і дорозвідку наших позицій. Так, буквально в середу над Авдіївкою були відзначені прольоти безпілотників. І це при тому, що нашим військовим такі дії категорично заборонені.

Цікаво, що прес-служба, яка вимушена якось коментувати те, що відбувається, придумує різні виправдання на кшталт "обстріли були, але вони неприцільні". А коли вже діватися нікуди, скриплячи зубами, говорить про те, що противник веде агресивні дії. Яскравий приклад — 25 серпня, коли на скинутій з безпілотника протипіхотній міні підірвалися два морпіхи.

Взагалі ситуація з загиблими і пораненими ще більш парадоксальна. Для того щоб президент міг гордо сказати, що вже стільки-то днів в армії немає втрат, буквально всі випадки загибелі військових списують на небойові причини. Причому така ситуація вельми негативно впливає на боєздатність армійських частин, адже кожен солдат або офіцер розуміє, що наступним може бути він і на догоду миттєвим політичним інтересам його сім'я залишиться без підтримки держави.

Так, за час "повного і всеосяжного" перемир'я офіційно зареєстровані випадки загибелі на Донбасі сімох військовослужбовців, причому як мінімум в одному випадку це явно бойова втрата — старший сержант Сергій Похович з 57-ї бригади підірвався на протитанковій міні, здійснюючи виїзд на штатному автотранспорті.

Викликає багато запитань і вже згадуваний випадок від 25 серпня з пораненням двох військовослужбовців 37-ї бригади морської піхоти. Якщо реальна версія від штабу проведення ООС зі скинутої з безпілотника міною ПОМ-2, то де офіційну заяву від України про порушення перемир'я?

Мало хто звернув увагу на заяву Леоніда Кравчука про те, що вже узгоджені чотири нові ділянки для так званого розведення, а фактично одностороннього відведення військ. Причому якщо при Леоніді Кучмі наше військово-політичне керівництво відстоювало буквально кожну ділянку і йшлося всього про три, з розумінням того, що пропозиції росіян спрямовані тільки на одне — тактичне і стратегічне поліпшення позицій своїх збройних формувань, то тепер, судячи з усього, Україна пішла на всі пропозиції Кремля під соусом "мир за всяку ціну" і згодна відвести війська відразу на чотирьох ділянках.

Зрозуміло, що і ОБСЄ, і Кремль наполягають виключно на гуманітарному характері розведення військ. Однак зазначимо, що така процедура, по-перше, не прописана в Мінських угодах, а по-друге, попередній досвід свідчить про те, що російсько-окупаційні війська домовленостей не дотримуються і використовують процес виключно для посилення своїх позицій і тиску на наших військових.

Про це, до речі, прямо свідчить і географія можливих нових місць відведення: Щастя означає здачу стратегічно важливої Світлодарської ТЕЦ, яка опиняється під вогневим контролем противника, в Широкино — це наближення лінії фронту до Маріуполя. Тобто те, що не вдалося зробити воєнними зусиллями взимку 2015 р., бойовики отримають мирними — що називається "на блюдечку з блакитною облямівкою".

Як це відобразиться на бойовому дусі військових? Погано, але офіційно все буде в рамках пристойності — за рік начальник Генерального штабу Руслан Хомчак зміг прибрати з командування бригад і вище всіх, хто має бойовий досвід і може відкрито виступити проти. Когось перевели на штабну роботу, когось відправили вчитися в академію (так, так — в армії є і такий цікавий спосіб), хтось пішов сам, не витримавши повернення "шариковщини" і совка.

У ситуації, що склалася, коли йде відверта здача позицій по Донбасу і приниження ролі армії, а план Путіна під виглядом імплементації формули Штайнмайєра як ніколи близький до початку втілення, вся надія на українське громадянське суспільство і організації патріотів. За взяття Широкино "Донбас" і "Азов" поклали чимало своїх бійців, а промзона Авдіївки взагалі просто заставлена пам'ятними знаками на місці загибелі наших солдатів і офіцерів. Та й марш ветеранів АТО 24 серпня показав, що багато українців з активною позицією уважно стежать за діями влади. Так що є кому встати на шляху великої зради, якщо (коли?) на неї зважаться в Офісі президента Зеленського.