Успіх і конфуз в Парижі. Як навчити Зеленського не плутати Макрона з Масляковим

Новий президент у столиці Франції виступив одночасно і погано, і непогано
Фото: EPA/UPG

Про результати першого офіційного візиту президента Володимира Зеленського у Париж як таких говорити ще рано. Загальне розуміння сформується, швидше за все, протягом тижня. Прориву на французькому напрямку очікувано не було, але, рефлексуючи, зазначимо, що пройшов він в принципі задовільно і навіть місцями добре, якщо говорити про зустрічі з французьким колегою Емманюель Макроном. Що стосується висловлювань Зеленського на кампусі стартапів Station F про бренди України, то це епік фейл, пан президент.

Не можна не звернути увагу на те, що, як і під час візиту Зеленського в Брюссель, риторика і загальний підхід нового президента в контексті війни на Донбасі чи взаємин дуже нагадували риторику і позицію Петра Порошенка. Взяти хоча б, наприклад, пасаж Макрона про прямому діалозі з сепаратистами. "Президент України дав знаки та жести зі свого боку, що він готовий на припинення вогню і готовий до діалогу з сепаратистами, готовий до нових параметрів переговорів", - сказав лідер П'ятої республіки, в цей час потираючи ніс. Так, з одного боку, ці слова могли бути наслідком труднощів перекладу, але, швидше за все, Макрон вважав, що недосвідчений не просто президент, а політик в цілому, пропустить мимо вух "прямий діалог" і ця теза міцно прив'яжеться до наступникові принципового Порошенко, угнездившись в європейському інформпросторі.

Навіщо це Макрону? Відповідь очевидна: війна на Донеччині триває вже п'ять років, і поки немає ознак, що Росія раптом передумає. Враховуючи, що, незважаючи на певне невдоволення один одним, що спостерігається між Берліном і Парижем, вони все ж рухаються єдиним фронтом до Європи двох швидкостей (фактичне поділ ЄС на країни "Старої" (Франція, Німеччина, Бенелюкс) та "Молодої Європи" (Польща, Балтії, Угорщина), які розвиваються з різними темпами. - "ДС"). І це партнерство передбачає в тому числі підтримку Францією газпромівського "Північного потоку-2". І, зрозуміло справа, що в обох столицях пожвавилися, зачувши передвиборні заяви нового президента, оскільки розцінили їх як можливість до закриття, нарешті, питання українсько-російського протистояння.

Але не тут-то було. Зеленський вчасно відчувши лукавство Макрона і дозволив собі осадити французького президента: "Мені здається, що тут є невелика помилка. Ми не готові до діалогу з сепаратистами. Ми готові діяти в мінському форматі. Ми готові в мінському форматі продовжувати відносини". Хоча, знову-таки, відповідь президенту Франції міг бути чіткіше і в той же час ввічливим.

Як, наприклад, в коментарі Зеленського про повернення російської делегації в Парламентську асамблею Ради Європи. Макрон, зазначимо, знову-таки підводив нитку розмови до того, що непогано б повернути росіян в ПАРЄ. Так, вони такі бяки, але громадяни РФ будуть страждати в разі виходу країни з РЄ. Цим аргументом вже давно жонглюють багато лобісти повернення російської делегації в асамблеї. Для повернення РФ в ПАРЄ "не зроблені відповідні кроки" з боку Кремля, обрубав Зеленський. Правда, реакція на події в ПАРЄ дещо запізніла. Вже кілька тижнів, як відомо, той же голова української делегації Володимир Ар'єв звертався до президента з проханням хоч якось прокоментувати тривожну ситуацію в асамблеї. Якби в Адміністрації президента швидше впоралися з формуванням чіткої позиції, то, може, Макрон і не заїкнувся про ПАРЄ.

У будь-якому випадку український МЗС добре підготувався до візиту Зеленського в Париж. Хоча українського президента ще потрібно, скажімо так, навчити, щоб відчував себе впевненіше. І ще одне: главі держави також потрібен висококласний перекладач-референт, який буде переводити те, що Зеленський має на увазі, а не те, що він говорить. Щоб виключити потік свідомості і печерних кліше, що збиває з пантелику іноземних лідерів та журналістів.

Тепер про кліше. Ось тут модерновий президент Зеленський, марив про смартфонизации держави, облажався. І зробив це в кращих традиціях Віктора Януковича. Спілкуючись з представниками найбільшого в Європі стартап-інкубатора (Station F), президент спробував "продати" можливості України: не лише аграрний сектор і металургія, але і IT-індустрія, і туризм...І щоб ще прорекламувати. Тут у шостого президента в голові, напевно, клацнув один патріархальний тумблер: "Ага, французи. Так що там у нас з Франції: багети і берети, романтика, любов-морква, Ейфелева вежа, Едіт Піаф (асоціативна ланцюжок сформована, можна робити хід конем). Щас спою©: "Бонжуррр, меки і...мекихи ("мек" з фр. - чувак). У нас теж є мекихи, до речі, і вони просто відпад (підморгує)".

У підсумку виступив так, що викликав подив у французів і ненависть в Україні, коли Зеленський фактично назвав українських жінок брендом. Очевидно, глава держави був щиро впевнений, що робить комплімент українкам і одночасно шукав розуміння у французів. Як бачиться, Зеленський досі не переключився - не зрозумів, що він вже не перед аудиторією "95 Кварталу". Тепер публіка куди ширше. І, отже, людей, яких коробить від сексистських висловлювань з уст високопоставленого чиновників, в рази більше. Питання тепер в тому, чи будуть вибачення? Адже флешмоб #янебренд набирає обертів, і в адресу президента з боку жінок летять вельми і вельми невтішні коментарі. Або ж в Адміністрації президента знову скажуть, що це була всього лише жарт, як у випадку з тарифами або петицією? Сексизм? Жінки - теж люди? Ні, не чули, як і чимала кількість прихильників Зеленського. Та й не тільки про сексизм йде мова, якщо так поміркувати. У загальному і цілому є проблема повної невідповідності українських культурних кодів європейським. І новому президентові потрібно їх переписувати (починаючи з себе), якщо декларація євроатлантичного курсу України була не просто тим, що хотіли почути в Брюсселі.