Бацька підсобив. Як Білорусь допомогла Україні налагодити виробництво військових вантажівок

А тим не менш, це досить важливий компонент боєготовності сухопутних військ.

Брак автотранспорту аж до сьогодні є справжнім "бичем" армії. Мало того, що до початку війни на Донбасі техніка була вже дуже застарілою і її було недостатньо, так і в ході літньої кампанії 2014 р. втрати просто зашкалювали. Тому з 2015 р. стояло питання не лише відновлення довоєнного парку, однак і наповнення технікою новостворюваних бригад - механізованих, мотопіхотних, артилерійських і т. д.

Виходів на той момент був один - налагодження власного виробництва. Тим більше, що за роки незалежності зберігся такий гігант радянського автомобілебудування, як Кременчуцький автомобільний завод. Однак на момент анексії Криму його виробничі потужності були завантажені експортними контрактами, і швидко збільшити обсяги не було ніякої можливості.

Тоді прийняли вірне як з технологічної, так і з економічної точки зору рішення - розпочати складання машинокомплектів (так звану "збірку"). Спроби домовитися із західними партнерами не привели ні до чого, та на допомогу прийшла сусідня Білорусь.

В березні 2016 року було підписано міжурядову угоду про складальному виробництві білоруських вантажівок МАЗ-6317 під найменуванням "Богдан-6317" в Черкасах, на дочірньому підприємстві корпорації "Богдан" "Автоскладальний завод № 2".

Зазначимо, що вантажівка був створений в кінці 1980-х рр. за досить жорстким технічним умовам Міністерства оборони СРСР. Його дослідні зразки пройшли в усіх природно-кліматичних зонах приймальні випробування, за результатами яких автомобіль був рекомендований до прийняття на озброєння і навіть включений в держзамовлення на 1991 рік. Однак після розпаду Радянського Союзу про машину як би забули.

Лише через п'ять років автомобілем зацікавилися білоруські військові. Провівши серію досліджень, вони прийшли до висновку, що МАЗ-6317 може бути використаний в білоруській армії в якості заміни відслужили свій термін автомобілів-всюдиходів радянського виробництва типу КрАЗ, КамАЗ і "Урал". Запущений в серію автомобіль надійшов на озброєння не лише білоруського, а також російської та азербайджанської армій.

На першому етапі в Україні організували крупновузлове виробництво, включаючи складання шасі, зварювання, фарбування та встановлення вантажної платформи. Надалі відбулася локалізація виробництва із залученням українських виробників комплектуючих. Серед постачальників виступають Кременчуцький колісний завод (КрКЗ), шинний завод "Росава" (Біла Церква), а також виробник акумуляторів "Іста" (Дніпропетровськ).

Довгий час великою проблемою було використання двигуна російського виробництва ЯМЗ-238Д потужністю 330 к. с., однак наприкінці грудня 2017 р. Міністерство оборони України видало наказ про прийняття на озброєння машини "Богдан-63172".

Фактично це повністю локалізована версія (без російських комплектуючих) білоруської машини з китайським шестициліндровим рядним дизельним двигуном з турбонаддувом Weichai Power WP10.380E32 потужністю 380 л. с.

Нова машина може розвивати швидкість 85 км/год при запасі ходу до 1447 км і може перевозити до 11 тонн вантажу або 48 осіб на розкладних кріслах в кузові.

Як і будь-яка техніка вантажівки мають свої "плюси" і "мінуси". Так, машина розроблялася як шасі для РСЗВ (що, до речі, реалізували в Білорусі, отримавши на виході "БелГрад"), а не вантажівка для перевезення особового складу. Тому кузов досить високий (близько півтора метрів), і потрапити в нього можна тільки через відкинутий задній борт за спеціальним, також відкидається, підніжок. Для цього солдати, що несуть на собі спорядження і зброю, повинні проявити відповідну спритність, адже ніяких поручнів конструкція не передбачає. Точно так само і доводиться залишати машину, буквально десантуючись з "надмалої висоти".

З іншого боку, з досвіду білоруських військових прохідність машини нітрохи не гірше, ніж у гусеничної техніки, а швидкість, відповідно, набагато вище. На пересіченій місцевості МАЗ долає підйоми і спуски до 30°, впевнено рухається непевним грунтах, здатний самостійно долати броди. При цьому машина залишається добре керованої і не втрачає стійкості.

На сьогодні машина позиціонується як основний зразок на озброєнні армії з колісною формулою 6×6. Тому постійно розробляються нові модифікації. Так, приватна фірма НВО "Практика" випустила обмежену серію броньованого варіанти вантажівки під загальною назвою "Богдан-Козак". Фактично в Київ надходили стандартні шасі МАЗ-6317, з яких демонтрувалась "громадянська" кабіна і замість неї встановлювалася бронекабина власного виробництва, броньований кунг з броні шведського або фінського виробництва з можливістю розміщення 23 бійців.

Крім кунга бронювалися також паливні баки, акумулятори, балони гальмівної системи і ступичні елементи системи підкачки шин. Загальна вага броні і додаткових елементів становить 4,5 тонни. Таке навантаження для автомобіля вантажопідйомністю до 12 тонн не суттєва, але бронювання підвищує виживаність особового складу в зоні бойових дій.

На День незалежності 2017 року був представлений спеціалізований вантажний бронеавтомобіль для перевезення боєприпасів з мультиліфтом Hiab Multilift. Машина призначена для перевезення боєприпасів, монтажу обладнання, а також може використовуватися як евакуатор пошкодженої техніки.

Точну кількість уже поставлених машин достеменно невідомо - в мережу потрапляють лише уривчасті дані. Так, наприклад, відомо, що тільки в 2016 р. було поставлено 120 машин, а на недавній церемонії передачі партії машин говорилося про те, що в цьому році "Богдан" планує передати понад 200 одиниць.

Питання про те, чи є така досить жорстка прив'язка до Білорусі в силу відверто проросійської позиції її керівництва плюсом або мінусом для обороноздатності держави, на сьогодні залишається дискусійним, але поки що ситуація із забезпеченням вантажівками саме така.