Береза: Спроба звільнення Смілянського Пишним – це конфлікт інтересів та руйнування державного управління
Дії голови НБУ Андрія Пишного є не лише саботажем президентської ініціативи щодо створення банку фінансової інклюзії, але й наслідком прямого конфлікту інтересів та спробою захистити монополію державних банків
Про це у своєму блозі на порталі "Цензор.НЕТ" пише екснардеп Борислав Береза, передає "ДС".
На думку експерта, Нацбанк під керівництвом Андрія Пишного перетворився на "окреме феодальне князівство", яке відкрито ігнорує державну політику. Береза нагадує, що Президент Володимир Зеленський нещодавно підписав закон про банк фінансової інклюзії. Цей документ мав би розв'язати проблему доступу до базових фінансових послуг для людей у селах, на прифронтових територіях та в депресивних громадах саме на базі інфраструктури "Укрпошти". Однак за кілька днів до старту проєкту НБУ вирішив звільнити його головного ідеолога.
"Президент, якого я доволі часто обґрунтовано критикую, підписує закон про банк фінансової інклюзії. І це рішення я всіляко підтримую… І що робить НБУ за кілька днів до старту цієї історії? Голова Нацбанку бере і потужно, з розмахом кладе великий і товстий болт на ініціативу Зеленського. Він дістає свою регуляторну шашку і тупо рубає голову тому, хто цей проєкт тягне всі ці роки", — наголошує Борислав Береза.
За його словами, це публічна атака на рішення глави держави та свідчення розвалу команди президента. Політик підкреслює: "Коли голова Нацбанку відкрито воює не зі Смілянським, а з рішенням президента і з вже задекларованою логікою держави – це вирок системі".
Головним мотивом таких дій НБУ Береза називає власні економічні інтереси голови регулятора та захист позицій "Ощадбанку", який Пишний очолював раніше і, за словами автора, продовжує контролювати. Запуск потужного поштового банку створить безпосередню конкуренцію державним установам у регіонах.
"Це ж класичний, еталонний конфлікт інтересів. Пишний контролює Ощад. А поштовий банк – це прямий хук у щелепу Ощаду. Це удар по його монополії на пенсіонерів, бюджетників і ту саму фінансову інклюзію, якою Ощад роками торгував як красивою вивіскою, збираючи комісії", — зазначає автор публікації.
Береза переконаний, що у цій ситуації Нацбанк зовсім не захищає банківську систему в цілому, а радше "захищає стару ощадівську вотчину Пишного від конкурента". Хоча політик і визнає, що до Смілянського може бути "мільйон питань" управлінського чи комунікаційного характеру, він наголошує, що Пишний – це остання людина, яка має право читати лекції про чистоту корпоративного управління.
Окрему увагу у матеріалі приділено вибірковій справедливості банківського регулятора. Береза вказує на те, що НБУ висуває жорсткі претензії до керівництва "Укрпошти", проте роками закриває очі на корупційні скандали у самому "Ощадбанку" та сумнівну ситуацію навколо націоналізованого "Sense Bank".
"Пишний, який чудово знає всі ці ощадівські історії зсередини, раптом став головним ревізором країни. Серйозно? Тобто, коли Sense Bank рулив Веселий з Гагачем, НБУ раптом сліпне. А як тільки на горизонті з'являється поштовий банк – зір у регулятора стає, як у карпатського сокола", — йдеться у блозі.
Береза підсумовує, що гучне усунення Смілянського є класичною інформаційною димовою завісою. Головна мета цієї кампанії — відвернути увагу суспільства від скандалів самого Андрія Пишного, зокрема у справах, де фігурують прізвища наближених до влади осіб.
"Пишному просто треба відвести увагу від себе у справі міндічів. Щоб всі забули, кого треба "викликати" і хто кум Єрмака. І ось вам яскрава вистава: "поганий поштар" та "мудрий і строгий регулятор", — резюмує оглядач.
