"Атака" на Валдай. Чому Трамп визнав фейком заяву Путіна

Смерть путінського фейку

Українська атака на "Валдай" (на відміну від "атаки" на Валдай) — це чиста правда. Як повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді ("Мадяр"), у ніч проти 28 грудня 1-й окремий центр СБС відпрацював російську радіолокаційну станцію "Валдай" в окупованому Криму. Яким чином ця реальна історія перетворилася на страшну казку про атаку по резиденції Путіна на озері Валдай у Новгородській області РФ, біля якої живе неофіційна дружина Путіна Аліна Кабаєва разом із двома їхніми синами? Для нас це зовсім не важливо. Важливо те, що 29 грудня Путін у телефонній розмові поскаржився Трампу на нібито спробу України "атакувати його дім", а Кремль заявив про намір зробити жорсткішою свою переговорну позицію.

І ще для нас важливо те, що президент США у своїй першій публічній реакції начебто став на бік Путіна. "Я дізнався про це від президента Путіна сьогодні. Я був дуже злий із цього приводу", — заявив Трамп журналістам. Він визнав, що, "можливо", твердження хибне і такого удару не було, а потім додав: "Але президент Путін сказав мені сьогодні вранці, що це сталося".

Це могло б мати для нас сумні наслідки. Але протягом двох діб Трамп встиг радикально змінити свою думку. 29 грудня він вірив Путіну, а 31 грудня вже повірив тим, хто стверджує, що Путін бреше. У своїй соціальній мережі Truth Social Трамп перепостив опубліковану 30 грудня редакційну статтю газети New York Post "Заява Путіна про "атаку" показує, що саме Росія заважає миру". І окремо повторив у своєму пості цей заголовок, тим самим давши зрозуміти, що згоден із ним.

А заголовок цей хитрий. Адже він акцентує не на тому, що Путін збрехав, а на тому, що Росія заважає миротворчим прагненням Трампа. У своїй статті редакція New York Post обґрунтувала це твердження максимально переконливо, зобразивши Путіна тим, ким він є: негідником, який допомагає всім ворогам Америки та особисто Трампа.

"У даному випадку здоровий глузд вказує на вигадану або прикрашену версію подій, щоб дати Росії привід відкинути прогрес Трампа. Як і на Алясці, Путіну запропонували мир, а натомість він плюнув Америці в обличчя, — констатувала редакція New York Post. — Подивіться за межі України. Росія давно підтримує Іран і цього тижня запустила три супутники зв'язку для ісламського режиму. Вона закликала до "стриманості", коли Трамп погрожував знову бомбардувати ядерні об'єкти Ірану. Путін підтримує корумпований режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі, який займається контрабандою наркотиків, і виступає проти операцій Трампа там. А нещодавня доповідь показала, що російський вантажний корабель "тіньового флоту", який затонув біля берегів Іспанії торік, ймовірно, займався контрабандою ядерних компонентів до Північної Кореї. У всьому світі Росія виступає проти програми Трампа".

Перепостивши цю статтю, Трамп підтвердив ці висновки. Крім висновків, є у статті й поради Трампу: "Відповіддю мають бути не нові поступки, а жорсткіша позиція. Київ зробив свою частину роботи. Тепер Путін має активізуватися або зіткнутися з жорсткішими санкціями та більш смертоносною зброєю в України".

Секрет "просвітлення" Трампа

Але чому Трамп змінив свою думку? Wall Street Journal 31 грудня повідомила: "США встановили, що Україна не завдавала удару по Путіну безпілотником". Представники Агентства національної безпеки заявили газеті, що Україна не завдавала ударів по Путіну або одній з його резиденцій під час гіпотетичної операції з використанням безпілотників, спростовуючи твердження Москви про те, що Київ прагнув вбити російського лідера. Цей висновок підтверджується оцінкою Центрального розвідувального управління, яке встановило, що спроб нападу на Путіна не було, заявив американський чиновник, ознайомлений з розвідувальними даними.

Кореспондент у Білому домі кабельного телеканалу NewsNation Келлі Мейєр повідомила, що Трамп отримав від директора ЦРУ Джона Реткліффа інформацію про оцінку американської розвідки, згідно з якою нападу України на резиденцію Путіна, про який той стверджував, не було. Брифінг Реткліффа для президента відбувся перед тим, як Трамп опублікував у своєму акаунті в Truth Social статтю з критикою Путіна, наголосила журналістка.

