Bloomberg: всесильність ФСБ налякала російську еліту
Серед представників російської еліти зростають побоювання, що Федеральна служба безпеки вийшла з-під контролю, тоді як президент глава Кремля Володимир Путін покладається на неї для утримання влади на тлі занепокоєння через виснажливу війну проти України
Про це пише Bloomberg із посиланням на близьких до Кремля людей, передає "ДС".
Співрозмовники видання назвали звинувачення у тероризмі проти мільярдера та співзасновника Telegram Павла Дурова останньою ознакою посилення репресій з боку ФСБ. За їхніми словами, Путін, який раніше балансував між прихильниками жорсткого курсу та поміркованішими посадовцями, орієнтованими на економіку, тепер послідовно схиляється до жорсткішого контролю над бізнесом і суспільством.
Bloomberg зазначає, що розширення повноважень ФСБ за відсутності очевидних механізмів контролю спричиняє напруження у владних колах. Водночас вплив високопосадовців, зокрема керівника внутрішньополітичного блоку Кремля Сергія Кирієнка, зменшується. Нещодавно його звинувачували в невдачах російських політичних операцій у Вірменії, Молдові та Угорщині.
"ФСБ стала керівною компанією країни. Політична адміністрація, Міністерство закордонних справ і фінансово-економічний блок перетворилися лише на технічний персонал, який обслуговує рішення, ухвалені з ухилом у бік спецслужб", – сказав московський політичний аналітик Андрій Колесников.
За оцінкою видання, вибух у центрі Москви минулими вихідними, ймовірно, посилив аргументи ФСБ на користь жорсткіших заходів безпеки. Інші угруповання у Кремлі мають обмежені можливості протидіяти посиленню репресій, хоча побоюються подальшого падіння суспільної підтримки Путіна.
Як повідомили троє співрозмовників Bloomberg, Друге управління ФСБ, яке відповідає за боротьбу з тероризмом і збереження політичного порядку в Росії, отримало свободу розслідувати діяльність будь-кого майже без підзвітності. Саме воно стоїть за спробою звинуватити Дурова в тероризмі в межах зусиль з обмеження Telegram. Проти цього виступили високопосадовці Кремля, відповідальні за проведення парламентських виборів у вересні, які попередили про ризик негативної реакції виборців.
Дуров, який роками живе за межами Росії, відкинув звинувачення. Він написав у Telegram, що Росія оголосила його терористом "за відмову виконувати її вимоги щодо масового стеження та цензури".
Переслідування також торкнулися критиків влади, бізнесменів, діячів культури та науковців. Колишнього прокремлівського блогера Іллю Ремесла, який виступив проти Путіна, після затримання в Санкт-Петербурзі за звинуваченням у поширенні "фейкових новин" про армію направили до психіатричної клініки. Антивоєнного політика Бориса Надєждіна засудили за "екстремізм" через демонстрацію фотографії покійного опозиційного лідера Олексія Навального. Надєждін повідомив, що виїхав до Франції після оголошення його "іноземним агентом".
Друге управління ФСБ відкрило справи проти десятків фізиків і дослідників аерокосмічної галузі за звинуваченнями у "державній зраді" через участь у міжнародних симпозіумах, які раніше були санкціоновані державою. Управління також веде неофіційні чорні списки акторів, музикантів і режисерів, яких вважає непатріотичними, та застосовує закони про "екстремізм" і "дискредитацію" армії.
У вівторок Путін підписав нове законодавство про покарання росіян, які виступають проти війни, виїхали за кордон і були заочно засуджені. Їхні активи в Росії заморожуватимуть, їм заборонять дистанційно користуватися державними та банківськими послугами, а також відмовлятимуть у поновленні паспортів за кордоном.
Очільник Другого управління ФСБ генерал-полковник Олексій Сєдов має прямий доступ до Путіна, який призначив його у 2006 році. Сєдов також виступав за обмеження мобільного інтернету з міркувань безпеки. Ці заходи спричинили суспільне невдоволення через втрату доступу до цифрових сервісів і скарги бізнесу на значні збитки.
Старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Тетяна Станова написала, що російські еліти дедалі більше занепокоєні неспроможністю системи впоратися з викликами, пов’язаними з війною, тоді як ознак готовності Путіна до поступок немає. "Фундаментальна проблема полягає у відчутті, що російське керівництво втратило зв’язок із реальністю. Що зацикленість Путіна на підкоренні України значно ускладнила ефективне управління", – сказала вона.
"Усі налякані, тому що ніхто не знає, за ким вони прийдуть", – сказала соціологиня та наукова співробітниця аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre Елла Панейах.
Нагадаємо, глава Кремля Володимир Путін у середу, 5 серпня, оголосив про зміну командувачів російських угруповань в Україні, перед яким поставлене завдання якнайшвидше захопити весь Донбас.
