• USD 27
  • EUR 32.8
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Дорослі ігри. Як Вірастюка зробили нардепом з перевагою в один голос

Результати голосування можуть бути спотворені настільки, що існування інституту вільних виборів в Україні опиниться під загрозою, — попереджають 10 суддів Великої палати Верховного суду

Василь Вірастюк
Василь Вірастюк / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Отже, Василя Вірастюка все-таки протиснули до Верховної Ради. Центральна виборча комісія зареєструвала його народним депутатом, який переміг на довиборах у Верховну Раду на окрузі №87 в Івано-Франківській області.

Однак взагалі-то головне в цій історії — зовсім не те, що фракція парламентських «слуг народу» поповниться Вірастюком. Головне — те, що Банкова змогла отримати перевагу у Великій палаті Верховного суду. І залишається тільки здогадуватися: це всього лише ситуативна перевага, або ж Банкова зуміла підім'яти під себе Велику палату надовго.

«Самі верховні» судді

Зараз у Верховному суді 163 судді. Вони поділені на чотири касаційних суди (у складі Верховного суду): адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. Над ними стоїть Велика палата, в яку кожен з чотирьох касаційних судів делегував по п'ять суддів. Також за посадою в неї входить голова Верховного суду Валентина Данішевська. Разом — 21 суддя Великої палати. Це, так би мовити, «самі верховні» судді. Вони мають повноваження бути вищою інстанцією в тих судових спорах, де роль суду першої інстанції грає касаційний суд.

Саме до цієї категорії відноситься справа Вірастюка. І саме тому ця справа стала знаковою. Протистояння в окрузі №87 висуванця «слуг народу» Василя Вірастюка та кандидата від партії «За майбутнє» Олександра Шевченка, за великим рахунком, цікавить тільки уболівальників цих команд. А ось здатність Великої палати протистояти тиску Банкової — це те, що стосується всіх.

Бо попереду — великі вибори. Не локальні, в якихось окремо взятих округах або містах, а всеукраїнські — президентські і парламентські. Чергові або дострокові.

На цих виборах теж напевно буде багато судових суперечок як на старті, так і на фініші виборчої кампанії. На старті — наприклад, якщо деякі популярні кандидати на президентський пост або деякі реально діючі партії не будуть допущені до виборів. На фініші — наприклад, якщо ЦВК почне в масовому порядку повторювати те, що вона зробила в окрузі №87: анулювати результати голосування на окремих ділянках, тобто відмовляти тисячам виборців в обліку їхніх голосів.

Реклама на dsnews.ua

І у всіх цих судових розглядах останнє слово буде за Великою палатою.

Вистава на дві дії

Історія з Вірастюком подібна спектаклю в двох діях. І судових справ теж було дві.

Приводом для першої справи (№9901/114/21) стала постанова ЦВК від 22 квітня, яка визнала Вірастюка переможцем виборів в окрузі №87. За даними ЦВК, Вірастюк отримав 15 536 голосів, а Шевченко — 15 114, всього лише на 422 голоси менше. При цьому ЦВК відмовилася враховувати 3189 голосів на шести виборчих дільницях. Шевченко заперечив цю постанову ЦВК в Касаційному адміністративному суді (КАС) у складі Верховного суду.

27 квітня колегія суддів КАС відхилила позов. Але Шевченко подав апеляцію, і 1 травня Велика палата прийняла постанову, в якій визнала дії ЦВК протиправними і скасувала протокол ЦВК від 22 квітня. Відповідно до цього рішення Великої палати 5 травня ЦВК відмовила Вірастюку в реєстрації його народним депутатом України. Кінець першої дії.

В антракті глядачам нічого не показували. Тільки чути було, як за сценою хтось дуже незадоволений. З чуток, Зеленський особисто дзвонив в ЦВК. А може, і не дзвонив, може, в ЦВК просто телепатично прочитали побажання Банкової, але, так чи інакше, 19 травня ЦВК прийняла нову постанову, якою знову визнала Вірастюка переможцем виборів в окрузі №87. На наступний день Зеленський особисто на пресконференції переконував журналістів: «Упевнений, що ЦВК діяла законно. Упевнений, що Вірастюк переміг у цьому окрузі. Упевнений, він всіх на ділянках там розбив. Я так вважаю".

Постанова ЦВК від 19 травня стала приводом для нової справи (№9901/173/21). 23 травня колегія суддів КАС, враховуючи позицію Великої палати, скасувала протокол ЦВК про перемогу Вірастюка, а також скасувала рішення ЦВК про анулювання результатів голосування на шести ділянках. ЦВК подала апеляцію, і 5 червня Велика палата прийняла постанову, якою повністю задовольнила ЦВК. «Слуги народу» аплодують, всі інші в шоці. Кінець вистави.