Якщо це так, то позиції проросійських діячів в оточенні Трампа мають послабшати, а позиції проукраїнських — зміцніти. Трамп отримав доказ, що Путін йому бреше, вигадує факти, яких не було, щоб скористатися його довірою та маніпулювати ним.

Можна припустити, що Реткліфф не обмежився констатацією розвідувальних даних. Трампа, мабуть, цікавили мотиви Путіна. Ймовірно, директор ЦРУ навів аргументи на користь тієї версії, яку озвучила редакція New York Post, чому Трамп і перепостив її статтю. Але їхня розмова могла торкнутися ще однієї теми: як покарати Путіна за його фейк.

Таємний гравець проукраїнської команди

Обговорюючи російсько-українську війну та миротворчі спроби Трампа, медіа не часто згадують директора ЦРУ. Але цей дефект постаралася виправити газета New York Times. Перед Новим роком вона опублікувала величезне розслідування, за обсягом фактично книжку, про боротьбу фракцій у Білому домі та Пентагоні щодо американо-українського партнерства. Матеріал складається з десяти частин, і одна з них, восьма, присвячена саме тому, що тихо робить Джон Реткліфф. Називається ця частина "Щось, що працює".

Вона розповідає, що за Трампа американо-українське партнерство у багатьох відношеннях розпадалося. Але існувала й альтернативна думка, переважно завуальована. У її центрі було ЦРУ.

Коли міністр оборони/війни Піт Хегсет відсунув на другий план генералів, які підтримували Україну, директор ЦРУ Реткліфф послідовно захищав зусилля своїх офіцерів на користь України. Він підтримував присутність агентства країни на високому рівні; фінансування його програм тут навіть побільшало. Коли Трамп у березні наказав заморозити допомогу Україні, американські військові поспішили припинити весь обмін розвідувальною інформацією. Але коли Реткліфф пояснив ризик, з яким стикаються співробітники ЦРУ в Україні, Білий дім дозволив агенції продовжувати обмінюватися розвідувальною інформацією про російські загрози всередині України.

Один із потужних інструментів, нарешті використаних адміністрацією Байдена, — надання ATACMS та розвідувальної інформації для завдання ударів усередині Росії — був фактично знятий з порядку денного. Але паралельна зброя залишалася чинною — дозвіл ЦРУ та військовим обмінюватися розвідувальною інформацією та надавати іншу допомогу українським безпілотникам для завдання ударів по найважливіших компонентах російської оборонно-промислової бази. До них належали заводи з виробництва вибухових речовин, а також підприємства нафтовидобувної промисловості.

У перші місяці правління Трампа ці удари були безсистемними та мали незначний ефект. Українські військові та розвідувальні служби конкурували, працюючи за різними списками цілей. Російська ППО та електромагнітні перешкоди зробили об'єкти з виробництва вибухових речовин практично неприступними. На нафтопереробних заводах безпілотники врізалися в резервуари, викликаючи вибухи, які потрапляли до заголовків газет, але мало чого досягли. У червні змучені американські військові офіцери зустрілися зі своїми колегами із ЦРУ, щоб розробити більш скоординовану українську кампанію. Вона повинна була зосередитися виключно на нафтопереробних заводах і замість резервуарів постачання націлена на їхню ахіллесову п'яту: експерт ЦРУ виявив тип сполучного елемента, який було настільки важко замінити або відремонтувати, що нафтопереробний завод залишався б непрацездатним протягом декількох тижнів.

Коли кампанія почала давати результати, Реткліфф обговорив її з Трампом. Президент дослухáвся до нього; вони часто зустрічалися по неділях, щоб пограти в гольф. За словами американських чиновників, Трамп похвалив приховану роль Америки у цих ударах по російській промисловості. Вони дали йому можливість заперечувати свою причетність та важелі впливу, сказав він Реткліффу, поки російський президент продовжував "jerk him off" (якщо перекладати буквально, то "дрочити йому").

За оцінкою американської розвідки, ці удари коштують російській економіці 75 мільйонів доларів на день. ЦРУ також отримало дозвіл надавати допомогу у завданні ударів українськими безпілотниками по судах "тіньового флоту" у Чорному та Середземному морях. По всій Росії почали вибухати газопроводи.

"Ми знайшли те, що працює", — сказав газеті американський високопосадовець, додавши: "Як довго це триватиме, ми не знаємо".

Це розслідування вийшло в New York Times якраз перед тим, як Реткліфф повідомив Трампу оцінку ЦРУ заяви Путіна про нібито спробу України "атакувати його дім". Сподіватимемося, що після цієї розмови "те, що працює" триватиме і посилиться.