• USD 28.2
  • EUR 34
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Артем Филипенко: Київ може натиснути на сепаратистів Придністров'я, продаючи енергію Кишиневу

Про перший візит президента Молдови Маї Санду в Київ, його причини та можливі результати "ДС" поговорила з експертом Національного інституту стратегічних досліджень Артемом Филипенком

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко / Facebook.com
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Чому свою першу закордонну поїздку президент Молдови Мая Санду здійснила саме до Києва?

А.Ф. Тут як мінімум дві причини. По-перше, Молдова безпосередньо межує лише з двома країнами — Румунією та Україною. Відповідно, потрібно розвивати добросусідські відносини. По-друге, за попередника Санду Ігоря Додона відносини з Україною склалися не найкращим чином. З Україною так сталось тому, що Додон якось зробив заяву, що Крим де-факто російський. Це зробило його персоною нон грата в Україні — він не зустрічався ні з Петром Порошенком, ні з Володимиром Зеленським. Тепер Мая Санду вирішила відновити контакти з сусідами: 29 грудня відбувся візит в Молдову Клауса Йоганніса, президента Румунії (ця поїздка до Кишинева стала для румунського президента першою з 2014 року), а Санду перший візит здійснила до Києва.

"ДС" А в чому інтерес України в цьому візиті?

А.Ф. По-перше, це відновлення діалогу між двома державами на рівні президентів України та Молдови, це очевидний позитив. Крім того, є ціла низка питань у двосторонніх відносинах, які потрібно вирішити. Значення Молдови не вимірюється її розмірами як держави, кількістю населення або обсягом ВВП. Тобто, попри те, що Молдова невеличка держава, вона відіграє для України важливу роль — це пов’язано в першу чергу з придністровським конфліктом. Але крім нього є низка економічних, екологічних, енергетичних, соціальних питань. Є питання використання ресурсів річки Дністер, яка є транскордонною. Питання торгівлі теж присутнє, хоч ринок Молдови непорівнянний з ринками інших країн, але певний резерв для розвитку двосторонньої торгівлі є. Плюс, окрім всього іншого, протягом останнього року громадяни Молдови стали однією з найчисельніших іноземних груп, які відвідують Україну, в тому числі з туристичною метою. Звісно, через ковід у 2020 році турподорожі значно скоротились, але для більшості молдован відпочинок на українських курортах давно є традиційним.

"ДС" Щодо Придністров’я. Кажуть, на зустрічі із Зеленським Санду могла попросити його про економічну блокаду цього невизнаного утворення. Чи піде Київ на це?

А.Ф. Питання в тому, що розуміти під економічною блокадою, бо з точки зору придністровських сепаратистів будь-які кроки з боку України по наведенню порядку на кордоні вже виглядають як економічна блокада. Вони говорять про таку блокаду з боку України і Молдови ще з 2006 року, коли Україна запровадила правило, відповідно до якого придністровські товари могли йти через кордон лише за наявності офіційних документів Молдови. Потім вони почали говорити про блокаду, коли Україна ввела певні обмеження у зв’язку з початком російсько-української війни. Після того, як Україна вирішила запровадити спільні українсько-молдовські прикордонні пости, Тирасполь знову згадав про блокаду. Вони увесь час говорять про блокаду, бо вважають себе незалежною державою і таким чином намагаються себе позиціювати.

Насправді питання полягає у відновленні контролю Кишиневом придністровської ділянки україно-молдовського кордону. Вона де-факто є відкритою, адже охороняється лише з нашого боку: на іншому боці знаходяться незаконні збройні формування сепаратистів. Окрім цього, потрібні більш жорсткі заходи з боротьби з контрабандою, жорсткіші заходи по боротьбі із "сірими" схемами. Гадаю, цього було б більш ніж достатньо, щоб змусити Придністров’я до більш продуктивного діалогу з Кишиневом. Є ще одне питання, якого торкнулись під час візиту, воно стосується енергетики. Сьогодні основна частина електрики правобережної Молдови забезпечується Молдавською ДРЕС, яка розташована на неконтрольованій території і є власністю російської "Інтер РАО". Тут дворівнева пастка. По-перше, якщо Молдова платить за спожиту електроенергію, ці гроші йдуть в бюджет сепаратистів. По-друге, ця ДРЕС є одним з найпотужніших споживачів російського газу, і тут варто згадати, що Придністров’я вже давно відбирає цей газ, який йде транзитом через територію невизнаного утворення. Тирасполь продає його місцевим споживачам, але гроші "Газпрому" не сплачує, і борг накопичується — зараз він сягає $7 млрд. Якщо вдасться вирішити питання постачання електроенергії з України, то це також послабить позиції сепаратистів, у всякому разі, ускладнить їх економічне становище.

Реклама на dsnews.ua

"ДС" Чи може бути таке "притискання" Тирасполя козирем для України на переговорах з Росією?

