62 мільйони гривень та блекаут. Суд розглядає справу Держспецзв'язку

У Вищому антикорупційному суді України триває підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №991/7357/25, яке стосується підозри у привласненні 62 млн грн бюджетних коштів, виділених Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) для закупівлі спеціального обладнання програмного забезпечення.

Взагалі, підготовче судове засідання у цій справі щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем розпочалося ще 6 липня 2025 року, однак з наявністю об’єктивних причин проведення неодноразово відкладалося і триває до сьогодні.

Ні розписки, ні акту

Суть справи, як уже писала "ДС", наступна. У 2020 році Держспецзв'язку було доручено модернізувати систему захисту державних інформаційних ресурсів в умовах кіберзагроз з боку Росії. Зокрема – оновити відповідне обладнання та програмне забезпечення.

На основі тендерів було укладено контракти на постачання ПЗ і його модернізацію та відповідних послуг із двома українськими компаніями на загальну суму 285 мільйонів гривень. Усі необхідні роботи були виконані у 2022 році, проте 20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили групі із шести осіб (зокрема тодішньому голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику Віктору Жорі та власнику IT-компаній Роману Ковалю) про підозру у незаконному заволодінні грошовими коштами. Мовляв, реальна вартість закупленого обладнання та ПЗ становила лише 223 мільйони гривень, а різницею у 62 мільйони нібито заволоділи члени корумпованого угруповання.

Втім, як пояснює "ДС" Юрій Щиголь, сторона звинувачення проігнорувала той факт, що модернізація національної системи захисту інформаційних ресурсів – це не просто придбання обладнання та ПЗ. Все це ще треба налаштувати, що теж вартує грошей.

Поки САП готувала обвинувальний акт, Віктор Жора був мобілізований і зараз воює під Покровськом на посаді командира взводу оперативного призначення. І з цієї причини не міг брати участь у судових засіданнях (тому вони, власне, переносилися). Але в результаті було вирішено, що Віктор Жора зможе брати участь у процесі по відеоконференції. Якщо, звичайно, не буде на цей час на передовій.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 3 листопада, Віктор Жора зміг взяти участь. З'ясувалося, що обвинувального акту він взагалі не бачив – на момент вручення цього документу іншим обвинуваченим він уже був мобілізований.

Відповідно до ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, до обвинувального акту обов'язково має додаватися розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту. Її не було. Прокурор від САП Сергій Савицький перейшов у наступ. У своєму виступу він заявив, що відправив обвинувальний акт поштою за місцем мешкання, про що є підтвердження.

"Я вважаю, що це підтверджує і факт вручення", – заявив обвинувач. Додавши, що підтвердження факту вручення, тобто розписки, у нього немає. На думку Сергія Савицького, обвинувачений навмисне скористався мобілізацією, щоб не отримувати обвинувальний акт.

Чи зможуть прокурори покращити ситуацію під Покровськом

Продовження підготовчого судового засідання відбулось 10 листопада. Слід зазначити, що це перше засідання у цій справі, яке відбулося цього року за умов планових та аварійних відключень електроенергії – так званих "блекаутів".

Засідання призначене на 8:00, але о 8:05 вимикається електрика. Чітко за розкладом. Тож ніхто не хвилюється. Тим більше, що Вищий антикорупційний суд – структура незалежна, і має власні генератори. За кілька хвилин світло з'являється, відеозв'язок відновлюється.

"Оскільки прокурор заявив, що я навмисне ухилявся від отримання обвинувального акту, то хочу запитати – з якого часу військова служба під час війни у нас вважається навмисним ухиленням? І не було б справедливо у такому разі запитати, а чи не навмисне ухиляються слідчі та прокурори від захисту територіальної цілісності та суверенітету України за допомогою своїх відстрочок від мобілізації? Враховуючи ситуацію на Покровському напрямку, вона швидше за все покращилася б, якби захисників на цій ділянці було б більше", – каже Віктор Жора.

Його захисник, адвокат Іван Тесленко, у своїй промові зазначає, що вимогу КПК України щодо обов'язкової розписки про отримання обвинувального акту прокурор не виконав. Отже, обвинувальний акт має бути повернутий, після чого вручений належним чином.

А то, на думку Івана Тесленка, його підзахисний замало того, що не знає, в чому його звинувачують, але взагалі юридично не є обвинуваченим.

Що, де і коли — обвинувачення не знає

Щодо інших обвинувачених захист також подає клопотання про повернення обвинувального акту. Нагадаємо, що на попередньому підготовчому засіданні було подано клопотання про повернення обвинувального акту захисником Романа Коваля, якого сторона звинувачення вважає нібито організатором корумпованого угруповання.

"Що стосується обвинувального акту щодо мого підзахисного, то там спочатку перераховуються його посадові обов'язки, а потім людину звинувачують у тому, що вона їх виконувала. У чому тут злочин? Прошу суд повернути обвинувальний акт прокурору для доопрацювання", – каже захисник Юрія Майструка, співробітника державного підприємства "УСС".

Щодо обвинувального акту стосовно колишнього голови Держспецзв'язку, бригадного генерала Юрія Щиголя, то його захисник також наполягає на його поверненні у зв’язку із суттєвими недоліками та його невідповідності вимогам кримінально-процесуального законодавства.

"У цьому документі є відомості, які є лише припущенням сторони обвинувачення. Що прямо суперечить вимогам ст. 62 Конституції України – обвинувачення має містити відомості лише про ті обставини, які в дійсності встановлені досудовим слідством та підтверджуються належними і допустимим доказами. Сторона обвинувачення стверджує про існування організованої групи та наявність плану злочинної діяльності, але в обвинувальному акті навіть не зазначено ні місце, ні обставини, за яких було створено цю вигадану злочинну групу. А детективи та прокурор наділили в ній Юрія Щиголя "функціями", які є вигадками та припущеннями, не підтвердженими доказами", – каже адвокат Костянтин Грицишен.

За його словами, у документі багаторазово згадуються фрази "у невстановлений час", "у невстановленому місці", що звучить досить дивно. Якщо, звичайно, вважати, що досудове розслідування було повноцінним та коректним.

"В обвинувальному акті містяться формулювання, які прямо порушують принцип презумпції невинуватості. Так у документі зазначається, що обвинувачений вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення, тоді як обвинувальний вирок судом не винесено і провину ще доведеться довести. Аналогічні формулювання вказані й щодо інших обвинувачених", – зазначає захисник.

"Крім того, в обвинувальному акті відсутні відомості щодо всіх детективів і слідчих, а дані про їхні посади не відповідають відомостям, зазначеним у процесуальних документах кримінального провадження", – каже своєю чергою Юрій Щиголь.

У виступі захисник також зазначає про незаконне розсекречення одним із детективів, який вже звільнився з НАБУ, таємних документів та використання їх під час проведення слідчих дій, у тому числі і надання іншим особам. Про яке належне досудове розслідування говорить сторона обвинувачення?

Одним словом, захист обвинувачених наполягає на тому, що обвинувальний акт має бути повернений прокурору для приведення його у відповідність до норм та положень КПК. І щоб було зрозуміло – у чому, власне, когось звинувачують.

Наступне судове засідання у справі про 62 мільйони гривень Держспецзв'язку призначено на 1 грудня, і якщо суд погодиться з клопотаннями захисту, прокурорам напередодні різдвяних та новорічних свят доведеться додатково неабияк попрацювати. Раз вже не вдалося це зробити до ладу за півтора роки.

Автор: Сергій Нікітін