Що означають для України кадрові перестановки Путіна і зміна статусу Криму

Окупований півострів розчиниться у "натовпі"
Фото: showbiz-news.ru

28 липня Кремль вибухнув цілою низкою серйозних перестановок у регіонах та дипломатичних представництвах. Хтось позбувся посади, хто її отримав, а комусь просто вказали на його місце. Ці кадрові призначення мають пряме відношення і до України. Їх можна умовно розділити на два вектори - кримський-український і західний (тобто коригування зовнішньої політики).

Зокрема, Володимир Путін вирішив ліквідувати так званий Кримський федеральний округ - невизнана світом внутрішньодержавне освіту Росії. Нагадаємо, що ця окупаційна адміністративна одиниця була створена після шоу під назвою "референдум" 21 березня 2014 року. Але відтепер півострів і Севастополь, які вважалися найбільш сакральними з усього сакрального в РФ, увійшли до складу Південного федерального округу разом з Республіками Адигея і Калмикія, Краснодарським краєм, Астраханської, Волгоградської і Ростовською областями.

В першу чергу рішення скасувати цей округ пояснюється банальною економією коштів. Вже стала фраза Медведєва "Грошей немає. Тримайтеся тут" придбала нові фарби. Грошей на Крим у Москви не те, щоб взагалі немає, але їх буде в рази менше. Місяць тому російський Мінфін запропонував у проекті бюджету на 2017-2019 роки істотно скоротити витрати на Крим - більш ніж в два рази. Якщо в 2016 році Криму виділили 149,3 млрд рублів (2,27 млрд доларів), то вже в 2019 півострів може розраховувати лише на 65,98 млрд рублів (1 млрд доларів).

Останні рішення Кремля прямо вказують на те, що Крим - вже не такий особливий, як був раніше. Минуло достатньо часу після анексії півострова і ейфорія стихла, а місцевим елітам вказали на їхнє місце. Підкорись, якщо хочеш вижити.

Так, "губернатора" Севастополя Сергія Меняйло змінив заступника міністра промисловості Дмитро Овсянников, а самого Меняйло заслали в Сибір - призначили постійним представником Путіна в Сибірському федеральному окрузі. Кримського повпреда Олега Белавенцева відправили на заміну Сергію Меликову в Північно-Кавказький округ.

В цілому ж Кремль продемонстрував своє ставлення до "референдуму". Тобто фактично визнав його постановкою і відправив в утиль через непотрібність. І якщо раніше аннексированный півострів одержував постачання за рахунок інших суб'єктів Російської Федерації, то тепер він буде нарівні з іншими страждати від недофінансування.

Третій момент, выплывающий з цього рішення - кримчаків у Москві сприймають як п'яту колону. Насправді адепти "руського світу" на півострові опинилися в незавидному становищі, адже зрадниками їх тепер вважають не тільки в Україні, але і в Росії, на яку вони молилися. Виходить, що Крим не зміг довести і навряд чи коли-небудь зможе довести свою лояльність і відданість Кремлю, тому йому відведено статус ненадійною провінції. До речі, після подій весни 2014 року долю зрадників пророкували військовим, які перекинулися на бік РФ. А в підсумку таке ставлення поширилося і на весь півострів.

По-четверте, у вирішенні позбавити Крим унікальність можна угледіти і певний заділ на випадок можливого повернення його Україні під тиском Заходу. Поки такий сценарій видається малоймовірним. Але напередодні Конгрес США прийняв цікавий законопроект "На підтримку стабільності та демократії в Україні", яким кримське питання був об'єднаний з донбаським. Зокрема, санкції з Росії будуть зняті тільки тоді, коли та поверне півострів і припинить створювати хаос на окремих територіях Донецької і Луганської областей. Тому все ж не варто відмовлятися від думки, що в майбутньому і при збігу обставин (якщо економіка РФ впаде зайде мова про негайне повернення півострова. Крим у складі Південного федерального округу створює певні юридичні перепони, обіцяючи затяжний характер рішення цього питання.

Що стосується України загалом, то зміна політики Кремля по відношенню до нашої країни можна побачити завдяки відставку російського посла в Україні Михайла Зурабова - представника старої гвардії ельциневских часів. На його місце, ймовірно, поставлять Азамата Кульмухаметова - "кризового менеджера" і колишнього посла в Сирії. У квітні, нагадаємо, саме цей "яструб" змінив "ліберала" Зурабова в тристоронньої контактної групи в Мінську. Його призначення, якщо воно відбудеться, можна буде сприймати, по-перше, як дзеркальний хід у відповідь на прихід "кризового менеджера" з США на посаду посла в Україну Марії Йованович. А по-друге, Кульмухаметов в якості російського посла - це сигнал до посилення політики Кремля щодо України.

Викликані такі зміни тим, що Захід, як висловилися у російському Мзс, вперто відмовляється тісно співпрацювати, незважаючи на зростання терористичної загрози. Як би не вбивала Москва клин у взаємовідносини країн Євросоюзу, у взаємини Євросоюзу і США, "невдячний" Захід поки не кинувся в обійми до Росії. Примирення все немає. А значить група лібералів в російському уряду облажалася і настав час ще більше зміцнити оточення Путіна.

У президента РФ, відзначимо, не так вже багато довірених осіб, на яких він може цілком покладатися і довіряти їм. Тому були ініційовані чищення. Роботи позбувся глава Федеральної митної служби Андрій Бельянінов, якого Путін замінив повпредом в Північно-Західному окрузі Володимиром Булавіним. А останнього в свою чергу змінить екс-губернатор Калінінградської області Микола Цуканов. Колишній Кенігсберг віддали в руки начальника ФСБ по області Євген Зенічев.

Крім того, Путін прибрав неугодного опозиціонера, губернатора Кіровської області Микиту Бєлих, який зараз знаходиться в СІЗО, і поставив на його місце колишнього главу Росреестра Ігоря Васильєва. Зміцнив господар Кремля і свою особисту "СС" - Росгвардию, заступник голови якої став згаданий вище Меліков.

Президент РФ перетасував колоду таким чином, щоб в руці у нього виявилися одні тузи. Вірний тузи з "яструбів", які будуть його підтримкою у подальшій боротьбі з Брюсселем і Вашингтоном. А також, до речі, і в переддень виборів до Держдуми, що є своєрідним кадровим іспитом - відсівом і створенням нової команди майбутніх наступників.