А.Ф. Навряд чи. Звісно, можна згадати, що Дмитро Козак є одночасно спецпредставником по Молдові й представником Росії на переговорах по Донбасу, але мета Кремля не в тому, щоб зробити якийсь розмін, а в тому, щоб нав’язати Україні "придністровізацію" ОРДЛО. Йдеться про те, коли сторонами переговорів визнають легітимну владу і сепаратистів, а Росія виходить в посередники й надалі може спостерігати та маніпулювати переговорами як їй заманеться. Кінцева мета Москви — реінтеграція на таких умовах, які б зробили неможливим подальший рух України, та й Молдови, до ЄС, залишивши обидві країни в зоні російського впливу. Тобто, навряд чи може бути якийсь розмін — Росія грає у зовсім іншу гру. Можливо, хтось вважає, що можна таким чином пограти з Росією, але це дуже небезпечна гра.

"ДС" До речі, про ігри. В Україні та Молдові є особистості, які впливали або впливають на відносини Києва та Кишинева — наприклад, олігарх-втікач Влад Плахотнюк і український суддя Микола Чаус, який зараз нібито живе у Кишиневі. Яку роль ці двоє можуть відіграти за президентства Санду?

А.Ф. Стосовно Плахотнюка зараз, мабуть, нема точної інформації навіть у Кишиневі. Є багато чуток, ніби його бачили і в Туреччині, і в Греції, і в США він ніби був, але змушений був виїхати. Є різні думки і стосовно того, чи залишається актуальним вплив Плахотнюка в Молдові зараз. Дехто каже, що він є через підконтрольних Плахотнюку людей — ми бачили певні зрушення в молдовському парламенті, коли сформувалися групи з депутатів-прихильників цього олігарха. Інші кажуть, що олігарх-втікач цілковито відійшов від участі в політиці. Проте тінь Плахотнюка присутня в політичному житті Молдови — більшість його призначенців досі залишаються у владі. Навіть Додона порівнювали з Плахотнюком — ніби він прагнув зайняти місце олігарха в корупційних схемах і так само контролювати органи влади. Проте, якщо Плахотнюк хоча б проголошував певні проєвропейські декларації, то Додон був відверто проросійським.

Що стосується судді Чауса, то тут все залежить від того, наскільки Україна буде наполегливою у питанні його видачі, наскільки вона буде зацікавлена у тому, щоб Чаус заговорив. Судячи з усього, досі охочих не було. Чи було це предметом перемовин між президентами? Це, радше, рівень правоохоронців, а не глав держав.

"ДС" На переговорах президентів Володимир Зеленський згадав про прагнення обох держав стати частиною ініціативи "Тримор’я", є інформація, що за закритими дверима йшлось і про представництво Кишинева у Кримській платформі. Якими можуть бути реальні кроки двох держав у цих напрямках найближчим часом?

А.Ф. Ми маємо розуміти, що нинішній візит Санду має, з одного боку, символічний характер. З іншого, спільна заява Зеленського і Санду є "дорожньою картою", яка має бути наповнена певними діями, в тому числі міністерств, урядової комісії з торгово-економічного співробітництва. Крім того, треба памʼятати, що Молдова є парламентською республікою. Відповідно, заяви під час візиту мають бути підкріплені діями з боку уряду та парламенту, а зараз з цим є певні проблеми, Молдова вступила в транзитивний період, що може тривати до пів року. Якщо все відбудеться за запланованим сценарієм, то розпуск парламенту десь за два місяці, ще два місяці на дострокові вибори, і десь в травні у Кишиневі буде повноцінний уряд, який опікуватиметься і питаннями україно-молдовських відносин, і домовленостями Санду-Зеленського.

"ДС" Щодо економічного співробітництва: Зеленський вже анонсував перший двосторонній проєкт — будівництво магістралі між двома столицями. В яких ще сферах є простір для розширення співпраці, окрім згаданої енергетики та будівництва?

А.Ф. Це, звісно, туризм, адже для багатьох українців Молдова досі залишається терра інкогніта. Що стосується будівництва згаданої магістралі, то тут є певні нюанси. Вони пов’язані з тим, що основним маршрутом, який є популярним у громадян Молдови влітку, якраз є південний маршрут. Вони їдуть до Одещини, а потім на Миколаївщину, Херсонщину, в курортні місцевості. І той, хто влітку хоч раз проїздив через КПП "Паланка", знає, які там бувають великі черги. Можливо, потрібно було б більше уваги приділити розвитку південного коридору. Крім того, є ще один нюанс. Нещодавно була запущена паромна переправа між Україною та Румунією Орлівка-Ісакча. Вона певним чином підриває економічні основи Молдови, бо раніше транзит йшов через молдовські Джурджулешти, а зараз є прямий шлях, хоч поки й для вантажівок в основному. Виникає питання, на яке мають відповісти економісти: чи не будуть конкурувати між собою ці два шляхи.

Разом з тим, зрозуміло, що будувати й розвивати транспортну мережу необхідно, потрібно будувати дороги з Кишинева на Київ в обхід Придністров’я. Але треба брати в розрахунок й інші економічні проблеми, тобто яким буде трафік, наскільки будуть задіяні різні маршрути, південному чи північному напрямку віддавати пріоритет, тобто, слід дивитись на проблему комплексно і розуміти, що у деяких питаннях ми можемо бути конкурентами, а не лише союзниками.

    Реклама на dsnews.ua