Більше мінометів, хороших і різних. Чому наша армія стріляє не українськими мінами

Будь-яка сучасна армія має міномети трьох типів: легкі (як правило, калібру 60 мм), що застосовуються на рівні взводу та роти, середні (81 мм для західних моделей або 82 мм для російських і китайських), які використовуються на рівні роти чи батальйону, і 120-мм міномети батальйонного рівня, що використовуються також в артилерійських підрозділах.

До війни на Донбасі українська армія мала вкрай обмежену кількість 82-мм мінометів і досить значну — 120 мм. Але і їх виявилося недостатньо навіть для маневреної війни, не кажучи вже про позиційну, де роль цього засобу підтримки піхоти складно переоцінити.

З одного боку, відсутність легких мінометів була обумовлена відсутністю легкої піхоти як класу, з іншого — через стару радянську традицію, за якою основна роль відводилася автоматичним гранатометам типу АГС-17.

Основними перевагами легких мінометів є велика потужність боєприпасів щодо маси самого снаряда, висока швидкострільність, порівняно мала вага, простота використання, постійна готовність до відкриття вогню без особливої підготовки (не витрачається час на запит підтримки більш потужних артилерійських засобів). Як показала практика війни, досвідчений розрахунок робить десять пострілів за лічені секунди — чергова міна виходить зі ствола ще до вибуху попередньої.

Типова дальність стрільби 60-мм міномета становить близько 2 км, що дозволяє при наявності міні-БПЛА ротного рівня (навіть типу волонтерських квадрокоптеров) визначити місцезнаходження цілей за пагорбами або будівлями, а потім коригувати вогонь, поки ціль не буде знищена.

Тому досвід бойових дій зажадав зміни застарілих статутів і прийняття на озброєння абсолютно нових для ЗСУ зразків озброєння. У тому числі і 60-мм мінометів.

Військова промисловість поспішила запропонувати цілий ряд зразків – як нових, так і розроблених в 1990-ті і тоді ж покладених під сукно. Військові розглядали КБА-118 і М60-16 "Камертон" від заводу "Маяк", а також МП-60 від "Української бронетехніки".

Поки визначалися з вибором, для озброєння Сил спеціальних операцій було закуплено як мінімум 50 мінометів М-57, виготовлених в Боснії і Герцеговині, а також міни для них.

У підсумку, судячи з останнього інтерв'ю генерального директора "Української бронетехніки" Владислава Бельбаса, Міністерство оборони обрало саме їх зразок МП-60, який нині закуплено у кількості близько 100 одиниць, хоча він і не пройшов державні випробування.

Невідомо, що вплинуло на вибір саме цієї моделі, адже всі запропоновані мають приблизно однакові характеристики як за масою, так і за дальністю стрільби (від 2500 до 3500 м залежно від типу боєприпасу). Всі вони можуть застосовуватися як з рук, так і з триноги, всі вони мають приблизно однакові приціли. Цілком можливо, вплинув на вибір імідж постачальника — у нього армія вже купує 82-мм УПІК-82 (прийнятий на озброєння в 2018 р., поставлено близько 300 одиниць).

Більшість військових по всьому світу згодні з тим, що 60-мм міномет є кращим вибором для роти легкої піхоти. У керівництві бойового застосування мінометів FM7-90 американської армії сказано: "Гідність 60-мм міномета... полягає в його негайній реакції на накази командира роти і у швидкості, з якою він може вступити в дію".

Очевидно, що порівняно з автоматичним гранатометом легкий міномет має цілий ряд переваг. Так, характеристики траєкторії снаряда у автоматичного гранатомета ближчі до навісного вогню гаубиці, що робить скрутним, наприклад, обстріл зворотних схилів. Крім того, як відзначають західні військові фахівці, гранатомети не мають такої різноманітної номенклатури боєприпасів, як міномети.

Так, для західних зразків розроблений цілий асортимент 60-мм мінометних мін. Тут і стандартні осколково-фугасні, і димові (білий і червоний фосфор), і освітлювальні (видимий і інфрачервоний спектр). Мало того, цілий ряд компаній пропонує кориговані мінометні боєприпаси, які можуть відстрілюватися на меншій відстані від своїх сил завдяки контрольованому розльоту осколків.

Говорячи про боєприпаси, варто також згадати і про ще один нюанс нової для армії зброї – чи є у нас виробництво 60-мм мін, а чи нам знову доведеться купувати їх у Східній Європі? Відповідь на це питання не така проста. З одного боку, починаючи з 2016 р. на державному рівні заявляється, що міни цього калібру розроблені і ось-ось будуть прийняті на озброєння. У 2018 р. під час одного з чергових випробувань на полігоні в Гончарівську тодішній секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов заявив, що пройшли "комплексні випробування 60-мм мін для нових українських мінометів".

Але після цього ніяких інших відомостей про прийняття на озброєння або розгортання серійного виробництва у відкритих джерелах не було. А за неофіційними даними, у військах, як і раніше, використовуються міни польського та балканського походження.

Але в цілому можна говорити про те, що наше військове командування зробило правильні висновки з аналізу бойових дій і взяло курс на насичення армійських підрозділів мінометами різного калібру і призначення.