62 мільйони на паузі. Кому вигідно затягувати справу щодо Держспецзв’язку

У Вищому антикорупційному суді України 14 серпня відбулося друге засідання у справі про привласнення 62 мільйонів гривень, виділених Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) для придбання обладнання та програмного забезпечення.

Перше засідання, що мало відбутися ще 6 липня 2024 року, перенесли через те, що один з обвинувачених не з’явився — і ніхто не знав, де саме він перебуває. Друге засідання також перенесли: обвинуваченого знайшли, однак до суду він так і не прийшов.

Скільки коштує секретне програмне забезпечення

Держспецзв’язку — державний орган, що забезпечує функціонування та розвиток державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізацію державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, використання радіочастотного ресурсу України, поштового зв'язку спеціального призначення та урядового фельд'єгерського зв'язку тощо.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), встановили (нібито, оскільки нічого з цього досі не доведено у суді), що у 2020-2022 роках бізнесмен Роман Коваль разом з керівництвом Держспецзв'язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Дві підконтрольні Роману Ковалю компанії "Інсайд Солюшенс" та "Сембер Трейд" уклали з Держспецзв'язку договори на постачання програмного забезпечення (ПЗ) та послуг. Державне відомство перерахувало їм понад 285 млн грн. Та реальна вартість ПЗ, за інформацією НАБУ та САП, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн начебто заволоділи члени корумпованого угруповання, які для легалізації вивели кошти на рахунки закордонних підконтрольних компаній та зрештою поділили.

Захист же наполягає, що йдеться зовсім не про "прокручування схеми". Кошти витрачено на створення державної інформаційної платформи для електронних реєстрів — Дія.Engine. Вона дає змогу держорганам розробляти реєстри різного рівня складності за допомогою простих інструментів, а також автоматизовувати державні послуги та бази даних. Сьогодні на цій платформі працює близько 100 державних реєстрів, серед них — еВідновлення, реєстр ВПО, еДозвіл, реєстр медичних виробів. І Дія.Engine уже зекономила мільярди гривень бюджету.

Як зауважує захист відповідачів, контракти з інтеграторами були укладені через відкриті тендери. У 2021 році договір з "Інсайд Солюшнс" на 124,9 млн грн передбачав, що 76,5% коштів пішло на послуги міжнародної компанії EPAM Systems, яка розробляла ключові модулі. У 2022 році контракт із "Сембер Трейд" (174,9 млн грн) мав аналогічну структуру — понад 76% знову було спрямовано на роботи EPAM.

Саме українські інтегратори забезпечували те, чого не могла зробити іноземна компанія без доступу до інфраструктури: налаштування ПЗ, побудову комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), інтеграцію з більш ніж 300 державними реєстрами, державну експертизу й навчання персоналу. Така модель є типовою для ІТ-закупівель у державі і без цієї ланки система просто не запрацювала б.

Однак 20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили групі з 6 осіб (тодішньому голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю та його заступнику Вікторі Жорі; гендиректору та співробітнику держпідприємства; власнику групи компаній Роману Ковалю та одному його працівнику) про підозру у незаконному заволодінні коштами. 

Перше засідання у справі мало відбутися лише за півтора року, у липні 2024-го. Однак його перенесли через відсутність одного з обвинувачених. Втім, і на другому засіданні справа ніяк не зрушила з місця. 

У справу втрутилась ТЦК

Друге засідання у справі №991/7357/25 відбулось 14 серпня у залі №5 Вищого антикорупційного суду — колись тут було одне з приміщень "Брокбізнесбанку", що закрився у 2014 році через неплатоспроможність.

З присутніх — суддя Вищого антикорупційного суду Лариса Задорожна, прокурор від САП, два журналісти (проти їхньої присутності ніхто не проти), кілька вільних слухачів, вісім захисників та п`ятеро обвинувачених. Однак одного обвинуваченого не вистачає. Віктор Жора, як і попереднього разу, знову не з’явився до суду — сторона обвинувачення не змогла вручити йому повістку. Та якщо під час першого засідання його місцеперебування було невідомими, зараз ситуація інша: Віктора Жору мобілізували, і він проходить базову загальновійськову підготовку.

У результаті слухання у справі №991/7357/25 тривало недовго, адже без одного з обвинувачених проводити засідання, згідно із законом, не можна. Суддя Лариса Задорожна пропонує перенести засідання. Повноважний представник САП, прокурор Ігор Ткач не проти. Захист трохи розгублений, бо знову відбувається затягування часу. "Це, звісно, незручна ситуація. Треба врешті поставити крапку в цій справі — неприємно перебувати у статусі підозрюваного, тим більше, коли доводиться поєднувати судові засідання з робочими відрядженнями. Важливо розуміти: йдеться не лише про придбання програмного забезпечення, а й про комплекс робіт із його впровадження та налаштування. Це складні послуги, які стосуються державних систем і потребують доступу до інформації з обмеженим доступом, зокрема пов’язаної з державною таємницею. Тож виконувати такі завдання можуть лише фахівці з відповідними допусками, і ці послуги теж мають свою вартість", — наголошує колишній керівник Держспецзв’язку, а тепер офіцер зі спеціальних доручень ГУР бригадний генерал Юрій Щиголь.

Врешті Вищий антикорупційний суд переніс засідання на 22 вересня, однак немає жодних гарантій, що наступні засідання відбудуться. Адже Віктор Жора до того часу напевне завершить базову загальновійськову підготовку і вирушить до війська. А без нього у суді ніяк. А отже, справа знову зависне у повітрі.

Автор: Андрій Кузьмін