Бойові роботи в Україні: Що за "Мисливець" і "Кентавр" вже воюють на Донбасі

Роботи на службі армії – тема далеко не нова, але мало хто знає, що роботизовані апарати і комплекси давно використовуються у військових цілях, у тому числі і в Україні

Останнім часом стало більше інформації, як на передовій Донбасу українським воїнам допомагають воювати роботи "Мисливець і "Кентавр". Відео з бойовим застосуванням цих роботів в зоні ООС стрімко набирають перегляди, повідомляє Depo.ua .

Якщо говорити конкретно про "Мисливці і "Кентаврі", які вже не перший рік тестуються Збройними силами України в бойових умовах, - це дві досить перспективні вітчизняні розробки, які зараз знаходяться в кроці від серійного виробництва і взяття на озброєння.

"Мисливець"

Роботизований наглядово-вогневий комплекс "Мисливець" - це безшумний робот розробки конструкторського бюро "Роботікс", який не залишає теплового сліду і використовує штучний інтелект для розпізнавання перешкод.

В Україні "Мисливець" почали розробляти ще в 2016 році, і він відразу став затребуваним для різних завдань: евакуації поранених з поля бою, транспортування бойового приладдя.

Нещодавно в мережі з'явилося відео, де "Мисливець" просувається по передовій на Донбасі. Під'їхавши ближче до позицій бойовиків, оператор відкриває вогонь з танкового кулемета по укріплених вогневих точках. Де саме на Донбасі і коли знято відео, розробники не говорять.

В одному з батальйонів ВСУ стверджують, що мали справу з "Мисливцем" в бойових умовах протягом декількох років. В цілому задоволені. Крім бойових завдань на передовій він перевозив вантажі (наприклад, колоди для укріплень під обстрілом.

Розробники кажуть, що "Мисливець" за чотири роки побував на передовій десятки разів. У 2016-му він виглядав і працював зовсім не так, як зараз.

"Кентавр"

Дистанційно керований комплекс "Кентавр" - це неозброєний комплекс. Він малопомітний, і це важливо, адже під час доставки вантажів на Донбасі автомобілі часто потрапляють під вогонь протитанкових комплексів.

Особливостями апарату є вивірена простота і висока надійність конструкції. А головне - модульність, яка забезпечує багатофункціональність. "Кентавр" може використовуватися в якості вантажного "мула" для доставки спорядження і боєприпасів, для евакуації поранених, як мобільна вогнева точка, а в протипожежному варіанті - як носій прив'язного дрона.

Роботизований "Кентавр" - це базова модель, яка може бути двовісною, тривісною, чотирьохвісною. Номінальна вантажопідйомність "Кентавра" становить 300 кг, проте розробники стверджують, що фактично він може перевозити вантажі до 500 кг. Крейсерська швидкість при цьому становить 10 км/год.

Основне завдання "Кентавра" на марші - перевезення особового складу відділення, так і майна - рюкзаків, продуктів харчування, води, боєкомплекту, важких станкових кулеметів, мінометів калібру 82 мм і навіть 120 мм. Крім того, він плаває і розрахований на перевезення 100 кг вантажу через водні перешкоди.

Заряду акумуляторів вистачає на 30-35 кілометрів в залежності від навантаження. Є можливість зарядити за 40 хвилин з нуля, а можна зарядити за чотири години, подібно електромобілю. Є швидка зарядка, але це 80% ємності, і довга зарядка - 98%, однак батарея служить довше.

Двигун має векторне керування змінного і постійного струму потужністю 3 кВт. Встановлено по одному двигуну на ліву і праву сторону платформи. Синхронізована трансмісія, два колеса крутяться одночасно за допомогою ланцюга. Якщо використовувати по одному двигуну на кожне колесо, це призведе до збільшення ваги і вартості. Тому поки розробники обмежилися двома надійними двигунами.

Платформа оснащена двома комп'ютерами. Один з них - автопілот, забезпечує орієнтацію в просторі: по карті, датчикам навігації, що забезпечує рух по маршруту, передає телеметрію. Другий - внутрішній бортовий комп'ютер, який здійснює поточне управління всіма пристроями, а також діагностику: визначає температуру, рівень заряду і ступінь зносу акумуляторів, в якому стані прожектори, камери тощо.

Як і повітряні дрони, "Кентавр" має повністю цифрову/мережеву архітектуру системи управління та зв'язку з передачею відео високої чіткості з мінімальною затримкою. Мережева архітектура дозволяє угруповання апаратів працювати в єдиній мережі, взаємодіючи один з одним, а також з повітряними дрона.

Крім того, для управління при візуальному контакті оператора з "Кентавром" розроблений мініатюрний пульт на одну руку оператора.

"Кентавр" створила українська компанія A. Drones, заснована всього півтора року тому. За зразок розробники взяли ізраїльську систему Probot, яка зараз активно експлуатується в арміях Ізраїлю і США.

"Досить прохідний візок. Я не буду говорити, що він проходила, але він і бруд місив, і сніг, і плавав", - розповів в одному з інтерв'ю гендиректор компанії A. Drones Юрій Касьянов.

Незважаючи на це, шлях "Кентавра" до серійного виробництва в інтересах ВСУ не обіцяє бути легким. У ЗМІ вже писали про небажання Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) укладати договір співпраці з компанією A. Drones з-за низького науково-технічного рівня пропонованої розробки і відсутності інновації та науково обґрунтованих технічних рішень". Але розробники не думають здаватися.

Всього ж в Україні чотири компанії, які займаються розробкою і виробництвом бойових роботів:

- "Роботікс" - виробники "Мисливця";

- A. Drones - виробники "Кентавра";

- Roboneerf - розробили ударну платформу зі спареною візком;

- "Инфаком" - розробили робот на базі квадроцикла для тривалого патрулювання, здатного довго їздити і мати непогані датчики.

Тобто всі чотири виробника роботизованих платформ працюють у різних нішах, тому армії можуть знадобитися всі згадані розробки. Питання, як завжди, лише у часі та грошах. До того ж у нашій країні процес прийняття на озброєння нових зразків і їх офіційне використання на передовій - надто тривалий і забюрократизований.

У той же час найбільше шансів бути прийнятим на озброєння української армії комплексу "Мисливець". Зі слів розробника, його випробування вже повинні були початися, але цього не сталося через коронавірус.