"Це була необхіність": Сирський пояснив, чому обрав Курську операцію, а не зосередився на Покровську
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав Курську операцію необхідним і успішним маневром. За його словами, вона змусила Росію перекинути близько 70 тисяч військових, дала ЗСУ час на відновлення та допомогла зірвати плани окупантів
"Ви ж розумієте, ця операція була необхідністю. Якщо згадати 2024 рік, то противник після підняття рівня грошового забезпечення в рази для своїх військовослужбовців і збільшення кількості військ, розпочав наступальні дії на початку літа 2024 року. Фактично це було на всіх 13 оперативних напрямках, на деяких маючи перевагу в 4,5, а інколи і в 6 разів. За таких умов, за панування в повітрі російської авіації, ми тоді ввели важкі оборонні бої і нам просто необхідно було зірвати плани противника, який мав таку суттєву перевагу", — зазначив Сирський.
Крім того, він зауважив, що перед розробкою плану наступу командування оцінило обставини по всій лінії зіткнення та обрало ділянку з найменш захищеною російською обороною. Початково у Сумській області перебував орієнтовно 26-тисячний контингент РФ, проте згодом командування ворога перегрупувало ці сили у бік Харківщини.
Як підкреслив колишній головнокомандувач, подібний крок не надав окупаційним військам бажаної переваги, змусивши їх зав'язнути у бойових діях уздовж кордону.
За словами Сирського, протягом місяця українські оборонці взяли під контроль 1273 квадратні кілометри території РФ. Він переконаний, що завдяки Курській операції агресор мусив призупинити наступальні дії майже на усіх оперативно-стратегічних ділянках, окрім Покровської.
Також зазначається, що російська сторона стягнула до Курської області близько 70 тисяч військових, залучивши десантників, морську піхоту та підготовлені мотострілецькі з'єднання.
"Тобто це дало нам можливість фактично підготувати резерви, дати перепочинок нашим військам і відновити боєздатність цих військ, які зазнали втрат у таких важких боях. Тобто Курська операція дала дуже великий поштовх для підняття морального стану наших військ", — сказал Сирський.
Журналіст спитав у колишнього головкома, чи не доцільніше було б перекинути ресурси з Курської операції на східний флот, де загарбники стрімко рухалися до Покровська.
У відповідь Сирський зауважив, що цей крок не мав би очікуваного ефекту, адже залучені у Курській області сили мали обмежений склад і потребували відновлення боєздатності.
"Ні, не краще. Питання в тому, що на Курському напрямку в наступальному угрупованні застосували тільки три неповних бригади десантно-штурмових військ і два штурмових батальйони", — заявив ексголовнокомандувач.
Згідно з його роз'ясненнями, пара бригад проходила підготовку до місії упродовж місяця, тоді як 95-та бригада до цього витримувала виснажливі бої під Торецьком і практично не мала часу на відпочинок. З огляду на це спочатку у повному складі дівала лише єдина бригада, а інші підтягувалися поступово.
Водночас Сирський акцентував, що під Покровськом, який він розглядає як два окремі напрямки — Покровський та Добропільський, — противник сформував угруповання чисельністю майже 100 тисяч осіб. На його переконання, залучення туди згаданих українських підрозділів не змінило б кардинально становища через їхній тогочасний стан.
Колишній керівник армії пояснив, що вдалі дії ЗСУ на Курщині стали можливими завдяки слабкій лінії оборони ворога на прикордонні. Кордон переважно охороняли строковики, чиї сили були роззосереджені на значній території.
Після початку українського просуву російське командування у поспіху перекидало сили на Курщину та одразу кидало їх у бій, через що ці формування зазнавали суттєвих втрат.
Він також навів російські оцінки, згідно з якими в окремі дні рівень втрат під час боїв у Курській області сягав співвідношення один до п'яти на користь України.
За підсумками ексголовнокомандувача, Курський наступ дозволив відволікти російські ресурси з інших ділянок, отримати час для відновлення сил оборони та підняти бойовий дух української армії.
Нагадаємо, у цьому ж інтерв'ю Олександр Сирський пояснив причини конфлікту із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, що призвів до звільнення обох.
За словами Сирського, "були протиріччя щодо фінансування потреб армії і закупівлі, відповідно, того озброєння та боєприпасів, які потрібні Збройним силам".