Позаконкурсна комісія. Як "соросята" витісняють професіоналів у владі

Влітку 2019 р. в Україні почав роботу Держагентство етнополітики і свободи совісті, яке в експертному співтоваристві отримало простонародне назва - ГосХристос. Після довгих перипетій з відбором та призначенням голови агентства Кабінет Міністрів зробив свій вибір - "головною релігії" стала соціолог, викладач Києво-Могилянської академії і експерт фонду "Відродження" Олена Богдан.

До 2009 р. питання релігії в Україні курирував Держкомітет у справах національностей і релігій. Після його ліквідації у період правління Віктора Януковича державною політикою у сфері міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин та релігії займалося Міністерство культури. При новому прем'єрі Олексія Гончаруке справи духовні були виділені в компетенції окремого агентства, а щоб все було юридично правильно, був оголошений конкурс на керівника.

У фінал вийшли два досвідчених і шанованих кандидата - кандидат політичних наук зі Львова Андрій Юраш та заступник голови партії "Християнсько-демократичний союз" Юрій Решетніков. Але результати конкурсу обнулили, комісія дала Андрію Юрашу 0,5 бала "за досягнення результатів". До наступного етапу розгляду Кабміном - не були допущені ні Юраш, ні його єдиний на той момент конкурент Юрій Решетніков.

При чому тут Томос

Ще рік тому слово "Томос" звучало на кожному кроці. Тоді ще президент Петро Порошенко намагався використати будь-яку можливість, щоб завоювати симпатії українців, і вибрав церковну тему однієї з найбільш топових для своєї виборчої кампанії. Одним з головних ідеологів створення Православної церкви України і отримання Томосу став Андрій Юраш, який очолював департамент з питань релігій та національностей Мінкультури. Пізніше він був нагороджений президентом орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

У той же самий час Юрія Решетнікова називали мало не креатурою екс-"регіонала" Вадима Новінського, який відстоював якраз протилежні погляди на ідею створення ПЦУ та посилення Московського патріархату на теренах України.

Але повернемося до питань Госэтнополитики. Юраш, як не крути, був людиною Порошенка після отримання Томосу і створення ПЦУ. А нова влада досить неохоче залишає на посадах прихильників попередньої влади. Хоча релігієзнавець Дмитро Горевий стверджує, що Юраш був креатурою Арсенія Яценюка і до Порошенко має дуже опосередковане відношення, думка не змінилася. Плюс до цього додався неприємний для кандидата момент, адже він став фігурантом кримінальної справи за переслідування священика з Рівного. У ЗМІ навіть з'явилася інформація, що Юраш намагається зам'яти справу, адже воно може перешкодити йому зайняти бажану посаду.

Другий претендент на "трон" Держагентства етнополітики і свободи совісті Юрій Решетніков очолював департамент Держкомрелігії ще при Вікторі Ющенку. Він відомий тим, що є активним лобістом і прихильником Української православної церкви Московського патріархату. Що плюсів при нинішній владі йому не додало, тому як в черговий раз можна нарватися на звинувачення у зраді національних інтересів на користь Росії.

Звідки повіяв вітер

В Україні з приходом Зеленського до влади все частіше говорять про вплив американського мільярдера Джорджа Сороса на кадрову політику представників Кабміну. Він фінансував ряд проектів через фонд "Відродження", багато і часто висловлювався про нашій країні і, цілком ймовірно, буде продовжувати відстоювати свої інтереси. Одна з кандидатів, яка вийшла у фінал конкурсу і посіла третє місце за набраними балами, Олена Богдан, якраз працювала експертом фонду "Відродження". В її декларації кандидата на держпосаду зазначено, що Богдан володіє або є співвласником трьох квартир в Києві та Вінниці, а також земельних ділянок у Київській області загальною площею близько 1700 кв. м.

Не будемо висувати теорію, що вона є представником тих самих "соросят" і саме це вплинуло на її успішне участь у відборі. Просто скажемо, що сам президент Володимир Зеленський в інтерв'ю змушений відмовлятися від того, що і він є одним з представників "пташенят Сороса" в Україні.

Що ще відомо про Олену Богдан? Вона є доцентом Києво-Могилянської академії, автором низки видань з соціології, кандидатом соціологічних наук, має значний міжнародний досвід у сфері соціальних досліджень, зокрема, в Оксфорді, Лондонській школі економіки і політичних наук, Стенфорді і Торонтському університеті. Крім соціології, Олена Богдан спеціалізується на понятті сучасної релігійності.

"Я подав до Кабінету Міністрів свої пропозиції. Я вибрав Олену Богдан і рекомендував її Кабінету Міністрів на цю посаду", - коротко і сухо повідомив Бородянський. Найближчим часом її має затвердити Кабмін, і причин, чому цього не станеться, не так вже й багато. Можна тільки задатися питанням, для чого ці конкурси та конкурсні комісії потрібні, якщо все одно потім чиновник одноосібно приймає рішення, кого брати на посаду, а кого ні. Всі ці довгі процедури, опитування, документи, збори кворуму і комісій, оцінки та ін. носять лише рекомендаційний характер. Навіть у правлячій більшості процедуру такого призначення вважають непрозорою. Присутня на співбесіді на посаду голови Держслужби етнополітики депутат "Слуги народу" Ірина Верещук вважає недосконалим механізм, за яким незалежно від підсумків конкурсу на посаду голови цієї держслужби остаточне рішення буде залежати від однієї людини - прем'єр-міністра України.

Але не тільки релігією належить займатися однопрізвищниці екс-голови Офісу президента України, але і захистом нацменшин. Представляючи в 2018 р. саму ідею Державного агентства етнополітики і свободи совісті, тоді ще міністр культури Євген Нищук не приховував, що воно створюється у зв'язку з наданням Томосу. Але однією з головних цілей агенства (що навіть прописано в назві) є припинення нетерпимості або нетолерантності по відношенню до якого-небудь етносу. Він нагадував, що Україна є поліконфесійною країна, мультикультурна і з великим культурним розмаїттям. Але яким чином це все буде реалізовуватися, якими новими механізмами, до цього ще не прописаними в законах і Конституції, буде припинятися нетерпимість і нетолерантність, він не згадав.

Згідно з пояснювальною запискою Кабміну в останні роки в Україні загострилася конфліктогенна ситуація в релігійній сфері, агресія Росії спричинила кризу ідентичності у найбільшому за кількістю громад православному об'єднання - Української православної церкви Московського патріархату. З цього випливає, що Держагентство буде боротися за незміцнілі тіла і душі українців, які можуть піддатися згубного впливу Кремля.

І все б добре, але сам Бородянський, який фактично в ручному режимі вибрав Олену Богдан, на даний момент знаходиться в підвішеному стані, і немає впевненості у його подальшій долі на посаді міністра. Справа в тому, що президент Володимир Зеленський вже поставив перед прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком невідкладне завдання з реорганізації Кабміну. Може змінитися склад і зарплати міністрів у бік зменшення, а останнє може не влаштувати відомого медіаменеджер.

До того ж Міністерство культури, молоді та спорту хочуть розділити на два органу: безпосередньо Мінкульт і Міністерство молоді і спорту, як це було раніше. Якщо в міністерстві відбудеться такий поділ, то Володимир Бородянський або втратить свою посаду, або стане головою Мінкульту.

Поки ми обговорюємо вічне питання, чи варто державі втручатися в питання церкви і релігії, це вже відбувається. Зі скандалами, з політичною доцільністю, скасованими конкурсами та іншими аспектами бюрократичної машини.