Атака дронів у Лейпцигу. Чи вистачить ЄС політичної волі заборонити в’їзд росіянам

Російські диверсанти вільно почуваються в Європі

Німецькі слідчі підозрюють росіянина і білоруса в атаці дронів на аеропорт у Лейпцигу 4 серпня. Сліди підозрюваного із російським громадянством ведуть до однієї із країн Балтії, інший має документи Білорусі й Росії. За повідомленням німецьких ЗМІ, білорус потрапив на територію ЄС за туристичною шенгенською візою, виданою в посольстві Італії у Мінську у квітні цього року. Глава МЗС Італії Антоніо Таяні пообіцяв провести розслідування щодо отримання візи особою, підозрюваною у диверсії.

Італія поряд із Іспанією, Грецією та Францією надає найбільше віз росіянам. Окрім того, Рим і Париж влітку заблокували рішення Євросоюзу про заборону в’їзду на територію держав Шенгену росіянам, що брали участь у війні проти України. Формальна мотивація блокування — консульські відділи будуть вимушені виконувати не властиві їм функції додаткової перевірки претендентів на візи, що ускладнить роботу консульств. З огляду на готовність інших країн Євросоюзу ввести заборону для росіян, мотивація Італії та Франції виглядає як банальна гра на користь власного туристичного бізнесу. Історія з підозрюваним білорусом ставить італійський уряд у ситуацію, коли він або разом з усіма в Євросоюзі, або має чесно визнати, що блокує рішення виключно з меркантильних причин.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала новий пакет санкцій, який стане, за її словами, ще потужнішим за попередній 21-й, ухвалений у липні. "Після їхнього ухвалення загальна кількість російських суб'єктів, щодо яких застосовуються санкції, одразу збільшиться на третину", — пообіцяла вона. Естонія, яку представляє Каллас, залишається поки єдиною країною Євросоюзу, яка жорстко протидіє потраплянню в Європу російських військових. "Сотні тисяч бійців з держави-агресора брали участь у цій жорстокій війні, вчиняючи звірства і сіючи насильство. Їм немає місця в Естонії та в Шенгенській зоні", — пояснив позицію Таллінна глава МЗС Маргус Тсахкна.

"Ділова столиця" аналізувала, навіщо Росія розгойдує внутрішню ситуацію в Німеччині, — 6 вересня обиратимуть місцеву владу землі Саксонія-Ангальт, а 20 вересня — у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Там скрізь в опитуваннях лідирує проросійська ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Мета диверсій — посіяти страх серед виборців, аби вони повірили ультраправим, що їхня країна має відмовитися від допомоги Україні заради власної безпеки. Втім, причетність спецслужб РФ до інциденту у Лейпцигу прямо впливає на підтримку кандидатів від цієї партії на згаданих виборах. Інакше кажучи, технологія сіяння страху тепер працює проти проросійської партії. 

Росіянам таки заборонять в’їзд до ЄС?

ЗМІ опублікували нові деталі розслідування — в них фігурують ще й сербські громадяни, однак головне, що Німеччина офіційно визнала Росію причетною до інциденту в аеропорту Лейпцига і почала діяти. Так, з 18 вересня закриють консульство країни-терористки в Бонні, а також розірвуть угоду з Російським домом у Берліні. А ще німецький уряд планує поставити Україні тисячі ударних дронів, а також ракети до систем ППО типу Iris-T уже у вересні. Крім того, як повідомляють ЗМІ, Берлін прагне посилити співпрацю між німецькими та українськими розвідувальними службами. Також німецький уряд виділяє ще близько 250 млн євро на термінові ремонтні роботи на об'єктах української енергетичної інфраструктури.

Німеччина прагне жорсткіших санкцій на загальноєвропейському рівні, серед них і нові обмежувальні заходи та посилення контролю за в’їздом російських громадян до ЄС. Такі заходи підтримує Польща, країни Балтії, але консенсусу у цьому питанні наразі немає. Поки з німцями на словах солідаризуються європейські політики, у Мюнхені стався ще один інцидент — невідомі кинули запалювальні пристрої на будмайданчик перед штаб-квартирою оборонної компанії Rohde & Schwarz. Поліція затримала двох громадян Болгарії, проте деталі слідства не розголошують. Цілком імовірно, що це була диверсія на замовлення РФ.

Отже, крига скресла і Німеччина стане тим двигуном посилення санкцій, якого не вистачало останнім часом? На жаль, не зовсім так. Свіжий приклад — Словаччина. Ця країна традиційно знаходиться на геополітичній орбіті Берліну, проте вона заблокувала продовження індивідуальних санкцій проти понад 3 тисяч росіян та російських компаній. Через це розгляд питання перенесли на 9 вересня, а якщо рішення не ухвалять до 15 вересня, санкції втратять силу. Словаччина наполягає на вилученні зі списку кількох прізвищ росіян, кого саме — не повідомляється. Під час дискусії про заборону в’їзду громадян РФ свої застереження виникнуть і в інших країн. Якщо рішення ухвалюватиметься з виключеннями, це знову стане ходінням по колу.

Ще один момент: судячи з оприлюднених деталей розслідування інциденту в аеропорту Лейпциг/Галле, диверсанти могли не бути комбатантами. Тобто ухвалення рішення про заборону в’їзду лише тих осіб, чия участь у війні є підтвердженою, мало вплине на ситуацію. Диверсіями займаються зовсім інші особи — вони подаватимуть у консульства "чисті" документи і прибуватимуть до ЄС не з Росії, а з третіх країн. Як це зробили підозрювані в диверсії з дронами в німецькому аеропорту. Тому найбільш дієвий спосіб зупинити диверсантів — скасувати шенгенські візи для всіх громадян Росії. Ті ж з них, хто хоче приїхати до Європи, мав би надати підтвердження своєї антивоєнної позиції, а після отримання візи і приїзду до країни ЄС перебувати під контролем поліції із забороною переміщуватися іншими країнами Шенгену. Порушення прав людини? От і з'явиться нагода у спецслужб європейських держав звернути особливу увагу на ті сил, які найбільш голосно про це кричатимуть. Бо пересічному німцеві, поляку чи французу значно важливіше жити у безпеці, аніж у страху перед російськими диверсіями.