Важко бути Богом. 5 ритуальних кроків і 5 чудес, які чекають від Зеленського
Період між інавгурацією і парламентськими виборами буде для Володимира Зеленського архисложным. Його завдання-максимум - зберегти підтримку виборців на рівні результату другого туру. Це завдання практично нездійсненне, оскільки багато виборців повернуться до тих, за кого вони проголосували у першому турі: Тимошенко, Бойко, Гриценко і т. д.
Завдання-мінімум - не розгубити свій власний електорат першого туру, тобто 30,24%. Якщо партія Зеленського повторить цей результат на парламентських виборах, то їй не складе праці сколотити навколо себе парламентську більшість. Але це завдання насправді теж не з легких.
Одна з проблем полягає в тому, що довіра і симпатія до лідера не переносяться автоматично на партію, особливо коли лідер не стоїть першим номером в партійному списку. Не менш важлива й інша проблема: за період між інавгурацією і парламентськими виборами сам лідер може втратити довіру і симпатію.
Наскільки суттєвою буде ця втрата - це буде залежати від безлічі факторів. Ми обрали десять пунктів, які можуть виявитися для виборців знаковими. Це п'ять ритуальних кроків, без яких новому президенту ніяк не обійтися, і п'ять чудес, яких чекають від нього виборці, тому що "він сам обіцяв".
П'ять ритуальних кроків
1. Перші призначення. Головні пости, що не потребують згоди парламенту, це глава президентської адміністрації і секретар РНБО. За цим призначень будуть судити про Зеленском і його підході до формування своєї команди.
2. Поїздка в зону ООС. Обов'язкова для верховного головнокомандувача. Але відверне від Зеленського проросійський електорат.
3. Перший закордонний візит. Майже напевно це буде візит не до Москви, як, втім, і не в Вашингтон, а в столицю однієї з країн ЄС. Логічним і безпечним для іміджу був би візит до Брюсселя для зустрічі з керівництвом ЄС: все-таки ЄС - наш найбільший торговельний партнер ЄС у нас асоціація, і в нашій Конституції закріплений курс на вступ до ЄС.
4. Підписання або, навпаки, відмова від підписання нового меморандуму з зобов'язаннями перед МВФ. У травні рада директорів МВФ буде приймати рішення про виділення Україні другого з трьох траншей програми stand-by, затвердженою 18 грудня 2018 р. Загальний обсяг програми $3,9 млрд, перший транш склав $1,4 млрд. Рішення про другий транш буде прийматися за результатами роботи в Києві місії МВФ, яка оцінить успіхи України у виконанні зобов'язань за попереднім меморандумом. Ну і звичайно, бажання МВФ дати нам другий транш буде прямо залежати від ситуації навколо Приватбанку.
5. Зустріч з церковними лідерами. Буде мати значення, з ким в якій черговості пройдуть ці зустрічі. Безпечною для іміджу була б зустріч відразу з усіма в рамках засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
П'ять чудес, яких чекають виборці
1. Знизити тарифи. Теоретично це можливо. Але буде цікаво подивитися, чи здійсниться це на практиці. І як це позначиться на держскарбниці, особливо якщо наслідком стане розрив співпраці з МВФ.
2. Припинити війну на Донбасі. Знову ж таки, теоретично це можливо. Але тут питання про ціну може виявитися ще більш серйозним, ніж у випадку з тарифами. Якщо Зеленський погодиться на неприйнятну для України ціну - це загрожує хвилею акцій протесту. Якщо Зеленський, навпаки, відмовиться укласти мирну угоду на неприйнятних для України умовах - він втратить проросійський електорат.
3. Різко підвищити пенсії, інші соцвиплати, мінімальну зарплату. У державному бюджеті зайвих грошей на це немає. Обіцянка здерти гроші з олігархів нездійсненим.
4. Ліквідувати корупцію. Тут потрібні гучні посадки топ-фігурантів. А це, при наявності вже сформованого Вищого антикорупційного суду, залежить у першу чергу від ефективності НАБУ. Звичайно, Зеленський зможе виправдовуватися тим, що НАБУ погане. Але виборцям наплювати на деталі, їм важливий результат. І відсутність результату вони вменят в провину Зеленському.
5. Ліквідувати суддівське свавілля. Тут ситуація ще навіть гірше, ніж з корупцією. Тому що багато судові справи апріорі спірні. Наприклад, судові рішення з того ж Приватбанку для одних виборців можуть виглядати торжеством справедливості, для інших - нехтуванням інтересів держави для задоволення інтересів Ігоря Коломойського. Власне, саме тому, що у судових процесах є дві сторони, суд не може догодити всім. Так що обов'язково для когось винуватим буде Зеленський.