Чого добилася Банкова

Тепер оцінимо, як за ці п'ять тижнів, що минули між постановами Великої палати від 1 травня і від 5 червня, змінилася розстановка сил всередині Великої палати. На судовому засіданні 1 травня були присутні 18 «самих верховних» суддів (троє були відсутні). І переважна більшість їх проголосувала за постанову, яка не сподобалася Банковій. Тільки троє з 18 виступили з окремою думкою, в якій повністю підтримали дії ЦВК. Тобто співвідношення сил було 15 проти 3 (при трьох відсутніх).

Судове засідання 5 червня проходило вже в повному складі. Готовність як і раніше чинити опір тиску Банкової виявили 10 «самих верховних» суддів (в їх числі голова Верховного суду Валентина Данішевська). Решта 11, з мінімальною перевагою в один голос, таки проголосували за постанову на користь Вірастюка.

Наведемо деякі аргументи, якими Велика палата обґрунтувала свою нову точку зору. Це «необхідність якнайшвидшого формування складу органу законодавчої влади»; «дотримання найкращого балансу між правами виборців, правами кандидатів і необхідністю забезпечення громадян України працюючим в законному складі законодавчим органом»; «очікування громадян України на формування повноважного і повного складу Верховної Ради України в розумні терміни».

Важко повірити в те, що судді, які писали цю постанову, не знають про те, що у нас 26 округів окуповані Росією і взагалі не представлені у Верховній Раді, тому «очікування громадян України на формування повного складу Верховної Ради» ніяка ЦВК не здатна реалізувати. І одним депутатом більше або одним менше, це для функціонування Верховної Ради і для її повноважності не має значення. Але ось для Банкової, звичайно, має велике значення — одним «слугою народу» більше або одним менше. Схоже, судді у своїй постанові зашифрували саме цей сенс.

Принаймні, саме цей аргумент вони зробили головним. «Велика палата вважає, що в даному випадку, відшукуючи баланс інтересів між різними сторонами виборчого процесу і суспільства, ЦВК прийняла пропорційне рішення, яке відповідає меті проведення виборів — якнайшвидше формування повноважного складу органу законодавчої влади та забезпечення інтересів абсолютної більшості виборців на окрузі», — записано в постанові.

Наслідки для майбутніх виборів

Втім, є в постанові і такі фрази, з якими не можна не погодитися. На думку суддів, ситуація, що виникла, «обумовлена дефектами в законодавстві, вимагає якнайшвидшого врегулювання на законодавчому рівні і не може бути усталеною». «Основною проблемою, з якою зіткнулися всі учасники виборчого процесу по цій справі, в тому числі ЦВК, є недосконалість виборчого законодавства», — підкреслюють судді і наполягають, що ця проблема повинна бути вирішена суб'єктами законодавчої ініціативи.

Звичайно, перспективи того, що «слуги народу» позбавлять себе цього механізму «коригування» результатів виборів, дуже сумнівні. Тому можна чекати, що збудуться найгірші прогнози.

«Вважаємо, що спосіб, яким діяла ЦВК, не дозволив встановити результат дійсного волевиявлення виборців в окрузі №87, а навпаки, ще більше спотворив такий результат. Крім того, такі дії ЦВК, «схвалені» Великою палатою Верховного суду, створили ризик того, що в майбутньому будуть повторюватися ситуації, при яких через відсутність в пакетах виборчої документації певної кількості бюлетенів, в яких зафіксовано волевиявлення виборців, не будуть враховані голоси значно більшого числа виборців на багатьох дільницях по всій Україні. Таке неврахування для досягнення нібито цілі правомірного оперативного встановлення результатів виборів може спотворювати результати голосування настільки, що існування інституту вільних виборів буде під загрозою». Це попередження висловили в своїй особливій думці 10 суддів Великої палати Верховного суду.

Звичайно, все це не означає, що Банкова вже підім'яла під себе Велику палату і весь Верховний суд. Перш ніж робити подібні висновки, все-таки потрібно дочекатися рішень Верховного суду по інших резонансних справах, критично важливих для Банкової, і потім подивитися, яку позицію займе Велика палата на апеляції.

А ось який висновок можна робити вже зараз — це те, що Банкова чітко всім показала своє бажання і вміння досягати потрібного результату будь-якою ціною. І те, що відбулося в окрузі №87, може виявитися лише дитячою забавкою порівняно з дорослими іграми на майбутніх великих виборах.

    Реклама на dsnews.ua